1. Комплексний аналіз стану дослідження проблеми дав змогу виявити основні історичні закономірності та тенденції формування теорії і практики автоматизації технологічних процесів у птахівництві, що дозволило обґрунтувати напрями дослідження, серед яких: розробка методологічних та теоретичних питань; вивчення історії розвитку механізації і автоматизації технологічних процесів в птахівництві у світовому контексті; аналіз досліджень наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві України. 2. Сформульовано основні принципи теорії історії розвитку автоматизації технологічних процесів у птахівництві: принцип взаємного впливу засобів автоматизації технологічних процесів і середовища – з одного боку, машини, установки та системи автоматизації на всіх етапах історичного розвитку по-різному впливали на створення оптимальних умов розвитку птахівництва як галузі виробництва, а з другого боку – ця техніка і технології вдосконалювались, трансформувались з врахуванням вимог і умов утримання птиці, а також конкретної історичної ситуації; принцип пріоритету обдарованої особистості полягає в тому, що підготовлена історичним і соціально-економічним розвитком ситуація та накопичений науковий потенціал, який має глибинні корені формування наукової думки, вимагають появи та розквіту творчих сил геніальної людини, здатної творити, розвивати напрямок науки, актуальний для конкретної історичної ситуації. Ці наукові принципи можуть слугувати основою теоретичних пошуків у даному напрямку науки і техніки. 3. У сучасному періоді виділено три етапи розвитку автоматизації технологічних процесів у птахівництві: етап розвитку з використанням механічних і електричних виконавчих систем (початок 50-х рр. ХХ ст. – середина 70-х рр. ХХ ст.), етап розвитку з використанням робототехніки, комп’ютерної техніки і засобів електроніки (друга половина 70-х рр. ХХ ст. – середина 90-х рр. ХХ ст.), етап розвитку з використанням мікропроцесорної і мікроконтролерної техніки (друга половина 90-х рр. ХХ ст. – до цього часу). 4. Встановлено, що у процесі створення нової техніки для птахівництва у світовому контексті велика увага приділялася автоматизації утримання промислового стада курей і ремонтного молодняку в багатоярусних автоматизованих кліткових батареях, мікроклімату і санітарно-ветеринарній обробці, системі кормороздачі і напування, переробці та транспортуванню продуктів птахівництва, прибиранню і переробці пташиного посліду з широким використанням мікропроцесорної і комп'ютерної техніки практично у всіх виробничих процесах цієї галузі. Це забезпечує отримання високоякісної, екологічно чистої продукції птахівництва. 5. Аналіз винахідництва в промисловому птахівництві показав, що принципово нові технічні рішення з автоматизації технологічних процесів у птахівництві складають майже 45% від загальної їх кількості. Це свідчить про велику зацікавленість виробників продукції птахівництва у винаходах стосовно автоматизації виробничих процесів у цій галузі, що здешевлює продукцію, знижує енергоємність і підвищує рентабельність виробництва. 6. Виділено 5 основних напрямів дослідження наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві, створеного академіком УААН І. І. Мартиненком: обчислювальна та мікропроцесорна техніка, автоматичні системи управління в птахівництві, системи автоматичного регулювання контролю параметрів мікроклімату, елементи автоматики та автоматизації процесів, електрифікація та енергетика для птахівництва, які покладені в основу розробленої класифікації, що підкреслює широту інтересів учнів і послідовників лідера школи і можуть бути використані під час аналогічних історико-наукових досліджень. 7. Науковий центр з автоматизації технологічних процесів у птахівництві займався такими проблемами: дослідження параметрів мікроклімату і розробка методів і технічних засобів автоматизації температурно-вологісних режимів і вентиляції пташників (М.М. Неділько); розробка автоматичних вентиляційно - зволожувальних установок для створення мікроклімату в пташниках півдня України (В.М. Андренко); вивчення процесу зволоження припливного повітря пташників дисковими зволожувачами і створення автоматичних систем регулювання параметрів мікроклімату (М.О. Чуєнко); робота над схемами і технічними засобами для електричної зарядки й автоматичного розпилення аерозолів лікарських препаратів у птахівничих приміщеннях (В.П. Лисенко); розробка підсистеми збору і обробки інформації на птахофабриці яєчного напрямку (С.Я. Хоменко); математичне моделювання інформаційних потоків біотехнічної системи з метою побудови автоматизованої системи управління технологічними процесами у пташнику (В.М. Решетюк) та ін. Окремі послідовники цих учених створюють свої наукові напрямки, передаючи досвід і концепції І.І. Мартиненка наступним поколінням. 8. Кращі учні академіка І.І. Мартиненка самостійно розвивають наукові концепції теоретичної спадщини свого вчителя. Так, академік Академії технологічної кібернетики, доктор технічних наук, професор М.Л. Гірник зі Львівського лісогосподарського інституту опрацьовує проблему теплообмінних процесів у виробничих приміщеннях; професор В.В. Сидоренко з Кіровоградського національного технічного університету розробляє системи автоматизації сільськогосподарської техніки з використанням мікропроцесорів і мікроЕОМ; професор В.П. Лисенко та доцент В.М. Решетюк із Національного аграрного університету працюють над розвитком і вдосконаленням систем автоматизації технологічних процесів для птахівничих приміщень на базі мікропроцесорної техніки. 9. Значний внесок у розвиток автоматизації технологічних процесів промислового птахівництва зробили науковці Українського науково-дослідного інституту птахівництва (нині Інститут птахівництва УААН): І.І. Івко, Ф.І. Осташко, О.П. Бондаренко, М.І. Сахацький, В.І. Андрєєв та ін.; Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства (нині ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства УААН»): А.І. Адаменко, В.І. Жоров, В.А. Ярощук, О.І. Огородніков, М.К. Лінник, В.М. Келембет, В.М. Федотов та ін.; Української сільськогосподарської академії (нині Національний аграрний університет): І.І. Мартиненко, Г.Г. Русин, О.М. Жадан, В.І. Хрипун та ін.; Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва (нині Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва): Є.Г. Подоба, В.А. Васильєв та ін.; Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР (нині Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН): В.І. Вишневський, С.І. Сметнєв, О.В. Раєцький, Ф.І. Осташко, В.О. Агибалов та ін.; Одеського технологічного інституту харчової промисловості (нині Одеська національна академія харчових технологій): В.М. Старич, В.В. Кормараки, М.І. Колтиков, П.П. Батаюк та ін.; Кримського проектно-конструкторського технологічного інституту: Ю.Я. Швець, О.У. Вишняков, Г.П. Серий, М.Г. Алексєєв, М.І. Лозовий та ін.; заводи «Ніжинсільмаш», «П’ятигорськсільмаш», «Техна», «Рівносільмаш», «Еталон», Харківський завод електромонтажних виробів, «Промавтоматика» тощо. |