За результатами проведеного дослідження відповідно до поставлених наукових завдань автор прийшов до ряду висновків, основні з яких виносяться на захист: 1. Наявні вітчизняні історичні та історико-наукові дослідження висвітлюють історію Харківського математичного товариства фрагментарно і здебільшого стосуються перших п’яти років його існування (1879-1884 рр.). Діяльність ХМТ, як одного з наукових центрів математичної думки в Україні за період, який досліджувався, не вивчена на широкій джерельній базі. Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і недостатність історіографічних розвідок ставить на перший план джерельну базу, як основу для висновків щодо створення та діяльності ХМТ. 2. Проведене дослідження дозволило виявити особливості виникнення та розвитку математичних товариств в Україні та за її межами наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Аналіз статутів, у тому числі й закордонних, показав, що математичні товариства, які виникли та діяли в рамках одного історичного періоду (кінець ХІХ ст.) мали багато спільних рис, на які не впливали такі фактори, як географічне положення чи соціально-політичні умови окремо взятої держави. Автором зроблено переклад і вперше наведено Статут Единбурзького математичного товариства. 3. Динаміка структури, кількісного та якісного складу товариства, територіального розподілу членів ХМТ свідчить про наявність об’єднуючих тенденцій в діяльності товариства, розширення наукових контактів, залучення до складу ХМТ відомих вітчизняних та зарубіжних математиків, які вважали за честь бути його членами. 4. З’ясовані джерела фінансування діяльності Харківського математичного товариства та механізм формування кошторису, які мали свої особливості. Зокрема, на відміну від Новоросійського товариства дослідників природи, яке також діяло при університеті (Новоросійському), постійним джерелом фінансування ХМТ були спеціальні кошти Харківського університету. Членські внески були добровільними, не фіксованими, необов’язковими. Переважна більшість фінансових надходжень витрачалась на видавничу діяльність. 5. Педагогічна діяльність ХМТ носила різнобічний характер: розробка питань методики викладання, поширення науково–педагогічних знань, обмін досвідом педагогічної практики, аналіз і розробка підручників для вищої та середньої школи. Означені вище напрями педагогічної діяльності знайшли відображення в доповідях на засіданнях ХМТ, в участі членів товариства в організації ті роботі Всеросійських з’їздів математиків, викладачів математики тощо. 6. Видавнича діяльність ХМТ мала своїм наслідком журнал «Сообщения Харьковского математического общества» (що був одним з кращих математичних журналів кінця ХІХ – початку ХХ ст.), книжкову серію «Харьковская математическая библиотека», окремі видання фундаментальних праць чи дисертацій членів ХМТ, протоколи засідань товариства. Обмін виданнями сприяв поширенню наукового знання, а також давав можливість обміну науковою інформацією між вітчизняними та зарубіжними вченими. 7. Протягом усього часу свого існування ХМТ плідно співпрацювало з академічними установами. Ці співвідносини втілювалися через участь в засіданнях товариства академіків-членів ХМТ, залучення ними своїх учнів до роботи товариства (П.Л. Чебишев – Д.О. Граве – М.П. Кравчук), друкування статей в “Сообщениях ХМО”, обмін виданнями між ХМТ і академічними установами. 8. Вперше з’ясовані неформальні взаємовідносини чільників ХМТ та членів товариства. Самоорганізація наукового співтовариства, що була реалізована у вигляді такої структури як ХМТ, мала своїм підґрунтям вдале поєднання високих організаційно-наукових, наукових та моральних якостей чільників ХМТ. Спадкоємність у втіленні принципів наукової та науково-педагогічної діяльності зміцнювала позиції ХМТ і багато в чому визначала послідовний і поступальний розвиток ХМТ, становлення його як наукового центру в Україні. 9. Внесок ХМТ у розвиток математичних та природничих наук взагалі в Україні та за її межами є результатом чинників та факторів його діяльності, з’ясованих у дослідженні, і визначається широким спектром реалізованих справ: - оприлюднення в засіданнях товариства основоположних праць видатних вчених, зокрема М.П. Кравчука, В.Г. Левицького, О.М. Ляпунова, М.О. Тихомандрицького, В.А. Стеклова та інших; - публікації вперше на сторінках журналу «Сообщения Харьковского математического общества» основоположних праць з різних напрямів математичних наук, зокрема роботи С.Н. Бернштейна, В.В. Каврайського, М.П. Кравчука, А.П. Пшеборського, Д.М. Синцова, В.Г. Фесенкова й т. ін.; - залучення до наукової роботи і становлення як науковців зокрема таких відомих в майбутньому вчених як В.П. Алексеєвський, О.П. Грузинцев, М.П. Кравчук, В.А. Стеклов; - видання окремими відбитками на кошти товариства фундаментальних праць провідних вчених, зокрема О.М. Ляпунова, М.О. Тихомандрицького, В.А. Стеклова, С.Н. Бернштейна (дисертація), Д.М. Синцова (дисертація); - сприяння розповсюдженню новітніх досягнень і розробок в галузі природничих наук як в нашій державі, так і за кордоном; - обмін виданнями з іншими науковими товариствами та установами, завдяки чому наукові надбання вітчизняних вчених мали розповсюдження серед відомих вчених різних країн світу, а досягнення та відкриття зарубіжної наукової спільноти поширювались в колі вчених Російської імперії; - видання книжкової серії «Харьковская математическая библиотека» на власні кошти товариства, що сприяла поширенню серед наукового співтовариства України новітніх досягнень з математики; - залучення до наукового спілкування у якості почесних членів та членів-кореспондентів ХМТ широкого кола іноземних вчених. Все вищезазначене дає підстави вважати ХМТ значним науковим центром математичної думки в Україні, діяльність якого мала велике значення для її розвитку. | 