Руденко Володимир Степанович. Характеристика здоров'я дітей, які народились недоношеними в сільській місцевості, та шляхи їх реабілітації: дисертація канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Руденко В.С. Характеристика здоров’я дітей, які народились недоношеними в сільській місцевості, та шляхи їх реабілітації - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.
Цим дослідженням встановлені основні медико – соціальні чинники ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності і здоров’я недоношених дітей в сім’ях, які мешкають в сільській місцевості лісостепу України.
На основі комплексного вивчення багаточисельних медико -організаційних, соціально – гігієнічних, культурологічних, економічних та біологічних чинників ризику, що сприяють недоношуванню вагітності, високій захворюваності, інвалідності та смертності серед недоношених дітей, запропоновані та апробовані заходи, спрямовані на профілактику недоношування вагітності та реабілітацію недоношених дітей.
У дисертації наведені основні медико – соціальні чинники ризику, що сприяють передчасному народженню немовлят та високому рівню захворюваності, інвалідності та смертності серед них. На основі встановлених чинників ризику розроблені, науково обґрунтовані та рекомендовані удосконалені заходи, які направлені на зниження недоношування вагітності та реабілітацію недоношених дітей.
Дослідження свідчить про зростання питомої ваги народження недоношених дітей, особливо в сільській місцевості. На рівень недоношування вагітності впливали ряд медико-біологічних, соціально-гігієнічних та медико-організаційних факторів, основними із яких були: вік матері до 16 та після 35 років, спадковість у недоношуванні, відхилення у фізичному розвитку, наявність у попередніх вагітностях викиднів, мертвонародження, народження недоношеної дитини; незадовільний психоемоційний стан вагітної як на роботі, так і в побуті, перебування вагітної поза шлюбом, незапланована вагітність, недостатній рівень раннього медичного нагляду за вагітною (до 12 тижнів) та контролю за станом її здоров’я на протязі всього терміну вагітності.
На формування здоров’я недоношених дітей впливали багаточисленні медико-організаційні, соціально-гігієнічні та медико-біологічні чинники ризику, а саме: доставка вагітних в пологовий будинок приватним транспортом та без обмінних карт, некваліфіковане проведення недоношеним новонародженим реанімаційних заходів середніми медичними працівниками, недостатній рівень діагностики асфіксій в ранньому неонатальному періоді, гіполактія їх матерів та недостатні заходи по раціональному вигодовуванню недоношених дітей, недостатній рівень лікувально – профілактичної роботи серед них за місцем їх постійного проживання, перебування в ранньому дошкільному віці в дитячих дошкільних закладах; поганий психоемоційний стан, шкідливі звички матері, шкідливі умови праці на виробництві під час вагітності; виховання дитини в неповній сімї; інфекційні та екстрагенітальні захворювання матері під час вагітності, ускладнення вагітності, вік матері під час вагітності 35 років і старше, народження дитини з масою тіла менше 1500 грамів. Особливо негативно впливав на формування здоров’я недоношених дітей штучний та змішаний характер їх вигодовування.
Для недоношених дітей на першому році життя характерним був високий рівень захворюваності вродженими вадами розвитку (65,6±22,8), недостатній рівень діагностики асфіксій (57,4±21,1) в ранньому неонатальному періоді, високий рівень захворюваності органів дихання (789,9±77,0), травлення (218,5±37,4), анеміями (277,3±40,5), центральної нервової системи (184,9±35,0), рахітом (134,5±31,0), гіпотрофіями (151,3±32,0), реєструвались значні прояви ексудативно-катарального діатезу (235,3±38,0) у порівнянні з їх доношеними ровесниками.
Своєчасна діагностика та лікування асфіксій в недоношених новонароджених дало можливість знизити серед них рівень захворювань центральної нервової системи на першому році життя з 184,9±35,1%о в 1985 – 1994 рр. до 84,3±30,5%о в 1996 – 2000 рр., а рівень первинної інвалідності від захворювань центральної нервової системи з 460,0 в 1985 – 1994 рр. до 208,3 в 1996 – 2000 рр. на 10000 недоношених дітей.
Аналіз захворюваності недоношених дітей на першому році життя показав, що в більшості із них (56,3±3,2%) спостерігались явища кишкового дисбактеріозу, що могло бути пов’язано з надмірним та необґрунтованим застосуванням антибіотиків, нераціональним харчуванням.
Питома вага недоношених дітей в структурі малюкової смертності складала 20,6±3,7%. Особливо висока питома вага малюкової смертності реєструвалась серед тих недоношених, матері яких стали на облік в пізні терміни вагітності (після 20 тижнів) (35,0±4,3%) та серед тих, матері яких були поза шлюбом (57,1±4,5%).
Дані дослідження свідчать, що серед тих, які відвідували дитячі дошкільні заклади (43,0±3,5%), реєструвалось 100,0% інфекційних та 87,8±2,3% захворювань органів дихання недоношених дітей. У ранньому дошкільному віці реєструвались нервово-емоційні порушення в 23,6±2,7% дітей.
Рання та своєчасна реабілітація недоношених дітей на першому році життя із використанням імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків дала змогу знизити загальний рівень захворюваності в 1,5 рази (з 2831,9±60,05%о до 1886,4±103,6%о), в тому числі захворюваність органів дихання 1,5 рази (з 789,0±36,9%о до 520,8±72,1%о), органів травлення в 2,1 рази (з 218,5±37,4%о до 104,1±44,1%о), рахіту II – III в 1,6 рази (з 134,5±34,0%о до 41,7±28,9%о), прояви ексудативно – катарального діатезу при цьому зменшились в 2,0 рази (з 235,3±38,0%о до 120,5±35,6%о).
Постійне медичне забезпечення недоношених дітей за місцем їх постійного проживання дало можливість зменшити малюкову смертність серед них з 57,4±4,0 в 1985–1994 рр. до 45,5±4,7 в 1996–2000 рр.
Науково обґрунтовані, удосконалені та впроваджені медико – організаційні заходи по охороні здоров’я жінок репродуктивного віку із групи ризику по недоношуванню вагітності в сільській місцевості за рахунок їх диспансеризації в створеному центрі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я, оздоровлення в санаторних умовах та в денному стаціонарі при поліклініці ЦРЛ, постійного контролю за їх станом здоров’я за місцем проживання сім’ї. Своєчасне проведення цих заходів дало можливість зменшити частоту передчасного народження немовлят з 5,9% в 1994 році до 3,2% в 2000 році
Публікації автора:
Медико - соціальна характеристика невиношування вагітності в сільськогосподарському районі лісостепу України //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1997. -№3. - С. 68-70.
Характеристика здоров’я недоношених дітей у сільській місцевості Вінницької області. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1997. - №4. - С. 44-46.
Сучасні проблеми невиношування вагітності та стан здоров’я недоношених дітей в сільській місцевості Вінницької області // Вісник Вінницького медичного університету. – 1999. - №2. - С.407-408.
Застосування імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків в реабілітації недоношених дітей // Перинатологія та педіатрія.-2002.-№4.-С. 63-64.
Спосіб поглибленого вивчення випадку народження недоношеної дитини //Свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію Вінницького медичного університету ім.М.І.Пирогова. - №54. –1996. (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
Спосіб поглибленого вивчення розвитку недоношеної дитини //Свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію Вінницького медичного університету ім.М.І.Пирогова. - №55.–1996. (у співавт.із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.) Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
Стан здоров’я недоношених дітей у Піщанському районі Вінницької області // Матеріали XIV науково - практичної конференції вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону. -1998. – С. 39-40 (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір матеріалу, підготовка до публікації.
До питання про стан здоров’я та поведінку дитини. // Матеріали XIV науково-практичної конференції вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону. -1998. – С. 40-41 (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір матеріалу, підготовка до публікації.
Стан здоров’я дошкільнят, які народились недоношеними, в сільській місцевості ( Матеріали науково – практичної конференції АМН та МОЗ України, Київ 26 – 27.11.2002 ) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. - №1. – С. 63 (у співавт. Із Шкіряк – Нижник С.А., Кисловською Н.В.) Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
