Анотація до роботи:

Зелінська Г.В. Йодпероксидаза та цитокератин №17 в доопераційній діагностиці папілярного раку щитовидної залози та визначенні резистентності його метастазів до радіойоду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2007.

В результаті цитоморфологічих, цитохімічних та імуноцитохімічних досліджень, проведених на післяопераційному матеріалі та матеріалі пункційних біопсій 227 пацієнтів із доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, розширено методичну базу доопераційної цитологічної діагностики тиреоїдних пухлин. Розроблено спосіб доопераційної диференційної діагностики злоякісних та доброякісних новоутворень щитовидної залози на основі цитохімічного визначення активності йодпероксидази в клітинах пунктатів тиреоїдних пухлин. Встановлено, що експресія цитокератину 17 асоціюється з малігнізацією фолікулярного епітелію щитовидної залози та резистентністю метастазів папілярного раку щитовидної залози до радіойоду. Це дало можливість розробити спосіб прогнозування появи метастазів, резистентних до радіойоду за допомогою визначення проценту клітин з цитокератином 17 в пунктатах первинних пухлин.

1. Отримані наукові результати дають нові уявлення про зміни активності йодпероксидази, які відбуваються при малігнізації клітин щитовидної залози, та зміни складу білків цитоскелету тиреоцитів, що відбуваються при втраті ними чутливості до радіоактивного йоду. Це дозволило розробити нові методи прогнозування появи метастазів папілярного раку, нечутливих до лікування радіоактивним йодом та підвищити ефективність доопераційної цитологічної діагностики новоутворень щитовидної залози.

2. Встановлено, що цитохімічне визначення активності йодпероксидази в клітинах з пунктатів пухлин щитовидної залози, дозволяє встановити малігнізацію фолікулярного епітелію, на основі чого розроблено спосіб доопераційної диференційної діагностики злоякісних та доброякісних тиреоїдних пухлин.

3. Цитологічні особливості та експресія тиреоглобуліну в клітинах папілярного раку щитовидної залози не можуть бути фактором прогнозу резистентності до радіойодтерапії.

4. Доведено, що в папілярних карциномах та їх метастазах, нечутливих до лікування радіойодом, збільшується процентний вміст епітеліальних клітин, що експресують цитокератин № 17.

5. Встановлено, що клітини, які містять цитокератин № 17, відрізняються від відомих типів епітеліальних клітин паренхіми щитовидної залози відсутністю або низьким рівнем експресії функціонально важливих антигенів, у тому числі тих, що приймають участь у процесах окислення та органіфікації йоду.

6. Встановлено кореляцію між вмістом клітин з експресією цитокератину 17 в пунктатах папілярних карцином та ефективністю радіойодтерапії їх метастазів.Це дозволяє при вмісті таких клітин більше за 5 % прогнозувати появу метастазів, резистентних до радіойоду з вірогідністю 67%.

Публікації автора:

Статті в наукових спеціалізованих виданнях

1. Зелинская А.В. Божок Ю.М. Использование иммуноцитохимического выявления детерминант цитокератина №17 в дооперационной цитологической диагностике злокачественных новообразований щитовидной железы // Онкология. - 2000. - Т. 2 №1-2. - С. 56-60. ( Автором самостійно здійснювались аналіз літератури, планування експериментів, проводились імуноцитохімічні та цитоморфологічні дослідження, аналіз отриманих результатів ).

2. Божок Ю.М, Зелинская А.В, Васько В.В. Клетки, экспрессирующие детерминанты цитокератина 17, в злокачественных и доброкачественных новообразованиях щитовидной железы человека // Экспериментальная онкология. - 1994. - Т. 16, №2-3. - С. 154-158. Автор приймала участь у плануванні експериментів, проводила імуногістохімічні та імуноцитохімічні дослідження, приймала участь у аналізі та узагальненні отриманих результатів.

3. Божок Ю.М. Зелінська Г.В. Кулініченко Г.М. Устименко Г.Я. Маркери малігнізації в сучасній доопераційній цитологічній діагностиці карцином щитоподібної залози (огляд літератури і власні дані) // Ендокринологія. - 2003. - Т.8, №1. - С. 99-111. Автором здійснювались: пошук літератури за темою, участь у цитоморфологічних та імуноцитохімічних дослідженнях, узагальнення отриманих результатів, участь у написанні статті.

Стаття в наукових виданнях АМН України

1. Божок Ю.М., Хоруженко А.І., Зелінська Г.В. Шляхи вдосконалення доопераційної діагностики карцином щитовидної залози на основі вивчення змін адгезивності клітин при малігнізації // Журнал АМН України. – 1995. – Т.1, №2. – С.344-351. (Автором здійснювались: пошук літератури за темою, цитоморфологічні та імуноцитохімічні дослідження, статистична обробка результатів, участь у написання статті

Тези доповідей на наукових конференціях і з’їздах

1. Зелинская А.В., Божок Ю.М. Клетки, содержащие детерминанты цитокератина № 17 в злокачественных и доброкачественных новообразованиях щитовидной железы человека и их использование в дооперационной цитологической диагностике карцином // Онкология. – 2000. – Тезисы II съезда онкологов стран СНГ, Украина, Киев, 23-26 мая. – Т.22. – С. 476.

2. Божок Ю.М., Зелінська Г.В.,Устименко Г.Я. Перспективи поліпшення доопераційної цитологічної діагностики злоякісних новоутворень щитоподібної залози // Ендокринологія. – 2001. – Т.6, додаток . – С.25.

Патенти

1. Деклараційний патент на винахід № 70269 А UA МПК G01N33/50, A61B10/00. Спосіб доопераційної диференційної діагностики доброякісних та злоякісних новоутворень щитовидної залози / Зелінська Г.В. - №20031212559; Заявл. 26.12.2003; Опубл.15.09.2004, Бюл.№9.

2. Деклараційний патент на винахід № 14863 UA МПК G01N 33/574. Спосіб прогнозування ефективності лікування радіойодтерапією папілярного раку щитоподібної залози / Зелінська Г.В., Епштейн О.В. - №200602889; Заявл. 17.03.2006; Опубл. 15.02.2006, Бюл.№5.

3. Деклараційний патент №36880 А UA МПК 7 G01N33/574. Спосіб доопераційної діагностики злоякісних новоутворень щитовидної залози / Зелінська Г.В. Божок Ю.М. – №2000020938; Заявл. 18.02.2000; Опубл. 16.04.2001 Бюл. №3.