Основними результатами виконаного дослідження є: 1. Розробка методики картографування динаміки соціально-економічних явищ та її детальна апробація на змінах чисельності, демографічних характеристиках населення України як найбільш динамічному і найважливішому об’єкті, що є давно назрілою проблемою, яка з різних причин у тематичному картографуванні України не розглядалася. Проведений аналіз існуючих методичних розробок картографування динаміки соціально-економічних явищ показав, що прийоми і методи відображення динаміки потребують суттєвого вдосконалення, особливо при застосуванні нових технологій. У зв’язку з цим розроблено шляхи та методи створення динамічних картографічних моделей проблемно-практичної орієнтації з широкими можливостями оперативної електронної обробки і поновлення інформації. 2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, демографічної, картографічної наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату картографування особливостей динаміки. До термінів, що характеризують особливості зміни явищ і процесів, відносяться: розвиток, рух, взаємодія, циклічність, процес, деградація, динаміка тощо. Динамічному процесу притаманні всі види руху. З урахуванням цих положень визначено сутність терміну “динаміка”, який визначаємо як зміну, що передає стан руху (зростання, спад, циклічність, коливання) з притаманними швидкостями, під впливом діючих на неї чинників за існуючих умов. Вперше наведено графічні види прояву динаміки: зростання / спадання (прямолінійне, криволінійне), циклічність (зростання, убування), коливання з певним ритмом. 3. Проведений аналіз регіональних і національних атласів дозволив розподілити карти, які мають динамічні аспекти, наступним чином: а) карти, які дозволяють вивчати динаміку явищ (різночасові карти); б) карти, які поряд з головним змістом показують окреме явище у динаміці; в) карти, які безпосередньо відображають динаміку явищ. Здійснений у роботі аналіз сучасних ГІС-технологій у світі й Україні показав, що розвиток нових технологій в картографії, зокрема динамічного картографування, призвів до значних змін у розробці й укладанні традиційних карт. Застосування сучасних технологій у дослідженні викликало необхідність опрацювання питань, пов’язаних із розробкою умовних знаків, зображувальних засобів та шкал для відображення зміни явищ і процесів. 4. У роботі проаналізовано загальнонаукові підходи і методи дослідження динаміки населення. Як у минулому, так і сьогодні існує багато поглядів на динаміку населення і, у зв’язку з цим, різноманітних прогнозів щодо чисельності населення світу і окремих його регіонів. В Україні є кілька типів прогнозів (песимістичні, середні, оптимістичні), виконаних різними установами. У розробці подібних прогнозів велику користь може надати використання запропонованих методів картографування динаміки явищ на основі сучасних ГІС-технологій, розроблених у дисертації. 5. Вивчення об’єкта картографування (населення і його зміни) на основі літературних джерел дало змогу: виявити типові риси і характерні особливості зміни населення України у часі; визначити зміст і тематику майбутніх карт. Запропоновано структурно-графічну модель, яка дозволяє визначити місце об’єкта картографування: населення і його зміни в системі “суспільство-природа”. Опрацьована структурно-графічна модель сприяла розробці теоретико-методологічних положень картографування чинників, які впливають на динаміку населення. Визначено тематику, напрями і прийоми картографування чинників. Проведений аналіз моделі дав змогу визначити зміст і тематику майбутніх карт для дослідження проблем розвитку регіонів різного рангу. 6. Інформацію про об’єкт дослідження подано у вигляді структурно-інформаційної моделі, яка сприяла упорядкуванню різних статистичних даних, визначенню їх особливостей та характеру територіальних відмін. Створено проблемно-орієнтовну базу даних динаміки населення України в розрізі регіонів та міських поселень за переписами населення, в програмах Exell і Map Info. Розроблено і відповідним чином організовано базу даних, яка відображає розподіл населення України і його характеристики за 100 років, що є однією із складових для створення БКД, яка розробляється в Інституті географії НАН України. 7. Обґрунтовано головні показники картографування демопроцесів за змінами у часі і за територією. Для карт динаміки населення виділено чотири ступені комплексування показників. Розроблено графічні моделі демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності розлучуваності, міграцій) для цілей картографування. На кожній моделі зазначено основні характеристики демографічного процесу і показники картографування. На розроблених моделях виділено серії карт динаміки, які відображають різноманітні властивості і особливості кожного демографічного процесу. 8. У процесі створення карт розроблено систему підходів до проектування серій карт динаміки: а) кожна серія дає детальну характеристику об’єкта на певні дати або періоди; б) тематично пов’язані серії підпорядковуються одній провідній ідеї; в) тематика карт базується на структурно-графічній моделі об’єкта; г) тематика сприймається і використовується на різних рівнях картографування; ґ) для карт серій застосовано масштаби 1 : 6 000 000, 1 : 8 000 000, одну проекцію, типову географічну основу, єдині компоновку і принципи генералізації та побудови легенд, оформлення. Розроблено тематичну структуру карт динаміки населення України у восьми серіях (всього 38 карт), яка відповідає системній упорядкованості характеристик населення на структурно-графічній моделі об’єкта дослідження. Серії карт структуровані за принципом “від простого до складного”. Перша серія аналітичних карт містить відомості про зміну чисельності населення в регіонах України. Наступні п’ять серій аналітичних карт дають уявлення про зміни демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, природного приросту). Серія карт територій за динамікою демопроцесів (масштаб 1 : 8 000 000) дає комплексну оцінку кожного демопроцесу за 40 років. Узагальнюючою картою демопроцесів є синтетична оцінювальна карта “Україна. Демографічні процеси (1959-1998 рр.)” (масштаб 1 : 6 000 000), яка дає інтегративне уявлення про їх динаміку в Україні в другій половині ХХ ст. Обґрунтовано теоретико-методичні положення картографування динаміки населення м. Києва і Київської області, які стали основою для практичної розробки двох карт людності міських поселень Луганської області за 100 років (масштаб 1 : 750 000). 9. У процесі дослідження розроблено систему методів картографування динаміки соціально-економічних явищ. Вона включає модифіковані способи зображення, переломні шкали, пристосовані для відображення ними динаміки явищ та покращення на картах візуалізації певних змін. Методика картографування динаміки процесів і явищ за тривалий термін (на прикладі зміни демопроцесів в Україні в другій половині ХХ ст.) базується на використанні двох ознак: а) виду зміни (графічного прояву динаміки демопроцесів); б) середнього темпу зміни. Для всіх областей України і Автономної Республіки Крим було побудовано графіки змін демопроцесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності). Співставлення двох ознак (графічного виду зміни явища і середнього темпу його зміни) дозволило створити матриці по кожному демопроцесу, які стали основою легенд серії карт “Україна. Території за динамікою демопроцесів (1959 – 1998 рр.)”. Завершує блок синтетична оцінювальна карта демографічних процесів за 40 років, на якій відображено демографічні процеси в регіонах за характером динаміки: відносно сприятливі, не досить сприятливі, погіршені, значно погіршені і не сприятливі. Також на карті локалізовано додатковий аналітичний показник рейтингу областей. 10. Аналіз укладених серій карт на основі запропонованої методики підтверджує і доповнює теоретичне знання про об’єкт досліджень - динаміка демопроцесів в Україні у другій половині ХХ ст. загалом не була сприятливою. Більша частина областей довгий час мала показники, які негативно вплинули на розвиток населення. У результаті проведеного картографічного моделювання змін населення України отримано нове знання про об’єкт – виділено території за динамікою демографічних процесів у другій половині ХХ ст. За територією виділяються два великі контрастні регіони: відносно сприятливий захід і несприятливий схід. Створені серії карт вирішують дві задачі: по-перше, аналізують явище або процес відповідно до галузі знань; по-друге, є прикладом апробації методичних розробок картографування динаміки. Запропонована методика картографування динаміки (на прикладі демографічних процесів) забезпечує можливість виділення територій та їх ранжування за динамікою цих явищ, проведення їх співставлення і прогнозування ходу розвитку. На основі використання запропонованої методики можна здійснювати порівняння процесів у регіонах, їх співставлення за двома ознаками: середнім темпом зміни і видами графічного прояву динаміки. Застосування сучасних технологій створення карт дає змогу швидкого їх поновлення статистичними даними Першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року. 11. Розроблена методика картографування динаміки соціально-економічних явищ із застосуванням ГІС-технологій, апробована на прикладі населення України, може бути методичною основою для створення динамічних карт для різних галузей застосування. Виконаними теоретичними і практичними розробками доведено, що основні результати, апробовані на найбільш складному і динамічному об’єкті картографування – населенні - прийнятні для дослідження більшості соціально-економічних явищ, яким притаманні виявлені види прояву їх динаміки та змін: зростання (спад), циклічність, коливання з певним ритмом. Запропонована методика картографування змін соціально-економічних явищ знайшла своє підтвердження в атласному тематичному картографуванні, зокрема при розробці Національного атласу України. |
