Анотація до роботи:

Шкатула Ю.В. Юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки. Питання етіології, патогенезу, діагностики та лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню проблем своєчасної діагностики юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки (ЮЕГСК). На основі комплексного вивчення особливостей конституції хворих із ЮЕГСК і результатів біохімічних досліджень виявлені причинно-наслідкові зв’язки між ЮЕГСК та ендокринопатіями. Вперше на основі рентгенологічного, МР-томографічного й електронно-мікроскопічних досліджень одержані нові наукові знання про структурні зміни кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки при ЮЕГСК, які передують руйнації епіфізарно-метафізарних зв’язків. Запропоновано спосіб вимірювання епіфізарно-шийкового кута за допомогою серії томографічних зображень, виконаних у горизонтальній і сагітальній проекціях, із поправкою на зовнішньоротаційну установку кінцівки, для більш точного визначення величини домінуючого зміщення. Установлено, що морфологічний кортикальний індекс може бути використаний для оцінки структурних змін проксимального відділу стегнової кістки при юнацькому епіфізеолізі, в різні періоди розвитку захворювання. Теоретично обґрунтована модель механізму виникнення та розвитку патологічних змін у проксимальному відділі стегнової кістки при юнацькому епіфізеолізі. Розроблені основні, патогенетично обґрунтовані лікувальні заходи при ЮЕГСК, в залежності від характеру перебігу хвороби й змін рентгенологічних показників деформації проксимального відділу стегнової кістки.

1. Юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки – захворювання підліткового віку, яке характеризується тяжким прогресуючим ураженням проксимального відділу стегна.

2. В результаті зміщення головки та шийки стегнової кістки у взаємно протилежних напрямках формується складна багатоплощинна деформація проксимального відділу стегнової кістки. Появу ознак зміщення супроводжує розвиток структурних змін параепіфізарної зони, що можуть служити прогностичним критерієм для оцінки характеру захворювання. Найбільш виражені порушення структури кісткової тканини відмічені в період від 1 до 3 місяців від появи перших проявів захворювання.

3. У хворих із ЮЕГСК відбувається порушення кальцій-фосфорного й вуглеводного обміну, що характеризується зниженням вмісту іонізованого кальцію, зниженням активності лужної фосфатази, збільшенням екскреції кальцію із сечею, гіпоглікемією натще. Комплекс метаболічних зрушень пов’язаний з функціональними змінами ряду залоз внутрішньої секреції у вигляді підвищення рівня тироксину, а також зниження рівня прогестерону й естрадіолу в крові у дівчаток. Виявлені зміни узгоджуються з наявністю подібних конституціональних ознак і підтверджують системний характер захворювання.

4. Інформація про ультраструктуру кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки при ЮЕГСК, отримана за допомогою растрового електронного мікроскопа, підтверджує думку про те, що основою патогенезу ЮЕГСК є структурні зміни параепіфізарної зони проксимального відділу стегнової кістки. Найбільш виражені за частотою й глибиною патологічних проявів зміни виявлені в губчастій речовині параепіфізарної зони.

5. Нова концепція виникнення та розвитку захворювання сприяє переорієнтації уявлень про причини та характер розвитку патологічного процесу при ЮЕГСК, що веде до удосконалення діагностичної та лікувальної тактики і, як наслідок, до покращання результатів лікування даної категорії хворих (до 91 - 92 % позитивних результатів).

6. Основними задачами лікування ЮЕГСК є запобігання розвитку деформації проксимального відділу стегнової кістки й усунення вже сформованих анатомічних і функціональних порушень.

Комплекс лікувальних заходів повинен бути спрямований на нівелювання кожного з причинних факторів розвитку патології: нормалізацію біомеханічних взаємовідносин, регуляцію кісткового метаболізму, стимуляцію більш міцного синостозування шийки й головки, корекцію порушень ендокринних регуляторних механізмів (з обов’язковим залученням ендокринолога).

7. Консервативне лікування може служити методом вибору в пацієнтів із гострою формою захворювання і з помірною величиною деформації проксимального відділу стегнової кістки (зменшення шийково-епіфізарного кута до 40).

Пацієнтам, що звернулися в термін більше 3 місяців із моменту появи перших ознак захворювання і при зміщенні епіфіза назад більш ніж на 40, показано проведення коригувальної остеотомії.

Публікації автора:

1. Шевченко С.Д., Шкатула Ю.В. Морфологічні зміни проксимального відділу стегна при юнацькому епіфізеолізі головки стегнової кістки // Проблеми остеології. – 2001. - №3. - С. 91. Особистий внесок автора полягає у вивченні структурних змін кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки при юнацькому епіфізеолізі.

2. Шевченко С.Д., Шкатула Ю.В. Рентгенологические изменения проксимального отдела бедренной кости при юношеском эпифизеолизе // Ортопедия травматология и протезирование. – 2002. - № 4. - С. 86-89. Особистий внесок автора полягає у вивченні та систематизації ознак зміщення та ознак структурних змін в проксимальному відділі стегнової кістки на різних етапах розвитку юнацького епіфізеолізу.

3. Шкатула Ю.В., Шевченко С.Д. Морфологические изменения проксимального отдела бедра при юношеском эпифизеолизе головки бедренной кости // Український медичний альманах. – 2002. - № 2. - С.202-204. Особистий внесок автора полягає у вивченні структурних змін кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки при юнацькому епіфізеолізі, на різних етапах розвитку хвороби.

4. Шкатула Ю.В. Некоторые показатели обмена веществ и гормонального статуса у больных с юношеским эпифизеолизом головки бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2003. - № 1. - С. 72-75.

5. Шкатула Ю.В. Оптимизация диагностики юношеского эпифизеолиза головки бедренной кости // Проблеми остеології. – 2003. - № 1- 2 - С. 125-126.

6. Шкатула Ю.В., Биденко А.Г. Применение рентгенограммометрических индексов при изучении структурно-функционального состояния костной ткани у больных с юношеским эпифизеолизом // Проблеми остеології. – 2003. - №3. - С. 94-95. Особистий внесок здобувача полягає в розробці та застосуванні способу оцінки структурних змін проксимального відділу стегнової кістки при юнацькому епіфізеолізі за допомогою морфологічного кортикального індексу.

7. Патент 68897А UA, МПК А61В5/00. Спосіб діагностики юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки / Шевченко С.Д., Шкатула Ю.В. (Україна); Заявл. 17. 11. 2003; Опубл.16. 08. 2004.- Бюл. 2004. - №8. Особистий внесок автора полягає в розробці та впровадженні в практику способу визначення епіфізарно-шийкового кута при юнацькому епіфізеолізі за допомогою серії томографічних зображень.

8. Ганул В.Р., Шкатула Ю.В. Способ лечения юношеского эпифизеолиза головки бедренной кости у детей // Матеріали підсумкової конференції медичного факультету Сумського державного університету «Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины» Суми, 1996.- С. 120-121.

9. Шкатула Ю.В., Биденко А.Г., Костюкова Е.В. Лікувально-реабілітаційні заходи при юнацькому епіфізеолізі головки стегнової кістки// Матеріали II Обласної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми медичної та фізичної реабілітації». - Суми, 2004.- С. 203-205.