Полуян Світлана Михайлівна. Хіміко-токсикологічне дослідження бромгексину та амброксолу: Дис... канд. фармацевт. наук: 15.00.02 / Національний фармацевтичний ун-т. - Х., 2002. - 147 арк. - Бібліогр.: арк.132-147..
Анотація до роботи:
Полуян С.М. «Хіміко-токсикологічне дослідження бромгексину та амброксолу». – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія.-Національний фармацевтичний універсітет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному аналізу муколітичних препаратів бромгексину та його метаболіту амброксолу.
У дисертації запропоновано методи виявлення бромгексину та амброксолу за допомогою кольорових і мікрокристалоскопічних реакцій, ТШХ, УФ-спектроскопії. Розроблено фотоколориметричні, УФ-спектрофотометричні методи кількісного визначення бромгексину та амброксолу, а також екстракційно-фотометричний метод для бромгексину.
Вивчено умови екстракції бромгексину та амброксолу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин (методи Стаса-Отто, О.О.Васильєвої, В.П.Крамаренко) стосовно до бромгексину та амброксолу. Розроблено ефективні, експресні часткові методи виділення цих препаратів з біологічного матеріалу. Для бромгексину - за допомогою хлороформу та 96% спирту етилового, а для амброксолу – частковий метод ізолювання за допомогою 96% спирту етилового. Розроблено методики ізолювання бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності.
Запропоновано методики виділення бромгексину та амброксолу з біологічних рідин організму (крові і сечі). На основі проведених досліджень запропоновано схема хіміко-токсикологічного аналізу бромгексину та амброксолу у витяжках з біологічного матеріалу.
Запропоновано кольорові і мікрокристалоскопічні реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектрофотометрії, які придатні для виявлення бромгексину та амброксолу, виділених з біологічного матеріалу.
Розроблено доступні і чутливі методи кількісного визначення бромгексину та амброксолу:
а) фотоколориметричний, заснований на реакції утворення азобарвника продуктів діазотування препаратів, де як азоскладовий компонент є N-(1-нафтил)-етилендіаміна дигідрохлорид; оптична густина забарвлених розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 120 мкг бромгексину в 5 мл кінцевого об’єму; для амброксолу - від 20 до 100 мкг амброксолу в 5 мл кінцевого об’єму; встановлена значна різниця в часі реакцій азосполучення для зазначених препаратів і представлені пояснення цьому факту;
б) екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату бромгексину з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 190 мкг бромгексину в 16 мл кінцевого об’єму;
в) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірі оптичної густини розчинів бромгексину та амброксолу в 0,1 М розчині кислоти хлороводневої при max310 нм і max308 нм відповідно, оптична густина розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 10 до 100 мкг у 1 мл для обох препаратів.
Методи придатні для кількісного визначення бромгексину та амброксолу у водних розчинах і у витяжках з біологічного матеріалу. Причому УФ-спектрофотометричний метод після додаткового хроматографічного очищення.
Вивчено умови екстракції бромгексину та амброксолу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що екстракція бромгексину має місце вже в кислих розчинах, а оптимальним розчинником для екстракції бромгексину з водних розчинів є хлороформ (ступінь одноразової екстракції складає 79%). А гексан зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від соекстрактивних речовин у кислому середовищі. Зазначено, що для екстракції амброксолу з лужних водяних витяжок краще використовувати хлороформ і діетиловий ефір (ступінь одноразової екстракції складає 98-89% відповідно), а гексан зручно застосовувати для очищення кислих водяних витяжок з біологічного матеріалу від соекстрактивних речовин.
Вперше проведена порівняльна оцінка виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозволяють виділити від 6 до 21% бромгексину і від 12 до 40% амброксолу), а також розроблений більш ефективний і експресний частковий метод ізолювання бромгексину за допомогою хлороформу, що дозволяє виділити 58-61% препарату з біологічного матеріалу. Для амброксолу розроблений частковий метод ізолювання за допомогою етилового спирту, що дозволяє виділити 42-44% препарату. Встановлено, що використання як загальноприйнятих так і приватних методів ізолювання дозволяє розділити бромгексин та амброксол. Однак запропоновані методи дозволяють більш ефективно визначати препарати при їх сумісній присутності.
Запропоновано методики виділення бромгексину та амброксолу з біологічних рідин організму (крові і сечі), що дозволяють ізолювати до 51% і 61% бромгексину відповідно, і до 80% і 62% амброксолу відповідно.
Вивчено умови виявлення бромгексину та амброксолу у витяжках з біологічного матеріалу методами ТШХ, УФ-спектроскопії і кольоровими реакціями. Для кількісного визначення препаратів у витяжках з біологічного матеріалу були використані розроблені фотоколориметричний, екстракційно-фотометричний і спектрофотометричний методи.
Вивчено розподіл бромгексину тай амброксолу в органах отруєних ними тварин при пероральному введенні препаратів. Установлено, що найбільша кількість бромгексину знаходиться в шлунку з вмістом, легенях і нирках; амброксолу - у шлунку з вмістом, легень, нирках і печінці. Ці органи рекомендований використовувати при судово-хімічних дослідженнях біологічного матеріалу у випадку летальних отруєнь препаратами.
Вивчено збереження бромгексину та амброксолу в біологічному матеріалі при його гнитті. Установлено, що за допомогою методу ізолювання хлороформом через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнильним змінам, можна виділити до 12% бромгексину, а за допомогою методу ізолювання 96% спиртом етиловим –до 13 % амброксолу.
На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на бромгексин та амброксол.
Публікації автора:
Полуян С.М., Болотов В.В., Маміна О.О. Фотоколориметричні методи визначення бромгексину // Вісник фармації. – 1997. - № 1. – С.15-16.
Особисто здобувачем проведено розробка фотоколориметричного та екстракційно-фотометричного методів кількісного визначення бромгексину;
Полуян С.М., Болотов В.В., Бондар В.С., Карпушина С.А. Ідентифікація бромгексину за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та електрофорезу на папері // Вісник фармації. – 2000. - № 2 (22). – С.11-13.
Особисто здобувачем проведено розробка методів ідентифікації бромгексину та амброксолу за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та електрофорезу на папері
Болотов В.В., Полуян С.М., Костіна Т.А. Применение УФ-спектроскопии и фотоколориметрии для обнаружения и определения бромгексина и амброксола // Фізіологічно активні речовини. – 2000. - № 2 (30). – С. 48-51.
Особисто здобувачем проведено вивчення умов використання УФ-спектроскопії для ідентифікаціїї бромгексину та амброксолу; розробка фотоколориметричного методу кількісного визначення препаратів
Болотов В.В., Полуян С.М. Порівняльна оцінка методів виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу // Вісник фармації.- 2003. - №1(33).- С. 21-25.
Ідентифікація бромгексину методом хроматографії в тонких шарах сорбенту / С.М.Полуян, В.С.Бондар // Тез. доп. V Націон. з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тмсячолітті”. – Харків. – 1999. – С.516-517.
Полуян С.М., Болотов В.В. Фотоколориметрическое определение бромгексина и амброксола // Тез. доп. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Вчені України – вітчизняній фармації” – Х.: НФАУ, 2000. – С. 204-206.
Дифауи Муиз Бен Мухамед, Полуян С.М. Исследование степени экстракции амброксола из водных растворов органическими растворителями в зависимости от рН // Тез доп. Наукової конференції молодих вчених та студентів – Х.: НФАУ, 2001. – С.54.
Полуян С.М., Болотов В.В. Розподіл бромгексину та амброксолу в органах отруєних щурів. // Тез. доп. ІХ конгресу світової федерації українських лікарських товариств присвячений 25-річчю СФУЛТ – Луганськ – Київ – Чикаго, 2002.-С.468.
