Анотація до роботи:

Ферков О.В. Історія Закарпаття у крайовій угорськомовній історіографії ХІХ – початку ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2004.

В дисертації досліджується процес зародження та етапи розвитку угорської історіографії Закарпаття за період ХІХ – початку ХХ ст. Здобувач простежив становлення історичної науки Угорщини взагалі, виявив та проаналізував угорськомовні праці вчених Закарпаття, зокрема. Вивчено етапи формування та зміст концепції історичного розвитку краю, якісного зростання досліджень, наявність дискусійних моментів та маловивчених питань, особлива увага звертається на розширення джерельної основи та виникнення нових напрямків у науці.

Проаналізовано збірники документів, що виходили впродовж досліджувfного періоду. Дано оцінку джерелознавчим аспектам спадщини істориків. Показано місце доробку угорських вчених у вітчизняній та світовій історіографії.

Зроблено висновок про те, що історична наука в Угорщині та й на Закарпатті у ХІХ – початку ХХ ст.не тільки існувала, але й плідно розвивалася.

Аналіз угорськомовних праць дає підставу твердити, що історії Закарпаття приділялося особливе місце у скарбниці науки і культури Угорщини і в поєднанні з досягеннями української історіографії служить доброю основою для розгортання подальших наукових пошуків.

Публікації автора:

1. Проблеми історії середньовічного Закарпаття в науковій спадщині Тиводара Легоцького // Acta Hungarica, IV-V-й рік вид. – Ужгород, 1997. – С.93-99. (У співавт. з Данилюком Д., авторські – С.95 – 99.).

2. Історія Марамороша в закарпатській історіографії ХІХ ст. // Relatii romano-ucrainiene istorial si contemporaneitate (Румуно-українські відносини: історія і сучасність). – Satu-Mare, 1999. – С.503 – 514. (У співавт. з Данилюком Д., авторські – С.512 – 514).

3. Розвиток закарпато-угорської історіографії ХІХ – початку ХХ ст. // Науковий вісник УжДУ. Серія “Історія”.– Ужгород, 1998. – Вип. 2. – С.174 – 179.

4. Карой Мейсарош як історик (1821-1890) // Науковий вісник УжДУ. Серія “Історія”. – Ужгород, 1998. – Вип. 2. – С.54 – 56. (У співавт. з Данилюком Д., авторські – С.55 – 56).

5. Проблема заселення та початковий період історії русинів Закарпаття в науковій спадщині А.Годинки (1864-1946) // Науковий вісник УжНУ. Серія “Історія”. – Ужгород, 1999. – Вип.3. – С.154 – 159.

6. Досягнення угорських вчених Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ ст. у вирішенні проблеми заселення та початкового періоду історії краю // Науковий вісник УжДУ. Серія “Історія”. – Ужгород, 1999. – Вип. 4. – С.57 – 64.

7. А.Годинка (1864-1946) як історик передвоєнного Закарпаття // Українські землі в роки Другої Світової війни. Науково-методичний збірник. – Ужгород, 1998. – С.180 – 183.

8. Джерелознавчі студії вчених-угорців Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Історична школа професора Володимира Задорожного. Науковий збірник. – Ужгород, “Патент”, 1999. – Вип. 1. – С.99 – 106.

9. Історія греко-католицької церкви Закарпаття в науковій спадщині угорських вчених краю ХІХ – початку ХХ ст. (до 1918 р.) // Carpatica – Карпатика. Релігія і церква в країнах Центральної та Південо - Східної Європи. –Ужгород, 2002. – Вип. 20. – С.27 – 39.

10. Невідомий Йожеф Балайті та його “Опис Мукачева” // Науковий вісник УжНУ. Серія “Історія”. – Ужгород, 2002. – Вип. 7. –С.142 – 148.

11. Духовне життя русиніву спадщині Антонія Годинки // Історична школа професора Володимира Задорожного. Науковий збірник. Вип 2. Carpatica – Карпатика. – Ужгород: Вид-во “Гражда”, 2004. – Вип. 30. – С.63 – 72.