Анотація до роботи:
Сахновський О.Є. Ірландський автономізм у роки Першої світової війни: позиція Партії гомруля та політика британських урядів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2006. У дисертації проаналізовано політику британських урядів в ірландському питанні у роки Першої світової війни у зв’язку з позицією Ірландської парламентської партії (ІПП). Доведено, що традиційна ставка прибічників ірландської автономії (гомруля) на Ліберальну партію у плані перспективи була помилковою, оскільки британський лібералізм перебував у кризовому стані і загалом не витримав серйозних випробувань воєнного часу. Використовуючи різноманітні джерела, зокрема матеріали британських архівів, автор прослідковує еволюцію політичного процесу в Ірландії у 1914 – 1918 рр. Послаблення відверто проімперських позицій ІПП відкривало широкі можливості для посилення впливу радикальних партій та підпільних організацій. Рубіжною подією у цьому плані стало Квітневе повстання 1916 р. в Дубліні. Обгрунтовано поширення відкритого воєнним теоретиком К. фон Клаузевіцем „закону крайнощів” на ідеологічне протистояння. Доведено, що британські воєнні цілі формулювалися з урахуванням реакції ірландців. Спроба поширити на них військову повинність – не „помилка Ллойд Джорджа”, а вияв динаміки тотальної війни, яка продиктувала умови, за яких політичне розв’язання ірландського питання стало неможливим. |