Бур'ян Ганна Олександрівна. Хіміко-токсикологічне дослідження флуоксетину: дисертація канд. фармац. наук: 15.00.02 / Національний фармацевтичний ун-т. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Бур`ян Г.О. “Хіміко-токсикологічне дослідження флуоксетину”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. –Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препарату антидепресивної дії – флуоксетину.
У дисертації запропоновано методи виявлення флуоксетину за допомогою осадових, кольорових реакцій, ТШХ, УФ-, ІЧ-спектроскопії, та ВЕРХ. Запропоновано умови розділення флуоксетину при сумісній присутності з деякими препаратами, що можуть використовуватись разом із ним, за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ. Розроблено методики кількісного визначення флуоксетину за допомогою методів екстракційної фотометрії, УФ-спектрофотометрії та ВЕРХ.
Вивчено умови екстракції флуоксетину з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин з біологічного матеріалу (Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П. Крамаренка) стосовно до флуоксетину.
Розроблено ефективну методику виділення флуоксетину з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу, яка дозволяє виділити до 75% препарату. Запропоновано методики виділення флуоксетину з біологічних рідин організму (крові та сечі). На основі проведених досліджень запропоновано схему дослідження біологічного матеріалу на флуоксетин.
Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектрофотометрії, які придатні для виявлення флуоксетину, виділеного з біологічного матеріалу.
Запропоновано методики ідентифікації флуоксетину за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ при сумісній присутності з деякими іншими препаратами антидепресивної та нейролептичної дії, що можуть застосовуватись разом із ним.
Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення флуоксетину:
а) екстракційно-фотометричні, засновані на утворенні іонного асоціату з метиловим оранжевим (межі визначення - 7,5-75,0 мкг препарату у 12 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу становить 1,26 %) та з бромтимоловим синім (межі визначення - 10,0-100,0 мкг препарату у 10 мл кінцевого об`єму; відносна помилка - 1,79 % );
б) УФ-спектрофотометричні: в хлороформі (межі визначення - 40,0-400,0 мкг/мл препарату; відносна помилка методу становить 1,59 %) та у 0,1 М розчині кислоти хлороводневої (межі визначення препарату від 30,0 до 300,0 мкг/мл; відносна помилка методу становить 1,36 %).
в) за допомогою методу ВЕРХ: межі визначення препарату 20,0-2000,0 мкг/мл, відносна помилка методу 1,15%.
Методи застосовані для кількісного визначення флуоксетину у водних
розчинах та витяжках із біологічного матеріалу.
Вивчено умови екстракції флуоксетину з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що оптимальним розчинником для екстракції флуоксетину з водних розчинів є хлороформ (ступінь одноразової екстракції складає 99% ), а гексан та ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин у кислому середовищі.
Вперше проведено порівняльну оцінку виділення флуоксетину з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблено більш ефективний та експресний частковий метод ізолювання флуоксетину за допомогою хлороформу, який дозволяє виділити до 75% препарату.
Вивчено умови виявлення флуоксетину у витяжках з біологічного матеріалу методами ТШХ та УФ-спектрофотометрії. Для кількісного визначення препарату у витяжках із біологічного матеріалу розроблені екстракційно-фотометричний та УФ-спектрофотометричний методи.
Запропоновано методики виділення флуоксетину з біологічних рідин організму (крові, сечі), які дозволяють ізолювати до 40% препарату із крові та до 74% із сечі.
Вперше вивчено розподіл флуоксетину в органах отруєних тварин при пероральному введенні. Встановлено, що для хіміко-токсикологічного дослідження при летальних отруєннях флуоксетином варто брати шлунок і кишечник із вмістом, селезінку, сечу та печінку.
Вперше вивчено зберігання флуоксетину в біологічному матеріалі при його гнитті. Встановлено, що за допомогою методу ізолювання хлороформом через 30 діб із тканин печінки, яка піддалася гнилісним змінам, можливо виділити до 1,62% препарату.
На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на флуоксетин.
Розроблені методики хіміко-токсикологічного дослідження флуоксетину впроваджені в практику лабораторії Харківського та Луганського бюро судово-медичних експертиз, лабораторії фізико-хімічних методів аналізу ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, у навчальний процес Львівського та Запорізького медичних університетів та кафедри клінічної біохімії й судово-медичної токсикології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Публікації автора:
Бур`ян Г.О., Бондар В.С., Погосян О.Г. Хімічні і фізико-хімічні методи ідентифікації флуоксетину // Вісник фармації. - 2001. - №2 (26). - С.15-18. Особистий внесок здобувача: дослідження осадових, кольорових та мікрокристалоскопічних реакцій стосовно флуоксетину; дослідження УФ-спектрів флуоксетину, поведінки препарату в тонких шарах сорбентів у різних системах розчинників.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Екстракція флуоксетину органічними розчинниками з водних розчинів при різних значеннях рН // Фізіологічно активні речовини. - 2001. - №2 (32). - С. 44-46. Особистий внесок здобувача: дослідження екстракції флуоксетину з водних розчинів різними органічними розчинниками в залежності від рН середовища; розробка методики кількісного визначення препарату.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів виділення флуоксетину з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 2002. – №4(32). – с. 15-18. Особистий внесок здобувача: дослідження виділення флуоксетину з біологічного матеріалу за допомогою методів О.О. Васильєвої, Стаса-Отто, В.П. Крамаренка; розробка часткової методики ізолювання; розробка методики кількісного визначення препарату.
Бур`ян Г.О, Бондар В.С. Застосування ВЕРХ в аналізі флуоксетину при його сумісній присутності з іншими препаратами антидепресивної дії // Фізіологічно активні речовини. - 2002. - №2 (34). - С. 49-52. Особистий внесок здобувача: дослідження умов хроматографування флуоксетину, амітриптиліну та мапротиліну як окремих речовин; дослідження умов хроматографування суміші препаратів; розробка методики кількісного визначення флуоксетину.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Розробка методів ідентифікації флуоксетину // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів НФАУ. – Харків, 2000. – С.43.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Хімічні і фізико-хімічні методи ідентифікації флуоксетину // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів НФАУ. – Харків, 2001. – С.51.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Екстракція флуоксетину органічними розчинниками з водних розчинів при різних значеннях рН // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”. – Вісник фармації. – 2001. - №3(27). – С.31.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Розподіл флуоксетину в органах отруєних щурів // Тези доповідей ІХ конгресу світової федерації українських лікарських товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ (19-22 серпня 2002 р., м. Луганськ).- Луганськ-Київ-Чикаго. – 2002. – С.457.
Бур`ян Г.О., Бондар В.С.Порівняльна оцінка методів ізолювання флуоксетину з біологічного матеріалу // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (17-19 жовтня 2002 р., м. Одеса). – С.7.
10. Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Виділення та виявлення флуоксетину в органах отруєних тварин // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фармація ХХІ століття” (23-24 жовтня 2002 р., м. Харків). – Харків, 2002. – С.107-108.
Бур`ян Г.О. “Хіміко-токсикологічне дослідження флуоксетину”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. –Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препарату антидепресивної дії – флуоксетину.
У дисертації запропоновано методи виявлення флуоксетину за допомогою осадових, кольорових реакцій, ТШХ, УФ-, ІЧ-спектроскопії, та ВЕРХ. Запропоновано умови розділення флуоксетину при сумісній присутності з деякими препаратами, що можуть використовуватись разом із ним, за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ. Розроблено методики кількісного визначення флуоксетину за допомогою методів екстракційної фотометрії, УФ-спектрофотометрії та ВЕРХ.
Вивчено умови екстракції флуоксетину з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин з біологічного матеріалу (Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П. Крамаренка) стосовно до флуоксетину.
Розроблено ефективну методику виділення флуоксетину з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу, яка дозволяє виділити до 75% препарату. Запропоновано методики виділення флуоксетину з біологічних рідин організму (крові та сечі). На основі проведених досліджень запропоновано схему дослідження біологічного матеріалу на флуоксетин.
