Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури


Бойченко Наталія Михайлівна. Категорія буття у релігійній філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя : дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Бойченко Н.М. Категорія буття у релігійній філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З’ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії порівняно з філософами античності. Розкрито теїстичну сутність релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейського Середньовіччя, що полягає у основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухновенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім – телеологічність).

Проаналізовано найважливіші антиномічні опозиції томістської та авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічної західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

У висновках на основі здійсненого дисертанткою системного філософського аналізу своєрідності постановки і вирішення проблеми буття у релігійній філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя подано основні теоретичні підсумки роботи, що відображають сутнісний зміст дисертаційного дослідження. Висновки сформульовано згідно з поставленими в дисертації метою та завданнями:

1. Показано, що представники релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя, творчо засвоюючи онтологічні ідеї античної філософії, разом з тим кардинально змінюють ракурс розгляду категорії буття, інтерпретуючи її не лише й не стільки як власне філософську, скільки як одне з наріжних понять релігійно-філософського, релігійного, в широкому сенсі слова та теологічного мислення.

2. Обгрунтовано тезу про те, що на противагу мислителям античності філософи пізньої середньовічної Європи інтерпретували буття вже не тільки як певну чуттєво дану природну стихію (мілетська школа, Геракліт, Ксенофан, Емпедокл), умосяжну субстанцію (Парменід, Зенон) ідеальне Єдине (Платон), а й, передусім, – продовжуючи й конкретизуючи започатковану Аристотелем традицію розуміння буття – як багаторівневого, утвореного відповідно підпорядкованими одна одній і послідовними за ступенем загальності та досконалості онтологічними формами, найбільш довершеною з яких є буття Бога.

3. Виявлено водночас, що не зважаючи на наявність моментів збігу з тлумаченням категорії буття філософами Античності, передусім Аристотелем, розв’язання онтологічної проблематики у релігійній філософії пізнього Середньовіччя характеризується все ж і низкою якісно нових рис. Це стосується наприклад розуміння самого Божественного буття як специфічної онтологічної форми. А також – його місця та ролі в ієрархії інших форм буття. Як і для Аристотеля (для котрого Бог – Прешодвигун, Об’єктивний Логос, Форма Форм, Мислення про Мислення), для філософів європейського Середньовіччя Бог теж постає у значенні найдосконалішої ідеальної та ідеалізованої онтологічної форми. Однак, якщо у Стагирита Бог є не трансцендентним, а іманентним природі; раціональним початком світу і водночас його логічним завершенням, то релігійні європейські мислителі пізніх середніх віків обстоюють принципово іншу позицію. Зокрема, за Томою Аквінським Бог постає вже не як іманентний, а трансцендентний світові, аж ніяк не збігаючись при цьому з його початком.

4. Висунуто і засновано тезу про те, що серед відмітних характеристик зазначеного вище релігійно-філософського трактування буття мислителями завершальної фази європейського Середньовіччя статус необхідних і найважливіших мають, передусім наступні – телеологічність та теоцентричність. На основі порівняльного аналізу обстоюється думка про те, що європейська філософія пізнього Середньовіччя розгалужується на певну множину істотно відмінних між собою онтологічних концепцій. Авторським є висновок про те, що до провідних із них належать насамперед, томістська та авероїстська течії.

5. Продемонстровано, що конфронтація між найвагомішими ідеями названих вище напрямів виявляється передусім через низку антиномій, до засадничих з яких можна віднести наступні: “Бог створив світ з небуття і після небуття” (томізм), “Бог співвічний світові, людині та іншим земним видам” (латинський авероїзм), “Розумна душа смертної людини індивідуальна” (томізм), “Існує єдиний інтелект, що втілюється в тій чи іншій індивідуальній душі” (латинський авероїзм). З’ясовано органічність зв’язку символіки середньовічного храму з релігійно-філософською онтологією пізнього західноєвропейського Середньовіччя.

6. Простежено роль тогочасних художніх засобів в утвердженні та розкритті ідеї Божественного буття.

У висновках окреслено також можливості та інтервал продуктивного використання результатів здійсненого автором дисертаційного дослідження у наступних поглиблених наукових розвідках з даної тематики.

Публікації автора:

  1. Бойченко Н.М. Філософія Томи Аквінського як основа вирішення проблеми співвідношення віри і розуму // Віра і розум – двоє крил людського духу. Збірник матеріалів наукового колоквіуму. – К.: Світ знань, 2001. – С. 167-176.

  2. Бойченко Н.М. Буття як наріжне поняття релігійно-філософської концепції Фоми Аквінського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2003. Вип. 58. Серія: Філософія, Політологія. – С. 11-17.

  3. Бойченко Н.М. Середньовічний погляд на проблему Буття: версія Фоми Аквінського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2003. Вип. 56-57. Серія: Філософія, Політологія. – С. .

  4. Бойченко Н.М. Концепція буття у Пізньому Середньовіччі: Фома Аквінський та Дунс Скот (компаративний аналіз) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2003. Вип. 58. Серія: Філософія, Політологія. – С. 49-50.

  5. Бойченко Н.М. Буття як основоположна категорія релігійної метафізики Іоанна Дунса Скота // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк, 2003. - № 3. – С. 324-333.

  6. Бойченко Н.М. Категорія “буття” у Сігера Брабантського та Боеція Дакійського // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень. Матеріали міжнародної наукової конференції “Людина – Світ – Культура”. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 23-24.

  7. Бойченко Н.М. Категорія “буття” у латинських аверроїстів. Версія Сігера Брабантського та Боеція Дакійського // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 40. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – С. 117-127.

  8. Бойченко Н.М. Середньовічний храм та його символіка: спроба наочного обгрунтування буття Бога чи людини? // Філософські проблеми гуманітарних наук. – К., 2005. -№ 4-5. – С. 195-200.

  9. Бойченко Н.М. Теологія та філософія доби пізнього середньовіччя про вирішення проблеми буття // Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського факультету-2005”: Матеріали доповідей та виступів. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. – Ч. IV. – С. 61-63.