Анотація до роботи:

Швайко О.О. Характеристика дифузних пошкоджень печінки у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення в результаті аварії на ЧАЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню радіаційно-індукованих змін структурно-функціонального стану печінки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи у часовому аспекті. Встановлено, що характерною особливістю перебігу хронічних дифузних захворювань печінки у даного контингенту осіб у віддаленому після аварії періоді є розвиток печінкової недостатності з перевагою холестатичного синдрому в поєднанні з цитолітичним на фоні дистрофічних змін у паренхимі органу, активації ретикулоендотеліальної системи з посиленням фібротичних процесів та порушення стану внутрішньопечінкової гемодинаміки. Встановлено, що вірогідність розвитку хронічної патології печінки у віддаленому періоді залежить від величини дози опромінення, часової фази аварії, протягом якої ліквідатори перебували у зоні підвищенних рівнів іонізуючого випромінення, місця роботи з ліквідації наслідків аварії та місця продальшого проживання. Доведено, що зміни функціонального стану печінки у ранньому після аварії періоді проявлялися субклінічним синдромом зниження екскреторної функції печінки та синдромом адаптивної гіперфункції печінки з достовірним регресійним зв’язком між величиною дози опромінення, періодом перебування на післяаварійних роботах та показниками функціонального стану печінки (загальний білок, загальний білірубін, активність АлАТ). Визначені критерії діагностики початкових змін стану печінки у даного контингенту осіб. Обґрунтована та доведена ефективність використання судинних препаратів поряд з гепатопротекторами для лікування хронічних гепатитів і цирозу печінки та медикаментозної корекції ранніх змін функціонального стану печінки та стану внутрішньопечінкової гемодинаміки у даного контингенту.

Дисертаційна робота присвячена вивченню радіаційно-індукованих змін структурно-функціонального стану печінки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи у часовому аспекті. В результаті проведених досліджень:

1. Встановлено, що характерною особливістю перебігу хронічних дифузних захворювань печінки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому після аварії періоді є розвиток печінкової недостатності з перевагою холестатичного синдрому в поєднанні з цитолітичним, про що свідчать біохімічні показники цих синдромів та зміни вмісту глікопротеїдів, преальбуміну та альбуміну, на фоні дистрофічних змін у паренхимі органу, активації ретикулоендотеліальної системи з посиленням фібротичних процесів та порушення стану внутрішньопечінкової гемодинаміки.

2. Доведено, що у віддаленому після аварії періоді збільшується вірогідність розвитку хронічного гепатиту та цирозу печінки, яка залежить від величини дози опромінення, часової фази формування та розвитку аварії, впродовж якої ліквідатори перебували у зоні підвищених рівнів іонізуючого випромінення, місця роботи з ліквідації наслідків аварії та місця подальшого проживання.

3. Встановлено, що зміни біохімічних показників функціонального стану печінки здорових осіб під дією малих доз іонізуючого випромінення та супутніх чинників Чорнобильської катастрофи виявлялися з перших етапів перебування у зоні аварії та проявлялися дезадаптаційними синдромами: субклінічним синдромом зниження екскреторної функції печінки та синдромом адаптивної гіперфункції печінки. Виявлений достовірний регресійний зв’язок між величиною дози опромінення, періодом перебування на післяаварійних роботах (а саме, у І та ІІІ періодах розвитку аварії) та показниками функціонального стану печінки (вмісту загального білка, загального білірубіну, активності АлАТ) у ранній період після опромінення.

4. За даними ультрасонографічного дослідження встановлено, що дія іонізуючого випромінення на фоні дистрофічних змін у паренхімі печінки викликає ураження серединнопечінкових жовчних протоків та призводить до пошкодження судинної системи органу. У ліквідаторів, хворих на хронічний гепатит, ущільнення жовчних ходів виявляється у 2 рази частіше, ущільнення стінок судин – у 1,4 рази, а гемангіоми – у 2,8 рази частіше, ніж у контролі, у ліквідаторів, хворих на ЦП, ущільнення жовчних ходів виявляється у 2,4 рази частіше, ущільнення стінок судин – у 1,5 рази частіше, ніж у контролі, гемангіоми – лише у ліквідаторів; в учасників ЛНА без патології печінки збільшення розмірів печінки виявляється у 2,4 рази частіше, ущільнення жовчних ходів – у 7 разів частіше у порівнянні з контролем, лише у ліквідаторів виявлено ущільнення стінок судин, гемангіоми та внутрішньопечінковий холелітіаз.

5. Встановлено, що дія радіаційного фактору призводить до погіршення кровонаповнення печінки та змін внутрішньопечінкової гемодинаміки, які у хворих на хронічний гепатит характеризуються зниженням інтенсивності кровотоку, підвищенням тонусу та зниженням еластичності великих, середніх судин і судин мікроциркуляторного русла; у хворих на цироз печінки - зниженням кровонаповнення та інтенсивності кровотоку в печінці, підвищенням тонусу і склеротичними змінами у внутрішньопечінкових судинах великого та середнього калібру, підвищенням опору артеріальних судин, утрудненням венозного відтоку. Зміни внутрішньопечінкової гемодинаміки (дистонія та зниження еластичності внутрішньопечінкових судин) на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу являються функціональними, випереджають появу клінічних симптомів і відіграють суттєву роль у розвитку хронічного гепатиту і цирозу печінки.

6. До ранніх критеріїв змін стану печінки в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінення, при відсутності інших клінічних та лабораторних ознак пошкодження органу можна віднести: підвищення активності органоспецифічних цитоплазматичних (L-серін-, L-треоніндегідратази) і лізосомальних ферментів (b-глюкозидази, b-галактозидази) та інверсійне співвідношення взаємопов’язаних ферментних структур (СДГ та ТДГ); зміни білкового складу сироватки крові у пацієнтів без клінічних ознак патології гепатобіліарної системи або з наявністю патології жовчовивідної системи (підвищення рівня загального білка, альфа 1-, альфа 2- та гамма-глобулінів, зниження рівня альбумінів і бета-глобулінів); зміни форми графіки реогепатограми (відносне зниження амплітуди при нормальній формі реограми, куполовидна форма кривої); зміни кількісних показників реогепатограми при відсутності клініко-лабораторних порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, їх негативну динаміку.

7. Встановлено, що використання гепатопротекторів та судинних препаратів у осіб, які зазнали підвищеного радіаційного навантаження, хворих на хронічний гепатит та цироз печінки, позитивно впливає на динаміку біохімічних показників цитолітичного і холестатичного синдромів, білковосинтетичну функцію печінки та приводить до стабілізації цих показників у осіб без клінічних проявів пошкодження органу.

Публікації автора:

1. Омельянец Н.И., Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Кожедуб М.Г., Маслёха Е.А.. Динамика заболеваемости населения, пострадавшего в результате катастрофы на ЧАЭС, болезнями органов пищеварения и особенности клинического течения заболеваний гепатобилиарной системы //Проблемы радиационной эпидемиологии медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Материалы науч. конф. с международным участием, Киев, 19-20 октября 1993 г. - К., 1993. – С. 331 – 335.

2. Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Маслёха Е.А.. Гепатобилиарная система //Чернобыльская катастрофа. Под ред. В.Г. Барьяхтара - К., Наукова думка, 1996. – С. 469 – 471.

3. Швайко Е.А. Методы ранней диагностики патологии печени у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате аварии на Чернобыльской АЭС //Сборник статей к 10-летию гематологического отделения Института клинической радиологии НЦРМ АМН Украины «Современные проблемы радиационной медицины». – К., 1997. – С.21-23.

4. Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Овсянникова Л.М., Кадюк Е.Н., Швайко Е.А., Носач Е.В. Изменения активности L-серин- и L-треониндегидрогеназ в сыворотке крови ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, больных хроническим бескаменным холециститом //Лікарська справа/Врачебное дело. - 1999. - № 4. - С. 8-9.

5. Комаренко Д.І., Швайко О.О. Ознаки доклінічних та ранніх клінічних форм пошкодження печінки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС //Гастроентерологія (Міжвідомчий збірник). - Вип. 30 –Дніпропетровськ, 2000. - С. 225 - 229.

6. Комаренко Д.И., Кадюк Е.Н., Швайко Е.А., Носач Е.В., Поляков О.Б. Диагностика предболезненных состояний гепатобилиарной системы у лиц, пострадавших в результате катастрофы на ЧАЭС //Международный журнал радиационной медицины (Спец. выпуск). - 2001. - № 3(1-2) - С. 211 - 212.

7. Hepatobiliary system and pancreas /D.I. Komarenko, E.N. Kadyuk, E.A. Shvayko, E.N. Nosach //Health effects of Chornobyl Accident: Monograph in 4 parts / Ed. A. Vozianov, V. Bebeshko, D. Bazyka – Kyev: DIA, 2003. – P. 266 – 274.

8. Комаренко Д.І., Швайко О.О. До питання про характер пошкодження печінки у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС //ІІІ з’їзд радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). Київ, 21-25 травня 2003 р. – К., 2003. – С. 231.