Анотація до роботи:

Гурко М.З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи ”інтелектуальні здібності людини”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню шляхів і механізмів створення й модифікації інтенсивності ознаки ”інтелектуальні властивості людини” у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. У зв’язку з різним ступенем маркованості цієї ознаки простежуються шляхи її вербального відображення у процесі формування цілісного фразеологічного значення. У роботі здійснено комплексний аналіз ступеневого ранжування інтенсивності цієї ознаки під кутом зору діалектичної взаємодії її кількісних і якісних параметрів.

У дисертації доводиться, що філософський закон про перехід кількості в якість є базою становлення та зміни інтенсивності ознаки ІЗЛ і реалізується він у ФО внаслідок дії як лінґвальних, так і екстралінґвальних чинників. Отже, існують два різновиди інтенсивності цієї ознаки – кількісний і якісний. Відтак, категорія інтенсивності ознаки є явищем якісно-кількісного порядку, в якому кількісні зміни відбиваються на шкалі градуальності в межах якісно нової міри інтенсивності.

У результаті аналізу фразеотематичного поля ІЗЛ окреслено шляхи і способи становлення та трансформацій інтенсивності цієї ознаки при первинному та вторинному фразеотворенні. У межах першого процесу мають чинність лексико-семантичні, фонетичні та лексико-граматичні засоби, а в межах другого – лексико-граматичні перетворення (субституція, розширення та звуження компонентного складу ФО, контамінація). Обидва ці процеси значною мірою залежать від емоційного стану мовця.

Вираження інтенсивності прояву ознаки ”інтелектуальні здібності людини” у фразеології є значущим з точки зору пізнавального сприйняття дійсності. Процес її становлення базується на філософському законі переходу кількісних змін в якісні та конституюється шляхом екстраполяції відповідних логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, ототожнення, абстрагування, узагальнення тощо) на фразеологічну підсистему мови, що може бути підтвердженим лише при комплексному підході до аналізу цього явища.

Інтенсивність є градуйованою семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості), на якій інтенсема виступає як мінімальний дискретний репрезентант інтенсионалу ІЗЛ у фразеологічних одиницях. Якісна інтенсивність ознаки ІЗЛ пов’язана з образністю, емоційністю, оцінністю, переосмисленням основного значення, впливом екстралінґвальних чинників. Кількісна інтенсивність досягається лексичними, граматичними та лексико-граматичними засобами на основі якісних змін внутрішньої форми ФО. У процесі фразеотворення на інтенсивність ознаки ІЗЛ впливають як лінґвальні, так і екстралінвальні чинники.

Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні відбувається при взаємодії мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінґвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Лексико-граматичними засобами її відтворення є: експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичні зсуви.

До граматичних засобів відтворення інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях належать ”підсилювальний” синтаксис, часові форми дієслова, ступені порівняння прикметників / прислівників тощо. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), гармонійно взаємодіючи з граматичними та лексичними, сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності в патерні первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність.

Реалізація категорії ”інтенсивність ознаки ІЗЛ” пов’язана з образністю, експресивністю, емоційністю, стилістикою. Образність виступає однією з причин становлення цієї категорії у фразеології німецької мови. Експресивність є мовленнєвим втіленням інтенсивності у ФО, емотивність комплементарно її супроводжує, а інтенсивність вказує на характер її прояву в тій чи іншій ФО. Ступінь оцінності та емоційності мовної одиниці, від яких безпосередньо залежить і ступінь прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ, корелює із стилістичним компонентом, оскільки обидва вони властиві функціонально обмеженим, стилістично маркованим ФО.

Для вторинного фразеотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням ”інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразеотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють прояв інтенсивності ознаки ІЗЛ, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал.

У роботі відзначено також помітне підсилення інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки ІЗЛ) і слів-інтенсифікаторів (мають ”внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й ”оновлення” образу.

Розроблена методика аналізу інтенсивності семантичної ознаки ”інтелектуальні здібності людини” на матеріалі фразеологічних одиниць німецької мови може бути застосована й до аналізу інших фразеологічних груп, а також для спеціального дослідження лексичних і граматичних засобів, що виражають інтенсивність будь-якої градуйованої ознаки в різних природних мовах.

Публікації автора:

1. Гурко М.З. Интенсивность как лингвистическая категория // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. – К.: Логос, 2001. – Вип. 27. – С. 189-196.

2. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. – К.: Логос, 2002. – Вип. 30. – С. 180-188.

3. Гурко М.З. Уменьшение интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. – К.: Логос, 2003. – Вип. 37. – С. 170-176.

4. Гурко М.З. Усиление интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. – К.: Логос, 2003. – Вип. 40.– С. 147-157.

5. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № 1 (12). – С. 288-290.

6. Гурко М.З. Деякі різновиди прояву категорії інтенсивності при первинному фразеотворенні // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ї Всеукр. наук. філол. конф. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 76-77.

7. Гурко М.З. Модификация интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Переклад як вторинна комунікація: Тези Всеукр. науково-методичної конф. – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 86-88.