Анотація до роботи:
Марік В. Б. Явища концепта і концептосфери в музичному мистецтві: до проблеми вічного образу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. – Одеса, 2008. Дисертація присвячена дослідженню з музикознавчої позиції феноменів вічного образу, концепту і концептосфери. Виявляється спільність катего- ріальних значень вічного образу і концепту, що дозволяє досліджувати вічний образ як концепт. Аналіз численних інтерпретацій (словесних, музичних) образу Гамлета санкціонує визначення Гамлета як різновиду концепту. Порівняльний аналіз художніх втілень культурного концепту Гамлет в літературі і музиці дозволяє прослідкувати два історичні етапи прояву культурного концепту в мистецтві як локалізацію, фіксацію в словесних емблемах і подальше розфокусування за допомогою музики. Багатозначність звуку протиставляється обмеженості слова, що має словарне «фіксоване» значення. Разом з тим, різні принципи концептуалізації музики і літератури демонструють переваги музики, що надає можливість більш швидкого збагнення смислу, оскільки музична лексема завжди більш контексту-альна, об'ємна, чим слово або словосполучення, отже, може бути віднесена до певної жанрово-стилістичної сфери. Складається цілісне системне уявлення про феномен музичного концепту, що розуміється, перш за все, як інструмент аналізу смислу і як внесення певного предметного смислу в звукову структуру; при цьому дана структура проявляє свої можливості як невербальна мова. Музична концептосфера в аналітичних розділах розглядається, з одного боку, як виявлена в творах композиторів в період з XIX по XX століття на жанрово-стилістичному рівні концептуальна єдність музичного образу Гамлета, з іншого боку, як індивідуальна композиторська поетика Сергія Слонимського, центром якої є Гамлет-концепт. Спеціальна увага в роботі приділена використовуваним С. Слонимським прийомам концептуалізації. |
