Анотація до роботи:
Бабій О. П. Й. В. Ґете в художній свідомості та творчості Ріхарда Вагнера. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства – спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. – Харків, 2008. Дисертація присвячена втіленню феномену Й. В. Гете в художній свідомості та творчості Р. Вагнера на основі спорідненості їх світогляду та образно-смислових констант. Проникнення в сутність внутрішнього спілкування композитора з особистістю і творчістю поета здійснюється за допомогою розгляду читацьких інтересів Вагнера, його авторефлексії, перетворення ідей, споріднених з гетевськими, в оперній творчості, їх інтерпретації в «Фауст-увертюрі» і смисловій аурі «П'яти віршів Матільди Везендонк». Використаний в роботі методологічний підхід до естетичних і творчих здобутків Вагнера і Ґете, не обмежується знаменитою трагедією великого веймарця, а вводить у більш широкий – естетико-світоглядний і культурний – контекст, що дозволяє побачити їх спорідненість з багатьох питань високого пізнавального рівня, зокрема, єдність натур- і культурфілософських поглядів, ідею неподільного простору культури. Правомірність проведених паралелей підкріплена вивченням «Фауст-увертюри». Її аналіз показав, що цей твір сфокусував світоглядні й художні пошуки композитора як у загальноестетичному, так і специфічно інтонаційному плані. Це дозволяє сприймати її як інтонаційно-смислове та драматургічне зерно спадщини композитора. |
