Анотація до роботи:

Ткачук Л.А. Йододефіцитні порушення у жінок та дітей в регіоні природної легкої ендемії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню впливу йодного дефіциту на стан здоров’я жінок та дітей молодшого віку в Північному регіоні України – зоні природної йодної ендемії легкого ступеня. Серед населення вказаного регіону 65,1% жінок і дітей мали недостатню йодну забезпеченість. Обсяг профілактичних заходів виявився недостатнім через низьку обізнаність населення з проблемою ЙД, а частота використання йодованої солі склала 17,3%, з яких лише 8,2% проб містили йод в кількості 40±15 мкг/л (відповідно ДОСТу).

Практично не проводиться групова профілактика препаратами йоду серед вагітних жінок, внаслідок чого дефіцит мікроелементу у них поглиблюється і призводить до збільшення розмірів щитоподібної залози: у вагітних жінок середній об’єм становив 13,20±0,35 см³ в порівнянні з невагітними – 11,83±0,46 см³ (p<0,01). Вдвічі частіше в групі вагітних виявлений дифузний зоб.

Серед обстежених 230 вагітних жінок з йодною недостатністю було 135 осіб (ЕЙС<100 мкг/л), у них спостерігалася висока частота ускладнень – ФПН була у 39,26% осіб, загроза невиношування у 31,85%, порівняно з контрольною групою вагітних без ЙД (ЕЙС>100 мкг/л, n=95), де їх мали 13,68% та 7,37% відповідно. Значно більше було виявлено випадків анемії у вагітних з ЙД (58,52%), ніж у вагітних з ЕЙС більше 100 мкг/л (10,53%), гестози спостерігалися у 24 (17,78%) жінок дослідної і 5 (5,26%) вагітних контрольної груп, приблизно з такою ж частотою відбувалися передчасні пологи. Діти, народжені матерями з недостатньою йодною забезпеченістю у 78% випадків перебували в стані ЙД, в 51,1% новонароджених спостерігалося ураження ЦНС, 44,4% немовлят мали затримку внутрішньоутробного розвитку Виявлена висока кореляція між тяжкістю йодної недостатності та кількістю перинатальних порушень у дитини, при цьому відмінність між частотою патології у дітей з гострим та помірним ЙД була майже відсутня. Скринінгове дослідження ТТГ, проведене у 1980 новонароджених Київської області, показало більш глибокий дефіцит йоду, ніж в загальній популяції: в трьох районах за частотою високих результатів ТТГ встановлено тяжкий ЙД, в семи – легкий, решті районам притаманний помірний ЙД. У 30,5% дітей області було підвищення гормону, а неонатальний транзиторний гіпотиреоз спостерігався у 2,4% немовлят. Така ж ситуація зберігається і серед дітей старшої вікової групи, третина дітей у віці 3-7 років не отримує необхідної кількості йоду. За результатами тестування загального розумового розвитку, у 6,7% дітей відмічено недостатній для віку розумовий розвиток, медіана екскреції йоду з сечею у них становила 71,58 мкг/л, що вказує на слабкий дефіцит цього мікроелемента. Загалом, серед усіх обстежених дітей різко недостатній розвиток спостерігався виключно в групі дошкільників і становив 17,9% з числа осіб з дефіцитом йоду та 1,6% з тих, що були адекватно ним забезпечені. Достатньо розумово розвиненими виявилися 53,6%, які не споживають потрібної кількості мікроелемента, і 77,4% осіб з нормальним вмістом йоду в сечі.

1. Проведено комплексне дослідження йодного забезпечення жінок та дітей молодшого віку в зоні легкої природної ендемії – Північному регіоні України. Легка нестача йоду виступає фактором стимуляції тиреоїдного об’єму на тлі вагітності і негативно впливає на її перебіг, спричиняючи ускладнення виношування; значна частина дітей, народжених в умовах легкого йододефіциту, мають затримку раннього фізичного та розумового розвитку.

2. Серед обстежених жінок 65,1% осіб перебували у стані йодної недостатності різного ступеня тяжкості, медіана ЕЙС по регіону становила 69,83 мкг/л, що вказує на легкий йододефіцит.

3. Групова профілактика препаратами йоду серед вагітних жінок не проводиться, внаслідок чого йодний дефіцит у них поглиблюється. На тлі низьких показників йодного забезпечення у вагітних жінок вдвічі частіше виявляється дифузний зоб в порівнянні з невагітними.

4. За результатами скринінгу тиреотропного гормону у новонароджених, проведеного в регіоні, йодний дефіцит у них був середнього ступеня тяжкості. Підвищення рівня гормону спостерігалося у 30,5% дітей, а частота випадків неонатального транзиторного гіпотиреозу становила 2,4%.

5. Йодна забезпеченість жінки відіграє важливу роль у формуванні патології виношування вагітності. Так, у групі вагітних з йододефіцитом фетоплацентарна недостатність спостерігалася у 39,3%, загроза невиношування – у 31,9%, гестози – у 17,8%. У вагітних жінок без дефіциту йоду частота аналогічної патології складала відповідно 13,7%, 7,37% та 5,3%.

6. Низька йодна забезпеченість вагітної жінки негативно позначається на забезпеченні мікроелементом новонародженого: 78% дітей, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався під впливом недостатності йоду, народилися в стані йододефіциту різного ступеня тяжкості.

7. Частота перинатальної патології корелює з йодним забезпеченням матері. У 51,1% дітей, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався в умовах недостатності йоду, спостерігалося ураження центральної нервової системи, 44,4% новонароджених мали затримку внутрішньоутробного розвитку.

8. Третина дітей у віці 3-7 років не отримувала необхідної кількості йоду. У 6,7% дітей відмічено недостатній для віку розумовий розвиток, медіана екскреції йоду з сечею у них становила 71,58 мкг/л, що вказує на слабкий дефіцит цього мікроелемента.

Публікації автора:

1. Кравченко В.І., Тронько М.Д., Мельниченко В.М., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А., Шаблій О.В. Вивчення йодної забезпеченості дітей м. Києва //Лікарська справа. - 2002. - №8. - С. 59-62.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, обстеження школярів, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагменту статті.

2. Ткачук Л.А. Епідеміологічні аспекти йодного дефіциту серед вагітних та новонароджених у Київській області // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Випуск 11, Книга 3. - 2002.
   - С. 582-588.

3. Тронько М.Д., Лапушенко О.В., Кравченко В.І., Григоренко А.А., Семерунь І.В., Міхньов О.В., Ткачук Л.А. Йододефіцит та моніторинг програм йодної профілактики (методичні рекомендації). – Київ, 2004. - 34 с.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури та узагальнення матеріалів, написання фрагменту методичних рекомендацій стосовно ендемічних порушень у жінок та дітей.

4. Кравченко В.І., Турчин В.І., Ткачук Л.А., Лузанчук І.А., Миронюк Н.І., Лубянова І.П., Каракашян А.Н. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання державної програми профілактики йодозалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, №3-4. - С. 103-106.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, опитування респондентів в експедиційних дослідженнях, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагменту статті.

5. Ткачук Л.А. Вплив йодного забезпечення на формування патології щитовидної залози та частоту ускладнень вагітності у жінок Київської області //Лабораторна діагностика. - 2004. - №2. - С. 23-28.

6. Ткачук Л.А., Кравченко В.І. Йодна забезпеченість жінок та дітей молодшого віку на півночі України // Проблеми ендокринної патології.
   - 2004. - №3. - С. 68-74.

Автором здійснювалось узагальнення матеріалів та написання фрагменту статті на підставі власних досліджень

7. Ткачук Л.А. Скринінгове дослідження тиреотропного гормону в новонароджених у Київській області // Буковинський медичний вісник.
   - 2004. - Т.8, №4. - С. 67-72.

8. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Лузанчук І.А.,
   Тронько М.Д. Миронюк Н.І., Лубянова І.П., Каракашян А.Н., Калачева І.В., Кармазина О.О., Рудич О.А. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості населення України // Доповіді Національної Академії Наук.
   – 2005. – №10. – С. 188-194.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, обстеження респондентів в експедиційних дослідженнях, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагменту статті.

9. Ткачук Л.А. Дослідження тиреотропного гормону у новонароджених // 1-а науково-практична конференція молодих вчених, присвячена 95-річчю з дня народження акад. В.П. Комісаренка. Ендокринологія. -2002. - Т.7, №1. - С. 147.

10. Ткачук Л.А., Кравченко В.І., Лузанчук І.А. Патологія щитовидної залози та екскреція йоду з сечею у вагітних жінок в Київській області.
    - Програма і матеріали Пленуму Асоціації ендокринологів України. – Львів, 2003. - С. 106-107.

11. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Лузанчук І.А. Аналіз споживання населенням препаратів, що містять йод, згідно з національними дослідженнями йододефіциту в Україні у 2002-2003 роках. – Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес “Ліки та життя”. – Київ, 2004. - С. 43-44.

12. Ткачук Л.А., Кравченко В.І. Вивчення йодного забезпечення жінок та дітей в Північному регіоні України. – Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні напрями розвитку ендокринології”. – Харків, 2004.
    - С. 166-167.