Анотація до роботи:

Кісіль М.В. Якість вищої освіти як предмет філософського аналізу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10. – “Філософія освіти”. – Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.

У дисертації якість вищої освіти аналізується як інтегральний продукт науки і культури, що має власні атрибутивні характеристики і відповідає потребам розбудови суспільства. Властивості її проявляються у компетенціях фахівців, що зафіксовані у державних стандартах освіти. Сутність її аналізується як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, що накопичується під час навчання у ВНЗ; зміст якості освіти проявляється інноваційним характером продуктивної діяльності фахівця; подається суб’єктивована і об’єктивована її форми існування; суб’єктивно буття якості освіти визначається самовідчуттям конкурентоздатності особистості фахівця та його мотивацією до праці, а об’єктивно проявляється у двох вимірах: потенційному – як концептуалізація державотворення, розбудови громадянського суспільства, формування освітнього простору Об’єднаної Європи і матеріалізованому – як складова інноваційно-інформаційного суспільства, як продукт інноваційної діяльності. Обґрунтовується її подвійна детермінація: у зовнішньому плані – завдяки глобалізації, європейській інтеграції, інтернаціоналізації, а внутрішня – обумовлюється сучасною наукою, що є остовом освіти та цінностями національної культури, забарвлення яких визначається тенденціями демократизації та гуманізації. Подаються пропозиції щодо гарантування якості вищої освіти в Україні.

Результати дослідження конкретизовані в наведених нижче положеннях.

1. Якість вищої освіти постає, з одного боку, атрибутивною характеристикою вищої освіти, з іншого – інтегральним продуктом розвитку науки і культури, яка відповідає актуальним потребам розбудови суспільства. При цьому сутність якості вищої освіти визначено як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, який вона накопичує в процесі навчання у вищому закладі освіти, а зміст проявляється інноваційним характером продуктивної діяльності фахівця і розкривається в об’єктивованій та суб’єктивованій формах.

2. У плані зовнішньої детермінації якість сучасної вищої освіти визначається процесами глобалізації, інтеграції та інтернаціоналізації. Оскільки глобалізаційні тенденції супроводжуються переходом від індустріальних до інноваційно-інформаційних технологій, то інформаційне суспільство постає концептуальним середовищем нового осмислення проблеми якості вищої освіти.

Через те, що головним критерієм якості вищої освіти виступає її відповідність державним стандартам, в яких зафіксовані суспільні потреби в конкретних компетенціях, то внутрішня підстава якості вищої освіти міститься в аксіологічному вимірі останньої. Якість вищої освіти постає експлікуючим, формуючим і скріплюючим засобом організації системи цінностей освіти нового часу, при чому сьогодні відбувається поступове утвердження нової якості освіти, для якої характерні протилежні по відношенню до науково-технократичної парадигми ідеї та принципи.

3. Необхідною передумовою забезпечення якості вищої освіти постає інтерактивний взаємозв’язок освітніх просторів суб’єктів навчально-виховного процесу – тому основним засобом формування ефективного освітнього простору є діалог, а визначальним принципом гарантування якості освітнього процесу – його діалогічність. У цьому контексті з новою силою актуалізується потреба в гуманізації і гуманітаризації вищої освіти, які можуть бути повноцінно реалізовані за посередництвом таким ідей сучасної парадигми освіти, як фундаментальність, інтегрованість, екзистенційність, компетентність, елективність, індивідуалізація, спеціалізація, комплексність, поліпрофільність, циклічність.

4. Концептуалізація проблеми якісної вищої освіти в Україні відбувається під впливом процесів у європейському освітньому просторі, тому останні стають невід’ємною складовою філософського аналізу якості вищої освіти. В нормативному плані принципи і засоби забезпечення якості європейської вищої освіти зафіксовані в Болонських домовленостях, які визначають саму якість вищої освіти, з одного боку, як мету, з іншого – як основу для створення європейського освітнього простору. Тому через величезне розмаїття моделей вищої освіти в Європі проблема забезпечення її якості може бути вирішена тільки в розв’язанні суперечностей між двома протилежними тенденціями – збереження національної унікальності та ідентичності проти прагнення уніфікації. У зв’язку з цим концепція забезпечення якісної освіти в Європі імовірно буде зазнавати ухилу до створення таких процедур оцінки якості освіти, яким притаманні ознаки відносності, адаптивності, універсальності.

5. Концептуальні основи створення і ефективного функціонування системи забезпечення якості української вищої школи передбачають формування і модернізацію таких ключових елементів цієї системи: філософію освітніх стандартів для вищої школи, моніторинг освіти, якість суб’єктів навчально-виховного процесу, рейтингування у вищій освіті, модернізація традиційних засобів забезпечення якості.

6. Загалом, національні освітні стандарти відповідають міжнародним вимогам, але для їх детальнішого опрацювання необхідно врахувати низку висловлених у роботі пропозицій щодо створення в Україні системи забезпечення якості вищої освіти, розробки систем менеджменту якості, запровадження діяльності незалежних агентств з гарантування якості. Ці пропозиції ґрунтуються на ідеях покращення якості української вищої освіти через збереження кращих традицій фундаментальності, створення умов зацікавленості всіх учасників освітнього процесу у зростанні якості, через задоволення потреб трансформаційного періоду в інтеграції та інтернаціоналізації – і можуть бути успішно реалізовані на основі забезпечення рівного доступу до якісної освіти на засадах демократизації, гуманізації і гуманітаризації.

Публікації автора:

1. Кісіль М.В. Оцінка якості вищої освіти // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. – № 4 (14) 2005. – Додаток. – С. 82-87.

2. Кісіль М.В. Система зовнішньої оцінки якості вищої освіти в Англії // Нова парадигма : Журнал наукових праць / Гол. ред. В. П. Бех. – Вип. 53. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – С. 32-38.

3. Кісіль М.В., Дзвінчук Д.І. Досвід Ірландії в процесах гарантування якості у вищій освіті // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П.Бех. – Вип. 54. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – С. 26-33.

4. Кісіль М.В. Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Зб. наукових праць. – Вип. 11 (21) – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007 – С. 109-112.

5. Кісіль М.В. До питання філософії стандартів у галузі вищої освіти // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Зб. наукових праць. – Вип. 12 (25) – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007 – С. 207-214.