Анотація до роботи:

Ткаченко В. Г. “Хіміко-токсикологічне дослідження лопераміду”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія.
Національний фармацевтичний університет, Харків, 2004.

Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню антидіарейного препарату лопераміду.

У роботі представлені результати виявлення лопераміду за допомогою кольорових та осадових реакцій, методик ТШХ, ВЕРХ, УФ- та ІЧ-спектроскопії.

Запропоновані доступні та чутливі УФ-спектроскопічну, екстракційно-фотометричну та ВЕРХ методики кількісного визначення препарату в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу.

Розроблено склад мембрани і конструкцію твердоконтактного лоперамідселективного електроду. Електрод застосовано для визначення концентрацій іонів препарату в спирто-водних розчинах, лікарських формах та в витяжках з біологічного матеріалу.

Вивчено виділення лопераміду з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами і запропоновано ефективну індивідуальну методику ізолювання лопераміду за допомогою ацетонітрилу.

Розроблені методики ізолювання лопераміду з біологічних рідин організму (крові, сечі).

Вивчено розподіл лопераміду в органах отруєних тварин та його зберігання в біологічному матеріалі.

На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на лоперамід.

1. Запропоновано кольорові і осадові реакції, а також методики ТШХ, УФ-спектроскопії, що придатні для виявлення лопераміду, який виділено з біологічного матеріалу. Межа виявлення становить 50; 0,5; 100 мкг препарату в пробі для кольорових реакцій, методики ТШХ та УФ-спектроскопії відповідно.

   Розроблено доступну і чутливу екстракційно-фотометричну методику кількісного визначення лопераміду, що заснована на утворенні іонного асоціату лопераміду з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг лопераміду в 10 мл кінцевого об’єму. Метод застосований для кількісного визначення лопераміду в водних розчинах та в витяжках з біологічного матеріалу. Відносна помилка середнього визначення становить ±2,09% та 3,75% відповідно.

   Розроблено склад мембрани і конструкцію твердоконтактного іонселективного електроду на лоперамід. Електрод застосовано для кількісного визначення препарату в спирто-водних розчинах і у витяжках із біологічного матеріалу. На склад мембрани ІСЕ на лоперамід отримано рішення про видачу патенту України. Запропонований електрод може знайти застосування у фармацевтичному і хіміко-токсикологічному аналізі.

   Вивчено умови екстракції лопераміду з водних розчинів у залежності від рН середовища. Вказано, що екстракція препарату хлороформом не залежить від рН, а диетиловий ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин.

   Вперше проведена порівняльна оцінка виділення лопераміду з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблений більш ефективний і експресний індивідуальний метод ізолювання препарату за допомогою ацетонітрилу. Метод дозволяє виділити до 45% лопераміду з біологічного матеріалу.

   Вивчено умови виявлення лопераміду у витяжках із біологічного матеріалу методикою ТШХ. Для кількісного визначення препарату у витяжках із біологічного матеріалу застосовано екстракційно-фотометричну та іонометричну методику.

   7. Запропоновано методики виділення лопераміду з біологічних рідин організму (крові і сечі), що дозволяють ізолювати до 55 і до 95% препарату відповідно.

   8. Встановлено, що найбільша кількість лопераміду, через 3 години після внутрішньошлункового введення тваринам, знаходиться в кишечнику із вмістом, селезінці, мозку, нирках, та шлунку із вмістом. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу на лоперамід в разі летальних отруєнь препаратом.

   9. Вивчено зберігання лопераміду в біологічному матеріалі при його гнитті. Вказано, що за допомогою методу ізолювання ацетонітрилом через 50 діб з тканини печінки, що піддалася гнильним змінам, можна виділити до 11% препарату.

   10. На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на лоперамід.

Публікації автора:

1. Болотов В.В., Ткаченко В.Г. Спектрофотометричне та екстракційнофотометричне визначення лопераміду // Вісник фармації.– 2002.– №4 (32).– С. 12-14. Особистий внесок здобувача полягає в розробці УФ-спектрофотометричного та екстракційно-фотометричного методик кількісного визначення лопераміду та участі у написанні та оформленні статті.

2. Болотов В.В., Ткаченко В.Г. Застосування тонкошарової та високоефективної рідинної хроматографії і кольорових реакцій для виявлення лопераміду та його кількісного визначення // Вісник Фармації 2003. - №2. – С.31-34. Особистий внесок здобувача полягає в розробці методів ідентифікації лопераміду за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій, кількісного визначення лопераміду методом ВЕРХ та участі у написанні і оформленні статті.

3. Болотов В.В., Зареченський М.А., Ткаченко В.Г. Разработка и исследование твердоконтактного лоперамидселективного электрода // Журнал органічної та фармацевтичної химии. 2003. – Т. 1. – вип. 3–4. – С. 73–76. Особистий внесок здобувача полягає в розробці складу мембрани ІСЕ, та розробці методів ідентифікації, кількісного визначення лопераміду за методом іонометрії, участі у написанні та оформленні статті.

4. Болотов В.В., Ткаченко В.Г. Методи виділення лопераміду з біологічного матеріалу // Клінічна Фармація. 2004. – Т. 8. – №1. – С.12-15. Особистий внесок здобувача полягає в розробці, експериментальній перевірці нового методу виділення, участі у написанні та оформленні статті.

5. Рішення про видачу патенту України по заявці №2003076722 MПK⁷
   G 01 N27/333. Мембрана твердоконтактного іоноселективного електродудля визначення концентрації іонів лопераміду у водно-спиртових розчинах / Болотов В.В., Ткаченко В.Г., Зареченський М.А. (Україна). Заявл. 17.07.03.

6. Болотов В.В., Ткаченко В.Г., Асефса Фатіма. Применение хроматографии в тонких слоях сорбента (ТСХ) для идентификации лоперамида. // В кн.: Тези доповідей наукової студентської конференції, Харків: Вид. НФаУ – 2002. - С. 22.

7. Болотов В.В., Ткаченко В.Г. Вивчення залежності ступеня екстракції лопераміду з водних розчинів в залежності від рН // В кн.: Фармація ХХІ століття. Тез. доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків: Вид. НФаУ “Золоті сторінки” – 2002. – С. 104-105.

8. Болотов В.В., Зареченський М.А., Ткаченко В.Г. Розробка лоперамідселективного електроду. // В кн.: Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія. Тез. доп. ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Харків: Вид. НФаУ “Золоті сторінки” – 2003. – С.47.