Анотація до роботи:
Рибак О. А. Хасидизм як вияв реформаційних процесів в іудаїзмі на території Російської імперії в середині XVIII – на початку XX сторіччя. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України, Київ, 2008. Дисертація висвітлює реформаційні процеси в іудаїзмі, що відбувалися на території Російської імперії в середині XVIII – на початку XX сторіччя. Складна політично-економічна ситуація та духовний занепад в іудействі, викликані зовнішніми причинами, призвели до поширення месіанських рухів, а пізніше і до виникнення нової релігійної течії – хасидизму. Хасидизм, реформувавши зовнішній бік релігії та демократизувавши її, швидко охопив територію межі осілості та поширився за її кордони. Поступово, однак, на більшості територій він перетворився на цадикізм – обожнювання цадика і регресивну силу в іудействі. Боротьба хасидів з їх противниками міснагідами за домінування в єврейській спільноті закінчилась перемогою хасидизму та руйнацією традиційної єврейської общини. Цей процес був поглиблений асиміляторською політикою царського уряду щодо іудеїв, підтриманою представниками єврейського просвітницького руху Гаскала. Так хасидизм, виступивши спочатку як суто релігійний реформаційний рух, призвів до руйнації традиційної єврейської спільноти. |