Анотація до роботи:

Гамалія В.М. Історія становлення і розвитку української ботанічної термінології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва НАН України. – Київ, 2002.

В дисертації представлено результати історико-наукового аналізу процесу формування і розвитку української наукової ботанічної термінології. Показано внесок у цей процес окремих осіб, громадських та державних наукових організацій. Підкреслено значення робіт науковців 20-30 рр. ХХ ст. для розробки методичних та методологічних засад національного термінотворення.

У висновках узагальнено результати досліджень, основні з яких виносяться на захист:

1. Вперше на широкій джерельній базі, в контексті становлення і розвитку в Україні наукової мови, проаналізовано перебіг формування української ботанічної термінології з ХVІІІ до середини ХХ століття.

2. Виявлено, що роботу по виробленню наукової медичної та ботанічної термінології було розпочато в Україні першими вітчизняними медиками, випускниками Києво-Могилянської академії Н.Амбодиком-Максимовичем, С.Андрієвським, О.Масловським, Г.Соболевським, М.Тереховським та ін. Це було викликано необхідністю розбудови медичної освіти, становленням фармакології, поширенням медичних знань серед населення.

3. Показано, що наступним кроком у розвитку вітчизняної ботанічної термінології стали роботи, виконані у 30-70 рр. ХІХ ст. в Київському університеті св.Володимира, першого ректора якого, професора словесності і ботаніки М.Максимовича, цілком справедливо вважають її основоположником. Виявлено, що перші зразки україномовної ботанічної термінології з’явилися у словнику його наступника по кафедрі ботаніки О.Роговича.

4. З’ясовано, що перші спроби колективного термінотворення, які закінчилися виданням багатотомних україномовних словників, було здійснено в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на базі добровільних просвітницьких організацій – так званих “громад”.

5. Показано, що на початку ХХ ст. в Києві та Харкові було створено студентські гуртки, члени яких вибирали ботанічний термінологічний матеріал з друкованих джерел, а також записували з уст народні назви рослин. Зібрані ними терміни були згодом використані при виданні словників.

6. Підкреслено, що справжньої масштабності і водночас глибини набула робота по створенню української наукової термінології в Науковому товаристві ім. Т.Шевченка у Львові. В руслі уявлень провідних діячів товариства – В.Антоновича, М.Грушевського, І.Франка щодо виразності, багатства і самобутності української мови в галузі термінотворення плідно працювали В.Левицький, І.Горбачевський, Є.Озаркевич, Є.Лукасевич, І.Фещенко-Чопівський, С.Рудницький, М.Мельник та ін. Особливо значних успіхів досяг в цьому напрямку І.Верхратський, працюючи над створенням і удосконаленням ботанічних термінів.

7. Доведено, що програмно організована колективна праця з термінології спеціалістів різного профілю (природознавців, гуманітаріїв, фахівців в галузі техніки) розгорнулася спочатку в Українському науковому товаристві, а потім продовжилася в Інституті української наукової мови Української академії наук, в результаті чого було видано 15 термінологічних та номенклатурних словників, серед яких, зокрема, “Словник ботанічної термінології” (1928), який і досьогодні залишається на рівні кращих видань подібного типу.

8. До наукового обігу введено чимало нових фактів з життя і діяльності як відомих, так і напівзабутих науковців, громадських і культурних діячів України, причетних до вітчизняного термінотворення (Є.Озаркевича, М.Галіна, Л.Чикаленка, О.Курило).

9. Результати, висвітлені у попередніх пунктах, дозволяють запропонувати наступну періодизацію перебігу формування української ботанічної термінології:

10. Поява перших зразків ботанічного наукового терміну на вітчизняному грунті в роботах вчених-медиків (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.).

11. Розробка ботанічних термінів професорами вищих навчальних закладів України (30-70-ті рр. ХІХ ст.).

12. Започаткування колективних робіт з української, зокрема ботанічної термінології в недержавних просвітницьких та наукових організаціях – громадах, гуртках, товариствах (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

13. Створення україномовних термінологічних та номенклатурних ботанічних словників в результаті творчої співпраці вітчизняних флористів і філологів (20-30-ті рр. ХХ ст.).

Публікації автора:

1. Гамалія В. Євген Чикаленко – один із зачинателів української наукової сільськогосподарської літератури та термінології // Історія української науки на межі тисячоліть. – Вип.4. – 2001. – С.34-36.

2. Гамалія В. Роботи з ботанічної термінології в Київському університеті (30-70 рр. ХІХ ст.) // Там само. – Вип.5. – 2001. – С.48-51.

3. Руда С., Гамалія В. Діяльність О.А.Янати в галузі природничої термінології // Бюлетень Центральної сільськогосподарської бібліотеки УААН. – Вип.2(2). – 2001. – С.52-59.

4. Гамалія В. В.Вернадський і О.Яната у розбудові української науки та освіти // Постметодика. – 2002. – №2-3(40-41). – С.145-147.

5. Гамалія В. Студентські гуртки як осередки вивчення живої української мови // Історія освіти, науки і техніки в Україні / Перша конференція молодих вчених та спеціалістів. – К., 2002. – С.31-34.

6. Гамалія В.М. Діяльність О.А.Янати у дзеркалі вітчизняної історіографії // Наук. праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. – Т.8(10). – 2002. – С.358-364.

7. Гамалія В. Внесок Олени Курило в українську наукову термінологію // Нариси з історії природознавства і техніки. – Вип.44. – 2002. – С.173-177.

8. Гамалія В. Перший етап становлення наукової ботанічної термінології в Україні // Історія української науки на межі тисячоліть. – Вип.7. – 2002. – С.32-40.

9. Гамалія В. Праці Олени Курило в галузі української наукової термінології // Мат-ли ІІ Міжнар. конф. “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасне, майбутнє”. – К., 2002. – С.304-305.

10. Гамалія В. Концептуальні підходи засновників Української академії наук до проблем національної мови // Історія української науки на межі тисячоліть // Вип.8. – 2002. – С.56-70.

Анотації