Тіней Андрій Вікторович. Іпотечне кредитування в сільському господарстві : Дис... канд. наук: 08.00.08 - 2008.
Анотація до роботи:
Тіней А.В. Іпотечне кредитування в сільському господарстві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук, Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо реалізації стимулювання розвитку іпотечного кредитування в сільському господарстві.
Запропоновано класифікацію кредитів під заставу нерухомості. Обґрунтовано об’єктивну необхідність іпотечного кредитування в галузі сільського господарства. Удосконалено класифікацію аграрної іпотеки. Здійснено аналіз тенденцій кредитування під заставу нерухомості в Україні, у тому числі в галузі сільського господарства, а також передумов запровадження іпотечного кредитування під заставу сільськогосподарських земель. Удосконалено методичний підхід до оцінки заставної вартості сільськогосподарських угідь. Уточнено дефініцію «застава права оренди» та «заставна вартість». Визначено перспективи розвитку іпотечного кредитування в сільському господарстві.
Основні положення, які запропоновані в дисертації, поглиблюють теоретичні, організаційно-методичні і практичні знання з питань стану та перспектив розвитку іпотечного кредитування в сільському господарстві.
У дисертації здійснено дослідження теоретичних і методичних засад та розроблено пропозиції щодо стимулювання розвитку іпотечного кредитування в сільському господарстві. При цьому отримано такі результати та зроблено наступні висновки.
За результатами узагальнення теоретичних засад іпотечного кредитування в сільському господарстві:
а) запропоновано класифікацію кредитів, що надаються під заставу нерухомості, де за ознакою їх цільового призначення і розподілом на «іпотечний кредит» – що надається для купівлі нерухомості, яка в подальшому виступає забезпеченням виконання зобов’язання позичальника перед банком; та «кредит, забезпечений іпотекою» – при якому власник заставляє належну йому на праві власності нерухомість з метою одержання кредиту на цілі, відмінні від її купівлі. Це дало можливість разом із кредитом, забезпеченим правом оренди, побудувати систему кредитного забезпечення сільського господарства під заставу прав власності та прав оренди на нерухоме майно;
б) удосконалено класифікацію аграрної іпотеки в частині визначення об’єктів нерухомості, які слід відносити до галузі сільського господарства (1) сільськогосподарські угіддя; 2) несільськогосподарські угіддя та об’єкти нерухомості, що знаходяться на них; 3) підприємства як єдиний майновий комплекс), що дозволить банкам розширити перелік кредитних продуктів залежно від виду застави та поліпшення умови видачі іпотечних кредитів;
в) обґрунтовано об’єктивну необхідність іпотечного кредитування в галузі сільського господарства в умовах ринкової економіки та окреслено комплексний позитивний ефект на макро- та мікроекономічному рівнях в результаті запровадження іпотечних відносин, а також встановлено вигоди, які отримають держава, сільськогосподарські товаровиробники та банки, що дозволило визначити напрями найбільш ефективного використання потенціалу іпотечного кредитування.
У результаті аналізу виявлено наступні позитивні тенденції кредитування під заставу нерухомості: значні обсяги видачі іпотечних кредитів (квітень 2008 р. – 61,9 млрд грн), наявність іпотечних програм для сільського господарства (споживче кредитування та кредитування з метою купівлі земельних ділянок (крім земель сільськогосподарського призначення). Серед негативних – незначні обсяги земельного іпотечного кредитування 1,4 млрд грн (у т.ч. з цільовим призначенням – для ведення садового господарства площею до 0,12 га), наявність спекулятивних тенденцій на ринку та зменшення кількості вітчизняних банків, відсутність тенденцій до зниження вартості кредитів після входження на ринок зарубіжних банків, ефективно діючої системи залучення депозитів у державі та рефінансування виданих іпотечних кредитів, а також висока залежність банківської системи України від іноземного капіталу. Як наслідок, визначено за необхідність здійснювати збільшення банками України їх ресурсної бази, знижувати рівень доларизації кредитів, вести ефективнішу політику стосовно залучення депозитів на довгостроковий період у населення країни, здійснювати рефінансування виданих кредитів.
За результатами оцінки передумов запровадження іпотечного кредитування під заставу сільськогосподарських земель встановлено, що подальший розвиток іпотечного кредитування буде стримуватися у зв’язку з відсутністю у більшості суб’єктів господарювання достатньої кількості сконцентрованої землі, яка б виступала привабливим об’єктом виконання зобов’язань за кредитними угодами, невідповідність переважної більшості господарств оптимальним розмірам, які б забезпечували рентабельне виробництво, відсутністю видачі пільгових іпотечних кредитів для особистих селянських господарств, які б стимулювали збільшення обсягу виробництва ними сільськогосподарської продукції, розширення площ оброблюваних земель і придбання засобів виробництва. Щодо організаційно-майнових передумов, то стримуючими факторами, буде високий ступінь зносу будівель і споруд, балансова вартість яких має тенденцію до зменшення; наявність переважаючої орендної форми землекористування (90,5 %); відсутність ринку землі через законодавчо встановлений мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення та законодавчі обмеження щодо обсягів приватного землеволодіння (до 100 га), а також відсутність Аграрного банку.
Визначено за доцільне, зважаючи на наявність негативних тенденцій зменшення кількості об’єктів нерухомості і погіршення стану будівель та якісних характеристик земель запровадження в Україні іпотечних програм, направлених на підвищення чи недопущення погіршення якості ґрунтів; реконструкцію, модернізацію або капітальний ремонт існуючих чи будівництва нових об’єктів нерухомості; стимулювання ведення органічного землеробства сільськогосподарськими товаровиробниками. Зазначені напрями дадуть можливість створити умови для підвищення рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств у довгостроковому періоді, забезпечити зростання майнового потенціалу господарств та виступити їм більш привабливими позичальниками для банку.
Обґрунтовано доцільність, враховуючи існуючі негативні тенденції на ринку іпотечного кредитування, а також несприятливі передумови й для запровадження кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення, впровадження кредитування під заставу права оренди сільськогосподарських угідь. Уточнено дефініцію «застава права оренди», як забезпечення виконання зобов’язань правом на оренду земельної ділянки, при якому банк, за попередньою згодою власника, набуває право витребування орендованої ділянки з володіння та користування орендаря у разі невиконання ним зобов’язань з подальшою платною передачею цих прав третім особам на передбачених орендним договором умовах. Запропоновано механізм кредитування під заставу права оренди сільськогосподарських земель. Проведені розрахунки грошової вартості права оренди та ймовірної суми кредиту на окремих підприємствах, показали, що у такий спосіб суб’єкти господарювання зможуть залучати значні додаткові кредитні ресурси для інвестиційно-інноваційного розвитку.
Дослідження особливостей оцінки сільськогосподарських земель при іпотечному кредитуванні виявили необхідність визначення у законодавстві України поняття заставної вартості та методики її розрахунку, що в подальшому може гальмувати розвиток іпотечних відносин унаслідок заниження вартості заставного майна банками. З метою недопущення цього уточнено дефініцію «заставна вартість», як очікувану ринкову вартість об’єкта, що виступає забезпеченням виконання кредитних зобов’язань, на дату можливого звернення стягнення, зменшеної на суму вимог банку, і враховує обмежені терміни її експозиції, кредитний рейтинг позичальника та суму страхових виплат. Вдосконалено методику оцінки заставної вартості сільськогосподарських угідь, яка полягає в дисконтуванні їх ринкової вартості та врахуванні суми вимог банку і виплат страхової компанії. Встановлено необхідність розробки Національним банком України рекомендаційних методичних засад визначення заставної вартості сільськогосподарських угідь банками.
Визначено, що реальність та достовірність грошової вартості сільськогосподарських угідь забезпечуватиметься за умови використання оцінювачами даних, які містяться в «еколого-агрохімічному паспорті поля». Поряд із цим, обґрунтовано доцільність створення відкритої бази даних грошових вартостей земельних ділянок, оцінку яких проводили оцінювачі, з відповідними даними, що містяться в еколого-агрохімічному паспорті поля. Це б дало можливість покращити інформаційну забезпеченість процесу оцінки, а також поліпшити контроль за її достовірністю з боку державних органів.
Встановлено, що подальший розвиток іпотечного кредитування в сільському господарстві, захист інтересів власників земель, привабливість для банків іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників стануть можливими за умови наявності механізму стимулювання іпотечних відносин з боку держави через видачу гарантії банкам викупу заставленої земельної ділянки за нормативною вартістю у разі відсутності попиту на неї в учасників земельного аукціону за рахунок коштів створеного з цією метою Національного земельного фонду. Іншими заходами повинні стати мінімізація спекулятивних тенденцій на ринку нерухомості та зменшення випадків зміни цільового призначення земельних ділянок.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях:
Тіней А. В. Особливості оцінки сільськогосподарських угідь при іпотечному кредитуванні / А. В. Тіней // АгроІнКом. – 2008. – № 5 - 6. – С. 104 – 108. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Перспективні напрями розвитку системи землекористування в Україні / А. В. Тіней // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2006. – № 12. – С. 56 – 60. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Роль ринку землі в розвитку іпотечних відносин / А. В. Тіней // Інноваційна економіка. – 2007. – № 2. – С. 82 – 87. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Суть іпотечного кредитування в сільському господарстві / А. В. Тіней // Економіка АПК. – 2008. – № 3. – С. 91 – 98. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Упровадження інституту застави права оренди в України / А. В. Тіней // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С. 92 – 97. – 0,2 друк. арк.
Матеріали науково-практичних конференцій
Тіней А. В. Забезпечення права власності як передумова розвитку ефективних кредитних відносин / А. В. Тіней // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва. Серія «Економіка АПК і природокористування». – № 6. – 2007. – С. 126 – 130. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Роль капіталізації землі в сільському господарстві / А. В. Тіней // Аграрний форум – 2007 : матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (4 – 6 квітня 2007 р., Суми, Україна). – Суми : Університетська книга, 2007. – Ч. 2. – С. 164 – 166. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Мотиваційні аспекти іпотечного кредитування в сільському господарстві / А. В. Тіней // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства : тези міжнар. наук.- практ. конф., 23 берез. 2007 р. доп. – Дніпропетровськ : ДДФА, 2007. – С. 177 – 178. – 0,2 друк. арк.
Тіней А. В. Роль ринку землі у розвитку іпотечних відносин / А. В. Тіней // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство : міжнар. наук. - практ. конф., 18 трав. 2007 р. – Ч. 2 : тези доп. – Тернопіль : ТНЕУ, 2007. – С. 158 – 162. – 0,2 друк. арк.
