Дульцева Олена Василівна. Хіміко-токсикологічне дослідження атенололу : Дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / Національний фармацевтичний ун-т. — Х., 2004. — 165арк. — Бібліогр.: арк. 131-145.
Анотація до роботи:
Дульцева О.В. “Хіміко-токсикологічне дослідження атенололу”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2005.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препарату -блокатору- атенололу.
У роботі представлені результати виявлення атенололу за допомогою кольорових та осадових реакцій, ТШХ, ВЕРХ, ГРХ, УФ – спектроскопії. Розроблено доступні та чутливі методики кількісного визначення препарату в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу за допомогою методів УФ-спектрофотометрії, екстракційної фотометрії, ВЕРХ та ГРХ.
Вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин з біологічного матеріалу ( методи Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П. Крамаренка) стосовно атенололу.
Запропоновано ефективну методику виділення атенолол з біологічного матеріалу за допомогою суміші хлороформ – ізоаміловий спирт (9:1).
Запропоновано методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові, сечі). Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних ним тварин та його зберігання в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні. На основі проведених досліджень запропоновано схема хіміко-токсикологічного аналізу атенололу у витяжках з біологічного матеріалу.
Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, які придатні для виявлення атенололу, виділених з біологічного матеріалу.
Запропоновано методики виявлення атенололу за допомогою методу ТШХ, що дозволяють ідентифікувати його та відрізнити від структурних аналогів, а також препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним;
Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення атенололу:
а) екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату атенололу з бромтимоловим синім; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг атенололу у 10 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу становить ±2,02 %;
б) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірюванні оптичної густини розчинів атенололу в етанольному розчині при max274 нм; оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг/ мл, відносна помилка методу становить ±2,02 %; та хлороформному розчині - оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 14 до 200 мкг/мл , відносна помилка методу становить ±1,96 %
Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу, як окремої речовини за допомогою методу ВЕРХ, так і в суміші з еналаприлом, тимололом, фенігідином. Межі визначення препарату становлять 5 – 200 мкг/мл, відносна помилка методу складає ± 1,8 %.
Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу методом ГРХ. Межі визначення препарату - 20 – 250 мкг/мл, відносна помилка методу ±2,11 %.
Вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що екстракція атенололу має місце тільки в лужних розчинах, а оптимальним розчинником для екстракції атенололу з водних розчинів є суміш хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1) (ступінь одноразової екстракції складає близько 81%). При цьому гексан та діетиловий ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин.
Вперше проведено порівняльну оцінку виділення атенололу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозволяють виділити від 38 до 54% атенололу з біологічного матеріалу), а також розроблено більш ефективну і експресну методику ізолювання атенололу за допомогою суміші хлороформ - ізоаміловий спирт, яка дозволяє виділити 64-68% діючої речовини з біологічного матеріалу.
Запропоновано методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові і сечі), які дозволяють ізолювати до 52 і 61% відповідно.
Вивчено умови виявлення атенололу у витяжках із біологічного матеріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного визначення препаратів у витяжках із біологічного матеріалу застосовані екстракційно-фотометричний та спектрофотометричний методи.
Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних тварин при пероральному введенні препарату. Встановлено, що найбільша кількість атенололу знаходиться в шлунку та кишечнику із вмістом, печінці та нирках. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу у випадку летальних отруєнь препаратом.
Вивчено зберігання атенололу в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні. Показано, що за допомогою методики ізолювання сумішшю хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1) через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнилісним змінам, можна виділити 2,9% атенололу.
На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на атенолол.
Публікації автора:
Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Хроматографічні методи виявлення та кількісного визначення атенололу //Фармацевтичний журнал.- 2002.-№2.-С.68-71. Особистий внесок здобувача: розробка методів ідентифікації атенолола за допомогою тонкошарової та газорідинної хроматографій; розробка умов кількісного визначення атенололу методом ГРХ.
Дульцева О.В., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів виділення атенололу з біологічного матеріалу //Фармацевтичний журнал.- 2003.-№6.-С.63-67. Особистий внесок здобувача: дослідження виділення атенолол з біологічного матеріалу за допомогою методів О.О. Васильєвої, В.П.Крамаренка, Стаса-Отто; розробка часткової методики ізолювання; розробка методики кількісного визначення препарату.
Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка оптимальних умов аналізу атенололу методом високоефективної рідинної хроматографії, придатних для хіміко-токсикологічних досліджень //Вісник фармації.- 2003.-№4 (36).-С.34-36.Особистий внесок здобувача: дослідження умов хроматографування атенолол, тимолову, еналаприлу та фенігідину як окремих речовин; дослідження умов хроматографування суміші препаратів; розробка методики кількісного визначення атенололу.
Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка методів ідентифікації та кількісного визначення атенололу. //Вісник фармації.- 2001.-№3(27).-С.81.
Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка методів кількісного визначення атенололу. //В кн.: Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, Харків: Вид. НФаУ - 2000.-С.47.
Бондар В.С., Маміна О.О., Дульцева О.В. Кількісне визначення атенололу методом екстракційної фотометрії //В кн.: Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті. Матеріали V національного з`їзду фармацевтів України, Харків: Вид. НФаУ - 1999.-С.490-491.
Дульцева О.В., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів ізолювання атенололу з біологічного матеріалу // Тези доповідей ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ(19-22 серпня 2002р., м. Луганськ).- Луганськ-Київ-Чикаго.- 2002.-С.460.
