Анотація до роботи:

Сосса Р.І. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.12 – географічна картографія. – Інститут географії НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних засад дослідження історії, сучасного стану та перспектив розвитку української національної картографії. Науково обґрунтовано та представлено принципи періодизації розвитку картографування, визначено основні чинники його тенденцій і на цій основі виділено основні історичні етапи і розкрито їх зміст. Розглянуто особливості сучасного етапу картографування, окреслено основні проблеми у зв’язку із впровадженням досягнень суміжних наук. Визначено наукові та організаційні засади національного картографування, а також його методичне забезпечення. Визначено та обґрунтовано основні ознаки національного комплексного картографування України на системній основі. Сформульовано поняття про картографічну інфраструктуру держави, розкрито її основні властивості, функції та роль у розвитку суспільства. Визначено умови та чинники перспективного розвитку національної картографії, вказано шляхи розвитку та завдання окремих її напрямів.

Вивчення розвитку картографування території України від найдавніших часів до сьогодні та конструктивне осмислення сучасних тенденцій розвитку практичної картографії і теорії наукової картографії створили об’єктивні передумови для розробки теоретико-методологічних основ розвитку картографування в Україні як тривалого і комплексного соціально-історичного процесу, що характеризується специфічними рисами, зокрема, тривалою історією, відзначається певними особливостями сучасного стану, що все разом визначає умови подальшого його розвитку. З цією метою обгрунтовано визначальні риси картографічної діяльності як суспільно-історичної системи, розроблено принципи періодизації розвитку картографування території України і на цій основі виділено основні етапи її розвитку, аргументовано визначені поняття картографічної інфраструктури держави та національного картографування, обґрунтовано особливості сучасного стану національного картографування та української наукової картографічної школи, окреслено основні напрями розвитку національного картографування на перспективу як комплексного картографування на системній основі.

У відповідності до поставленої мети в дисертації виконано узагальнення історичного досвіду картографування України, його сучасного науково-методичного та організаційно-технологічного забезпечення, теоретичних і експериментальних досліджень, які дозволили розв’язати важливу наукову проблему, пов’язану з комплексним, всебічним дослідженням картографування території України у ретроспективі, сучасності та перспективі. Основні наукові та практичні результати досліджень можна сформулювати так:

1. На основі розгляду картографічної діяльності як суспільно-історичної системи, що розвивається у часі, основних принципів, за якими конструюється схема періодизації розвитку картографування, і авторських досліджень картографічної спадщини виділено шість основних етапів картографування території України: 1) Картографічні зображення у первісному суспільстві; 2) Картографування у стародавні часи (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.); 3) Картографування у середньовіччі (VІ ст. – початок ХVІІ ст.); 4) Картографування у нові часи (середина ХVІІ ст. – 1920 р.), який включає три періоди: середина XVII ст. – друга половина XVIII ст., кінець XVIII ст. – 1918 р. і 1918–1920 рр.; 5) Картографування у радянські часи (початок 20-х – початок 90-х рр. XX ст.), який також включає три періоди: початок 20-х рр. XX ст. – 1941 р., 1941–1945 рр., 1945 – початок 90-х рр. XX ст.; 6) Картографування у незалежній Україні (з 1992 р.).

Дослідження розвитку картографування території України проведено з урахуванням суспільно-політичних умов і стану науково-організаційного забезпечення виконання картографічних робіт; стану та можливостей технічних засобів, методик та прийомів створення карт; якості та змісту самих картографічних творів; досвіду дослідників-попередників як вітчизняних, так і представників тих країн, до складу яких упродовж певного історичного часу належали окремі частини території України (Польща, Австрія, Росія).

2. На основі комплексного аналізу складових картографічної діяльності введено поняття картографічної інфраструктури держави, визначено її компонентно-структурну організацію як систему матеріальних (об’єкти забезпечення управлінського, виробничого, кадрового та наукового, інформаційного, допоміжного) та інституційно-правових (продукти забезпечення юридично-правового, нормативно-технічного, наукового, традиції) компонентів, визначено її основні риси та функції. Таким чином, картографічна інфраструктура – це складний комплекс різних сфер діяльності, що створює умови для забезпечення держави актуальною і детальною картографічною інформацією. Виявлено складові сучасної картографічної інфраструктури України, їх територіальну та функціональну структури.

3. Встановлено сучасні тенденції топографічного та тематичного картографування. Помітною тенденцією сьогодні є прагнення до комплексності і системності картографування: намагання до системного охоплення територій, що картографуються, до створення систем взаємодоповнюючих картографічних творів, до системності їх структури та комплексності змісту, до системи у розробці стандартів і створенні баз геопросторових даних і технологій. Характерною ознакою сучасного періоду є перехід картографічної галузі на використання цифрової просторової інформації та комп’ютерних технологій створення карт, активне впровадження сучасних навігаційних систем та Інтернет-технологій, застосування матеріалів дистанційного зондування, формулювання проблеми стандартизації географічних назв та початок розробок по її вирішенню.

Основними ознаками сучасного етапу національного картографування є створення власної державної картографо-геодезичної служби та напрацювання нормативно-технічної бази; відносно активний розвиток на самоокупній основі окремих напрямів, які забезпечують актуальні потреби суспільства (навчальні атласи, атласи і плани міст, атласи і карти автошляхів тощо); занепад стратегічно важливих – і для власне картографії, і для суспільства загалом – напрямів топографічного та державного тематичного картографування. Позитивною тенденцією є намагання осмислити особливості національної картографії, звернувшись до її історичного розвитку.

4. Встановлено, що однією з основних умов розвитку національної картографії є існування національної наукової картографічної школи, початком формування якої стала діяльність Українського науково-дослідного інституту географії та картографії під керівництвом С.Л. Рудницького. Організаційне оформлення її у післявоєнний період пов’язане з активізацією картографічних досліджень в університетах Львова, Києва, Харкова, Чернівців і створенням наукового осередку в Академії наук УРСР, що згодом став науковим центром картографічних досліджень в Україні. Процес формування та становлення школи зумовлений спадковістю в розвитку ідей та методик, що знайшло своє відображення у дисертаційних дослідженнях і у проведенні фахових наукових конференцій. Характерною особливістю української наукової картографічної школи є цілеспрямоване дослідження природи і суспільства, а також результатів їх взаємодії з метою створення актуальних картографічних творів.

Модельно-пізнавальна концепція, на якій грунтується теоретична і практична діяльність національної наукової картографічної школи, пов’язана з розробкою теоретико-методичних основ комплексного картографування, яке виробило низку ідей, методик та визначних картографічних творів. Завдяки цьому став можливим успішний розвиток системного картографування. Його теоретичні, методологічні та організаційні засади домінують сьогодні і з ними пов’язаний подальший розвиток картографії. Необхідною умовою такого розвитку є також засоби систематизації та узагальнення необхідної інформації. Насамперед – це каталоги картографічних творів та бібліографічні описи літературних джерел.

5. Для формування загальних основ картографічного забезпечення України сформовані та обґрунтовані методологічні принципи, які враховують історичні особливості розвитку картографії (принцип ретроспективно-перспективної спрямованості або традиційності), враховують запити суспільства (принципи узгодженого розвитку, пріоритетності, завершеності), гарантують її сприйняття суспільством (принципи інформаційної безпеки, інформаційної підтримки), визначають можливість її виконання (принцип програмно-цільового планування та управління, стратегічної орієнтації, наукового підходу).

Розроблено загальні засади картографічного забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України як складової частини усього процесу державотворення, сформульовані базові умови для їх реалізації (запит суспільства на картографічну інформацію, теоретико-методичне та науково-організаційне забезпечення, виробничо-технічний та кадровий потенціал).

6. Розроблено перспективи розвитку комплексного картографування України на системній основі, дано визначення та обґрунтовано його основні ознаки. Авторське бачення перспектив розвитку комплексного картографування грунтується на усвідомленні використання системного підходу при визначенні змістовного наповнення основних його напрямів, виходячи із зростаючих суспільних запитів та можливостей картографічної галузі.

Пріоритетного розвитку слід надавати топографічному картографуванню, що пов’язано із забезпеченням актуальних потреб держави, національною безпекою, а також становить необхідну базу для тематичного картографування (геологічного, грунтів тощо). Серед основних завдань топографічного картографування – комплексний підхід до формування нових засад створення топографічних карт і формування національної інфраструктури геопросторових даних, використання сучасних цифрових та інформаційних технологій, зменшення масштабного ряду державних топографічних карт від п’яти до трьох з метою їх оперативнішого створення на територію всієї держави, удосконалення змісту та умовних знаків.

Поглиблено розуміння перспектив розвитку основних напрямів тематичного картографування: компонентів природи, еколого-географічного, соціально-економічних явищ і об’єктів, атласного, регіонального. Запропоновано масштабний ряд для тематичних карт (стінних, настільних і складаних). Розроблено науково-методичні засади створення серії стінних комплексних науково-довідкових карт України масштабу 1:500 000, а також комплекту картографічних творів для вищої школи. Крім того окреслено перспективи організаційно-технічного та науково-методичного забезпечення розвитку картографування в Україні, у тому числі й завдання у сфері дослідження та збереження картографічної спадщини.

7. Встановлено, що вирішальний вплив на картографування України у найближчій перспективі матиме розвиток методів геоінформаційного картографування та дистанційного зондування Землі, оперативне картографування, віртуальне картографування, Інтернет-картографування.

Публікації автора:

Монографії

1. Сосса Р.І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. – К.: Наук. думка, 2000. – 248 с., 36 іл.

2. Сосса Р.І. Картографічні твори, видані ДНВП “Картографія” (1945–2000 рр.): Бібліографічний покажчик. – К.: ДНВП “Картографія”, 2001. – 216 с.

3. Сосса Р.І. Картографічні твори на територію України (1945–2000 рр.): Бібліографічний покажчик. – К.: ДНВП “Картографія”, 2002. – 400 с.

4. Сосса Р.І. Топографічне картографування території України (1920–2002 рр.): Бібліографічний покажчик. – К.: ДНВП “Картографія”, 2003. – 128 с.

Атласи

1. Українці. Східна діаспора. Атлас / І. Винниченко, В. Наулко, Р. Сосса. –
1:3 000 000, 1:4 000 000, 1:12 000 000, 1:36 000 000. – К.: Мапа ЛТД, 1992; 1993. –
24 с. (Автору належить розробка авторських оригіналів карт, стор. 6 – 23, 1,6 друк. арк.).

2. Ukrainians. Of the eastern diaspora: an atlas / Naulko V., Vynnychenko I., Sossa R. – 1:3 000 000, 1:4000000, 1:12 000000, 1:36 000 000. – Kyїv–Edmonton – Toronto: Mapa Ltd., Canadian institute of Ukrainian Studies Press, 1993. – 24 p. (Автору належить розробка авторських оригіналів карт, стор. 6 – 23, 1,6 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Карти для проведення регіональної екологічної політики / Шевченко В.О., Бондаренко Е.Л., Сосса Р.І., Фокін С.П. // Вісн. геодез. та картогр. – 2002 – № 1. –
С. 33–36. (Автору належить формулювання основних принципів картографування, 0,1 друк. арк.).

2. Картографічне забезпечення викладання географії у школах та вузах України / Барановський В.А., Золовський А.П., Козаченко Т.І., Руденко Л.Г., Скурато-
вич О.Я., Сосса Р.І., Шищенко П.Г. // Укр. геогр. журнал. – 1994. – № 4. – С. 51–56. (Автору належить формулювання специфіки технологічного процесу розробки авторських оригіналів карт, 0,1 друк. арк.).

3. Комп’ютерні технології створення та підготовки до видання картографічних творів / Вакуленко О.В., Онищак Р.М., Руденко І.С., Сосса Р.І. // Вісн. геодез. та картогр. – 2000. – № 2. – С. 25–27. (Автору належить матеріал про розвиток цифрового картографування в СРСР і сучасний стан цифрової картографії в Україні, 0,1 друк. арк.).

4. Нефьодов Є.Л., Руденко І.С., Сосса Р.І. Про стандартизацію географічних
назв // Вісн. геодез. та картогр. – 1998. – № 3. – С. 40–45. (Автору належить аналіз організації робіт зі стандартизації географічних назв в Україні, 0,12 друк. арк.).

5. Сосса Р.І. Адміністративні карти областей України // Вісн. геодез. та картогр. – 2001. – № 2. – С. 21–25.

6. Сосса Р.І. Аеронавігаційні карти ІКАО // Вісн. геодез. та картогр. – 2000. –
№ 4. – С. 24–30.

7. Сосса Р.І. Військовий картографічний інститут у Гарманці (Словаччина) // Вісн. геодез. та картогр. – 2000. – № 1. – С. 36–41.

8. Сосса Р.І. Документи про зародження державної картографо-геодезичної служби України // Вісн. геодез. та картогр. – 2003. – № 1. – С. 53–58.

9. Сосса Р.І. Картографічна інфраструктура держави // Картографія та вища школа: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – К., 2003. – С. 50–55.

10. Сосса Р.І. Нове картографічне підприємство // Укр. геогр. журнал. – 1993. –
№ 2. – С. 66.

11. Сосса Р.И. НПП “Картография”: 55 лет деятельности // Геодезия и картогра-фия. – 1999. – № 7. – С. 14–18.

12. Сосса Р.І. Основні етапи картографування терену України до 1920 р. // Вісн. геодез. та картогр. – 1999. – № 2. – С. 38–49.

13. Сосса Р.І. Проблеми топографічного забезпечення України // Картографія та вища школа: Зб. наук. праць. – Вип. 3.– К., 1999. – С. 38–40.

14. Сосса Р.І. Становлення картографо-геодезичної служби в Українській Народній Республіці // Вісн. геодез. та картограф. – 2003. – № 2. – С. 48-50.

15. Сосса Р.І. Становлення української національної картографії // Пам’ятки України: історія та культура. – 1996. – № 2. – С. 93–96.

16. Сосса Р.І. Сучасний стан галузевого тематичного картографування // Вісн. геодез. та картогр. – 2001. – № 3. – С. 50–55.

17. Сосса Р.І. Сучасний стан картографічного забезпечення навчального процесу в загальноосвітній школі // Вісн. геодез. та картогр. – 1998. – № 4. – С. 45–48.

18. Сосса Р.І. Тенденції та перспективи розвитку картографії та картографування // Укр. геогр. журнал. – 2003. – №3. – С. 69–74.

19. Сосса Р.І. Топографічне картографування західноукраїнських земель у складі Польщі в 1918–1939 рр. // Історія укр. географії. – 2003. – Вип. 7. – С. 72–75.

20. Сосса Р.И. Украинская картография: состояние и перспективы // Геодезия и картография. – 2001. – № 11. – С. 8–15.

21. Сосса Р.І., Падюка Н.В. “Нова спеціальна карта Австро-Угорщини...” масштабу 1:75 000 на територію України: Із зібрань Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України // Вісн. геодез. та картогр. – 2003. – № 3. –
С. 48–50. (Автору належить методика проведення дослідження та узагальнення його результатів, огляд стану досліджень з картографування Австро-Угорщини у масштабі 1:75 000, 0,3 друк. арк.).

Статті в інших наукових виданнях

1. Веклич Л.М., Руденко І.С., Сосса Р.І. Сучасний стан та перспективи картографічного забезпечення викладання географії в школі // Науково-методичне забезпечення навчального процесу з топографії і картографії на географічних факультетах університетів та в школах з поглибленим вивченням географії: Матеріали IV Міжнарод. наук.-метод. семінару. Харків, 14–17 вересня 1999 р. – Харків, 1999. – С. 89–91. (Автору належать науково-методичні основи картографічного забезпечення викладання географії в школі, 0,1 друк. арк.).

2. Сосса Р.І. Аеронавігаційні карти України // Географічна наука та освіта в Україні: 3б. наук. праць. – К., 2000. – С. 9–10.

3. Сосса Р.І. До питання розроблення державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування в Україні на 2002–2010 роки // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: 3б. наук. праць Зах. геодез. т-ва. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – С. 266–270.

4. Сосса Р.І. Загальногеографічна карта України масштабу 1:500 000 як базова карта для створення серії тематичних науково-довідкових карт // Геоінформаційне картографування сьогодні: Наук. зб. – К.: Академперіодика, 2002. – С. 29–31.

5. Сосса Р.І. Зародження та становлення державної картографо-геодезичної служби України // Національна картографія: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – К., 2003. – С. 9–15.

6. Сосса Р.І. Картографічне забезпечення вивчення географії в школі // Географія та основи економіки в школі. – 1998. – № 3 – С. 23–25.

7. Сосса Р.І. Картографічне забезпечення вищих навчальних закладів // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали ХІІ Міжн. наук.-методич. семінару, Харків, 8-12 вересня 2003 р. – Вінниця: Антекс-У Лтд, 2003. – С. 359–362.

7. Сосса Р.І. Літопис картографічних творів України // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: 3б. наук. праць. – Вип. 2. – Харків, 2001. –
С. 221–225.

9. Сосса Р.І. Львів. Атлас туриста // Геогр. енцикл. України. – К.: УРЕ, 1990. – Т.2. – С. 304.

10. Сосса Р.І. Навчальні карти і атласи // Геогр. енцикл. України. – К.: УРЕ, 1990. – Т.2. – С. 397.

11. Сосса Р.І. Основні підходи до формування концепції картографічного забезпечення розвитку держави та суспільства // Національна картографія: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – К., 2003. – С. 22–27.

12. Сосса Р.І. Про вивчення історії картографування України // Науково-методичне забезпечення навчального процесу з топографії і картографії на географічних факультетах університетів та в школах з поглибленим вивченням географії: Матеріали IV Міжнар. наук.-метод. семінару з топографії та картографії, Харків, 14–17 вересня 1999 р. – Харків, 1999. – С. 19–20.

13. Сосса Р.І. Роздуми про стан і шляхи інтенсифікації картографування України // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: 3б. наук. пр.: В 3-х т. – К.; Луцьк: Вежа, 2000. – Т. 2. – С. 364–367.

14. Сосса Р.І. Стан і проблеми досліджень з історії картографії України // Пам’ять століть. – 2003. – № 2. – С. 127-131.

15. Сосса Р.І. Стан та перспективи картографічного забезпечення України // Геодезія, картографія і аерофотознімання: Міжвід. наук.-техн. зб. – 2001. – Вип. 61. –
С. 167– 173.

16. Сосса Р.І. Сучасні карти і атласи // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва (погляд у ХХI століття): 3б. наук. пр. – Львів: Ліга-Прес, 2000. –
С. 283–285.

17. Сосса Р.І. Україна і Молдавія. Атлас автомобільних шляхів // Геогр. енцикл. України. – К.: УЕ, 1993. – Т.3. – С. 323.

18. Сосса Р.І. Українські Карпати. Атлас туриста // Геогр. енцикл. України. – К.: УЕ, 1993. – Т. 3. – С. 330.

Тези доповідей

1. Sossa R. Catalogue of maps and atlases for the territory of Ukraine (1945–2000) // 21st International Cartographic Conference: Abstraсt of Papers. Durban, South Africa,
10-16 August 2003. – P. 56.

2. Sossa R. Mapping of the territory of Ukraine until 1920 // 21st International Cartographic Conference: Abstraсt of Papers. Durban, South Africa, 10-16 August 2003. –
P. 56–57.