Поленова Наталія Сергіївна. Характеристика структурно-функціонального стану апарату мітрального клапану у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2007.
Анотація до роботи:
Поленова Н.С. Характеристика структурно-функціонального стану апарату мітрального клапану у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню структурно-функціонального стану апарату МК при МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, їх асоціацію з процесами ремоделювання ЛШ, розвитком порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки і формуванням СН.
Дисертація базується на комплексному дослідженні 120 хворих з постінфарктним кардіосклерозом, у яких на підставі дослідження трансторакальної ехокардіографії та доплерографії вивчено структурні зміни апарату МК, частоту розвитку та ступінь МР. У роботі представлена комплексна оцінка порушень систолічної і діастолічної функції ЛШ та змін геометрії лівих відділів серця при різному ступені МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Проведена оцінка функціонального стану серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при різному ступені МР. На підставі даних встановлено, що МР є предиктором розвитку ускладнень та несприятливого прогнозу у пацієнтів після гострого ІМ.
У дисертації представлено нове рішення науково-практичної задачі кардіології – визначено значення діагностики змін апарату МК і оцінки ступеня МР для структурно-функціональної перебудови ЛШ і ЛП у хворих з постінфарктним кардіосклерозом на основі показників комплексної трансторакальної ехокардіографії та доплерографії.
У хворих з постінфарктним кардіосклерозом за даними трансторакальної ехокардіографії структурні зміни апарату МК виявлені у 55% випадків у вигляді ущільнення, фіброзу, кальцинозу стулок і атриовентрикулярного кільця, дилатації мітрального кільця або їх комбінації. Встановлено, що збільшення ступеня МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом асоціюється з більшою частотою виявлення структурних змін МК: у більшості хворих (60,9%) з 0-І ст. МР мітральний клапан був анатомічно не змінений, у хворих з важкою МР ущільнення стулок МК виявлено у 90%, ущільнення мітрального кільця – у 80%, фіброз стулок МК у 50% хворих.
Виявлено, що серед пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом МР ІІ-IV ст. зустрічається у 70,8% пацієнтів. Легка (0-І ст.) МР була виявлена у 29,2% пацієнтів, при цьому достовірно частіше виявлялась помірно виражена (ІІ ст.) МР – 43,3% – в порівнянні з вираженою (III ст.) і важкою (IV ст.) МР: 19,2і 8,3% відповідно.
За наявності структурних змін апарату МК у хворих, що перенесли Q-ІМ передньої та задньої локалізації виявлено погіршення скоротливої здатності ЛП, про що свідчить зниження величини ФВ (відповідно на 8,4 і 15,7%), СІС (відповідно на 8,8 і 12,1%), а також погіршення кондуїтної функції – порушення індексу пасивного спорожнення ЛП – величини ВКО (відповідно на 15,5 і 23,4%).
Встановлено, що у хворих з постінфарктним кардіосклерозом передньої та задньої локалізації, зі структурними змінами МК відбувається збільшення порожнини ЛШ, порушення його систолічної і глобальної функції, про що свідчить зниження величини ФВ (відповідно на 8,1 і 3,9%), КСТ/КСО (відповідно на 19,4 і 20,5%), збільшення величини ІФМ (на 11,9 і 10,5% відповідно) в порівнянні з такими без змін апарату МК. По мірі збільшення ступеня МР зростає частота розвитку діастолічної дисфункції за рестриктивним типом, відбувається сферизація порожнини ЛШ, зі зниженням його скоротливої функції, а також структурно-функціональна перебудова ЛП, що приводить до змін геометрії лівих відділів серця.
Визначено, що у хворих з постінфарктним кардіосклерозом збільшення ступеня МР асоційовано зі зниженням толерантності до фізичного навантаження та збільшенням ФК (NYHA) СН, про що свідчить достовірне зниження середньої величини потужності виконаного навантаження хворими з ІІ-ІV ст. МР ((76,9±2,2), (63,0±4,2), (40,0±5,8) Вт відповідно) в порівнянні з такими ((83,6±2,7) Вт) у хворих з 0-І ст. МР.
Встановлено, що виявлення у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом важкої МР є несприятливим прогностичним чинником, про що свідчить достовірне збільшення через 1 рік спостереження кількості хворих, що досягли КТ (ФП та частота госпіталізації з приводу СН) на 44,4%, в порівнянні з такими з помірною МР.
Практичні рекомендації
1. Наявність вираженої і важкої МР у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом є незалежним чинником ризику несприятливого прогнозу, що підвищує ризик виникнення фібриляцій передсердь та повторних госпіталізацій пацієнтів з приводу СН.
2. З метою оцінки структурних змін апарату МК і спостереження за прогресуванням МР у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом рекомендується проведення повторної доплерівської ЕхоКГ 1 раз на рік – при І-ІІ ст. МР, кожні 6 місяців – при ІІІ-ІV ст. МР незалежно від клінічного стану і наявності скарг у пацієнтів.
3. Для визначення ранньої СН у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при МР необхідно визначати параметри систолічної (ФВ, СІС), резервуарної (КДО, КСО) та кондуїтної (КО, ВКО) функції ЛП.
Публікації автора:
Коваленко В.Н., Высоцкая Ж.М., Поленова Н.С.Структурные изменения митрального клапана у больных с постинфарктным кардиосклерозом при митральной регургитации // Український ревмат. журнал. – 2006. – № 2. – С. 54-56. (Особисто проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів та статистичну обробку матеріалів дослідження, підготовку роботи до друку).
Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Поленова Н.С. Изменения структурно-функциональных показателей аппарата митрального клапана у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Український ревмат. журнал. – 2006. – № 3. – С. 55-59. (Автор приймала участь в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих, проводила статистичну обробку отриманих результатів, підготовку статті до друку).
Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Поленова Н.С.Оценка структурно-функциональных показателей левых отделов сердца у больных с постинфарктным кардиосклерозом и изменениями аппарата митрального клапана // Український кард. журнал. – 2006. – № 3. – С. 49-54. (Особисто дисертантом здійснено обстеження хворих, статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка роботи до друку).
Коваленко В.Н., Поленова Н.С., Несукай Е.Г. Изменение функционального состояния сердца и прогноз у больных с постинфарктным кардиосклерозом при различной степени выраженности митральной регургитации // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2007. – Вип. 16; кн. 1. – С.717-726. (Особисто провела клінічне дослідження та спостереження хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, підготовила статтю до друку).
Коваленко В.Н., Высоцкая Ж.М., Поленова Н.С. Формирование митральной регургитации у больных после острого инфаркта миокарда // Український ревмат. журнал. – 2006. – № 1. – С. 53-56. (Особисто проаналізовано матеріали вітчизняної та зарубіжної літератури, написання статті).
Галицькая А.К., Поленова Н.С., Рей Е.С. Оценка степени митральной регургитации у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України: „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. Тези наукових доповідей. – Київ, 2005. – С.89. (Автор проводила обстеження хворих, виконала статистичну обробку матеріалу, оформлення тез).
Коваленко В.Н., Высоцкая Ж.М., Поленова Н.С., Несукай Е.Г.,Рей Э.С.Оценка структурных изменений митрального клапана у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріали науково-практичної конференції: „Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань”. Тези наукових доповідей. – Київ, 2006. – С. 53. (Автор самостійно проводила обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, написання тез).
Поленова Н.С., Несукай Е.Г. Характер изменений клапанного аппарата при митральной регургитации у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріли пленуму правління асоціації ревматологів України „Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії”. Тези наукових доповідей. – Київ, 2006. – С. 34-36. (Самостійно провела обстеження хворих, статистичну обробка матеріалу дослідження та написання тез).
Поленова Н.С. Прогностическое значение митральной регургитации у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріали науково-практичної конференції „Атеросклероз – від факторів ризику до серцево-судинних катастроф”. Тези наукових доповідей. – Київ, 2007. – С. 245. (Самостійно провела обстеження хворих, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування результатів, написання тез).
Коваленко В.Н., Поленова Н.С., Несукай Е.Г. Оценка функционального состояния сердца у больных с постинфарктным кардиосклерозом при различной степени митральной регургитации // Матеріали науково-практичної конференції „Атеросклероз – від факторів ризику до серцево-судинних катастроф”. Тези наукових доповідей. – Київ, 2007. – С. 156-157. (Автор приймала участь в обстеженні хворих, проведенні велоергометричної проби, статистичній обробці одержаних результатів, написанні тез).