Анотація до роботи:

Возний І.П. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х ХІV ст. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному вивченню історико-культурного розвитку населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х ХІV ст. Проведена соціально-типологічна класифікація неукріплених поселень, городищ та міст. На підставі аналізу археологічних даних, етнографічних спостережень та повідомлень писемних джерел проведено узагальнююче дослідження матеріальної культури та військової справи. На основі широкої джерельної бази відтворена картина еволюції духовної культури місцевого населення. Простежено розвиток торгівлі, її характер та напрямки. Досліджена демографічна ситуація в регіоні протягом трьох хронологічних періодів а саме: часу входження зазначеної території до складу Давньоруської держави, Галицько-Волинського князівства та Молдавського воєводства. На основі поєднання і взаємоаналізу писемних і археологічних джерел простежено історію розвитку місцевого населення.

Аналіз археологічних джерел та порівняння їх з писемними документами дозволяють висвітлити історію населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра протягом тривалого відтинку часу з Х по ХІV ст.

1. У результаті досліджень поступово вимальовується складна і динамічна картина розвитку відкритих поселень, яка послідовно відображає три основні етапи їхнього розвитку. Перший період в історії сільських поселень досліджуваних теренів датується Х ст. Більшість їх концентрується в місцевостях з розвиненою гідросіткою. Другий період датується ХІ першою половиною ХІІІ ст. У цей час загальна кількість поселень збільшується, що пов’язано з освоєнням нових земель. Третій період історії сільських поселень охоплює період другої половини ХІІІ кінець ХІV ст. Ситуація різко змінюється, коли на значній частині поселень життя припиняється. Як наслідок Пруто-Дністровське межиріччя фактично залишається пусткою і більшість населення переміщується на територію Сірето-Прутського межиріччя. У цей час поселення зменшуються, переважають малодвірні. Відновлюється життя на зазначеній території з входженням її до складу Молдавського воєводства.

2. На досліджуваних теренах протягом Х ХІV ст. відомо 32 городища. Тут продовжувало розвиватися військово-оборонне зодчество, наслідуючи традиції більш ранніх епох. У залежності від соціального значення укріпленого поселення змінювалася і система конструкцій оборонних валів і ровів. У верхніх частинах зрубних стін влаштовувалися заборола. Ворота споруджувалися у вигляді проїзду у валах, на вершині яких була надворітна вежа. Для вилазок інколи робилися патерни, які виходили у рів. Для спостереження за оточуючою місцевістю і захисту підходу до міських воріт в укріпленнях споруджувалися сторожові вежі. У ХІІІ – ХІV ст. на досліджуваних теренах з’являється кам’яне будівництво у формі донжонів і кам’яних стін з баштами.

3. Важливе значення в історії місцевого населення відігравали міста, формування яких починається на досліджуваній території наприкінці Х ст.

4. Вивчення жител на розглянутій території показує, що в їх історії можна простежити чітко виражений процес зміни типів, конструкції, планувальної організації. У Х ХІV ст. значного поширення набули напівземлянкові та наземні житла. Пперші поділяються на каркасно-сповпові та зрубні, з піччю-кам’янкою в одному з кутів. Всі наземні житла були зрубними, серед яких виділялися однокамерні, п’ятистінки, з підвалом, житла-кліті оборонних споруд, житлово-господарські зруби, пов’язані з конструкцією оборонних ліній, житла-вежі.

5. Місцеве населення до кінця Х ст. дотримувалося тілопального обряду поховань на ґрунтових могильниках. Тут з’являється новий вид поховань: тілопокладення на давній поверхні під курганними насипами. Такі некрополі засвідчують присутність тут києво-руських дружинників і членів їхніх сімей. З утворенням могутньої Давньоруської держави широкого розмаху набув процес християнізації, феодалізації і соціальної стратифікації місцевого населення. Всі досліджені кладовища і окремі поховання були християнськими.

6. На досліджуваних теренах на високому рівні розвитку знаходилося сільське господарство. Тоді сформувався передовий комплекс зернового господарства, який сягнув саме найвищого рівня хліборобства за доби розвиненого феодалізму.

7. Ремісниче виробництво являло собою складний багатогранний процес, який включав у себе як технологічні, так і соціальні ознаки. Гончарна справа на теренах краю репрезентована горнами одно- та двоярусної конструкції. Металургія представлена ямними горнами та сиродутними печами. Крім цих видів ремесел, на теренах Сірето-Дністровського межиріччя успішно функціонували традиційні ремісничі промисли: косторізний, деревообробний, ткацький, каменерізний, шкіряний тощо.

8. Арсенал бойових засобів, виявлений на теренах краю, представлений майже всіма відомими на той час предметами озброєння. З огляду на географічне розташування регіону, багато зразків виявленого тут озброєння носили інтернаціональний характер, тобто були запозичені у сусідніх народів. Тут зустрічаються західні мечі і східні шаблі, європейські списи і кочівницькі піки, близькосхідні булави і центральноєвропейські втульчасті наконечники, каролінгські шпори тощо. Крім ручної метальної зброї населення регіону в середині ХІV ст. використовувало каменеметальну техніку та вогнепальну зброю.

9. Аналізуючи торгівлю, варто відзначити, що в межиріччі Верхнього Сірету та Середнього Дністра існував внутрішній ринок, який базувався на обміні продуктів землеробства, тваринництва на вироби ремісників. Розвинута була й міжрегіональна торгівля, яка засвідчена виробами з Галича, Києва й інших міст.

10. Духовне життя місцевого населення X – XIV ст. розвивалось у загальному руслі давньоруської культури і йому притаманні ті ж самі риси. Серед культових об’єктів християнського напрямку виділяються монастирські комплекси, у тому числі й печерні, які були пов’язані з візантійськими чернечими традиціями. Незважаючи на це, тут продовжували існувати об’єкти язичницького культу.

11. Абсолютна більшість предметів з поселень регіону знаходить близькі або повні аналогії серед одночасових речей, виявлених у розкопах багатьох поселень давньоруської доби. Подібність матеріальної культури місцевого населення до культури інших слов’янських територій Східної Європи дозволяє з упевненістю стверджувати, що Сірето-Дністровське межиріччя заселяло слов’яно-руське населення.

12. Монголо-татарська навала негативно вплинула на економічний розвиток території Сірето-Дністровського межиріччя. Відродження життя, господарства, духовної культури відбувається в регіоні з входженням його до складу Молдавського воєводства.

За темою дисертації опубліковані такі роботи:

Монографії

1. Возний І.П. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ – ХІІІ ст. / Возний І.П. Чернівці: Рута, 1998. 154 с.

2. Возний І.П. Поселення Х – ХІV ст. у межиріччя Верхнього Сирету та Середнього Дністра. Частина І. Укріплені поселення та давньоруські міста / Возний І.П. Чернівці: Золоті Литаври, 2005. 256 с.

Статті

3. Возний І.П. Топографія, розміри та фортифікаційні споруди городищ Північної Буковини ХІІ ХІІІ ст. / І.П. Возний // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Чернівці, 1999. Т.2. С. 174 – 188.

4. Возний І.П. Реміснича майстерня другої половини ХІІ першої половини ХІІІ ст. з Ленківецького поселення / І.П. Возний // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Чернівці, 2000. Т.1. С. 91 – 108.

5. Возний І.П. Територія Середнього Подністров’я та Верхнього Попруття як південне порубіжжя Галицької Русі ХІІ ХІІІ ст. / І.П. Возний // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2000. С. 34 – 40.

6. Возний І.П. Поширення писемності на теренах Північної Буковини у ХІІ ХІІІ ст. / І.П. Возний // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Чернівці: Золоті литаври, 2000. Т.3. С. 205 – 216.

7. Возний І.П. Ленковецьке поселення ХІІ ХІІІ ст. за археологічними даними / І.П. Возний // Питання історії України: Збірник наукових статей. Чернівці: Золоті литаври, 2000. Т.4. С. 213 – 221.

8. Возний І.П. До проблеми генезису торгово-ремісничих посадів давньоруських міст / І.П. Возний // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький: Золоті литаври, 2000. – Вип.11. С. 35 – 46.

9. Возний І.П. Скотарство та полювання населення Північної Буковини ХІІ – ХІІІ ст. / І.П. Возний // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія історія. – Чернівці: Рута, 2000. Вип. 96-97. С. 112 – 122.

10. Возний І.П. Вироби з кості і рогу ХІІ – ХІІІ ст. з території Північної Буковини / І.П. Возний // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Чернівці: Золоті литаври, 2001. Т.1. С. 223 – 237.

11. Возний І.П. До питання про забудову відкритих поселень ХІІ – ХІV ст. у межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра / І.П. Возний // УІЖ. – 2003. №3. С. 30 – 34.

12. Возний І.П. Пережитки язичницьких вірувань у побуті давньоруського населення Північної Буковини (за археологічними матеріалами) / І.П. Возний // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль: ТДПУ, 2004. – Вип.1. С. 4 – 12.

13. Возний І.П. Топографія та типологія відкритих поселень ХІІ – ХІV ст. Пруто-Дністровського межиріччя / І.П. Возний // Археологія. – 2004. №2. С. 48 – 67.

14. Возний І.П. Хронологічна класифікація та динаміка розвитку відкритих поселень Х ХІV ст. у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра / І.П. Возний // Сумська старовина. Науковий журнал з історії та культури України. – 2004. № ХІІІ – ХІV. С. 248 – 259.

15. Возний І.П. Історія досліджень та етапи формування давньоруських міст Х – ХІІІ ст. у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра / І.П. Возний // МДАПВ. – 2005. – Вип. 9. С. 297 – 323.

16. Возний І.П. Еволюція гнізд-поселень межиріччя Верхнього Сирету та Середнього Дністра у VІІІ – ХІІІ ст. / І.П. Возний // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2005. – Вип.6. С. 3 – 9.

17. Возний І.П. Соціальна типологія городищ ХІІ – ХІV ст. межиріччя Верхнього Сирету та Середнього Дністра / І.П. Возний // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Чернівці: Прут. – 2005. – Т.2.(20). С. 38 – 54.

18. Возний І.П. До проблеми історіографії, походження назви та часу появи літописного Василева / І.П. Возний // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – Вип.16. С.252 – 258.

19. Возний І.П. Типологічна класифікація городищ Х ХІV ст. межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра / І.П. Возний // Питання історії України: Збірник наукових статей. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – Т.8. С. 207 212.

20. Возний І. П. Середньовічний Хотин у вітчизняній та зарубіжній історіографії // УІЖ. 2005. № 3. С. 168 174.

21. Возний І.П. Хронологія давньоруських укріплених поселень Х – першої половини ХІІІ ст. Сирето-Дністровського межиріччя / І.П. Возний // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці: Рута, 2006. – Вип.323-324. С. 115 – 124.

22. Возний І.П. Класифікація городищ Х – ХІV ст. Сирето-Дністровського межиріччя за плануванням оборонних споруд / І.П. Возний // Держава та армія. Зб. наук. праць. – Львів: Вид-во нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2006. – №571. С. 113 – 118.

Тези і матеріали конференцій

23. Возний І.П. Чорнівське городище ХІІ – ХІІІ ст. у контексті вивчення давньоруських феодальних садиб / І.П. Возний // Тези доповідей української делегації на VІ Міжнародному конгресі слов’янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.). К., 1996 С. 72 74.

24. Возний І.П. Житлові споруди населення Північної Буковини в ХІІ – ХІV ст. (за матеріалами археологічних досліджень) / І.П. Возний // Українська історична наука на порозі ХХІ століття. Доповіді та повідомлення Міжнародного наукового конгресу. – Чернівці: Рута, 2001. – Т.3. С. 374 – 379.

25. Возний І.П. Finding of Writibg Objekts of the 12^th – 13^th Centuries in the Area of Northern Bukovyna / І.П. Возний // Interakademia. II – III Comissions nixtes d’historie, d’arche, d’etnographie et de folklore de l’Academie Roumanie et de l’Arademie Nationale des Sciences de l’Ukraine. – Bucureti, 2001. С. 168 172.

26. Возний І.П. Розвиток торгових відносин Галицької землі з країнами Західної та Центральної Європи / І.П. Возний // Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування давньоруської держави ІХ ХІ ст.): Матеріали міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів-Шестовиця, 20-23 липня 2006 р). – Чернігів: Сіверянська думка, 2006. С. 44 – 50.

27. Возний І.П. Економічний розвиток та побут давньоруського села Пруто-Дністровського межиріччя у ХІІ – першій половині ХІІІ ст. / І.П. Возний // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку. Матеріали ІІ міжнародного наукового конгресу українських істориків. – Кам’янець-Подільський-Київ-Нью Йорк-Острог, 2006. – Т.2. С. 352 – 360.

28. Возний І.П. Формування сільської округи давньоруських міст ХІІ – ХІV ст. у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра / І.П. Возний // ІІІ Міжнародний конгрес українських істориків “Українська історична наука на шляху творчого поступу”. Луцьк, 17-19 травня 2006 р.: Доповіді та повідомлення: В 3-х т. Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. Т.2. С. 19 – 25.