Анотація до роботи:

Крамаренко С.Ю. Хіміко-токсикологічне дослідження мелоксикаму та піроксикаму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. –Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2008.

Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів – мелоксикаму та піроксикаму.

В роботі представлені результати виявлення мелоксикаму та піроксикаму за допомогою мікрокристалоскопічних реакцій, методами УФ-, ІЧ-, ПМР-, хромато-мас-спектроскопії, капілярного електрофорезу, ВЕРХ та ХТШС.

Для кількісного визначення запропоновано чутливі та експресні методики: екстракційної фотомерії, УФ-спектрофотометрії, ВЕРХ та капілярного зонного електрофорезу.

Вивчено умови екстракції мелоксикаму та піроксикаму з водних розчинів хлороформом, бензеном, толуеном, діетиловим етером, 1,2-дихлоретаном і н-гексаном у залежності від рН середовища і наявності електролітів. Вивчено виділення мелоксикаму та піроксикаму з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами.

Розроблено ефективний метод ізолювання мелоксикаму та піроксикаму з біологічного матеріалу (органи трупів) за допомогою суміші 30% розчин ацетатної кислоти-ацетонітрил (30:10).

Розроблено методики ізолювання мелоксикаму і піроксикаму з біологічних рідин (кров, сеча).

Вивчено розподіл мелоксикаму та піроксикаму в органах отруєних ними тварин і їх зберігання в біологічному матеріалі при його гнитті. На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на присутність мелоксикаму та піроксикаму.

1. Для ідентифікації мелоксикаму та піроксикаму у розчинах та витяжках з біологічного матеріалу запропоновано мікрокристалоскопічні реакції, методи ХТШС, ПМР-, УФ-, ІЧ- та хромато-мас-спектроскопії, ВЕРХ, капілярного зонного електрофорезу.

2. Розроблено чутливі та репродуктивні методики кількісного визначення мелоксикаму та піроксикаму у водних розчинах та у витяжках з біологічного матеріалу:

а) екстракційно-фотоколориметричну на основі реакції препаратів з метиленовим синім при рН 8. Межі визначення становлять від 5 до 60 мкг мелоксикаму і від 5 до 80 мкг піроксикаму в 15 мл кінцевого об’єму, відносна похибка методу становить 1,43% для мелоксикаму і 1,98% для піроксикаму;

б) УФ-спектрофотометричну у хлороформному розчині. При цьому відносна похибка визначення для мелоксикаму 2,21%, а піроксикаму – 1,47%;

в) капілярного зонного електрофорезу, що дозволяє визначати від 0,5 до 20 мкг/мл мелоксикаму та піроксикаму. Відносна похибка визначення мелоксикаму цим методом 2,16%, а піроксикаму – 2,62%;

г) ВЕРХ; межі визначення мелоксикаму від 0,5 до 20 мкг/мл, відносна похибка 1,4%; межі визначення піроксикаму від 1 до 20 мкг/мл, відносна похибка 0,58%.

3. Вивчено умови екстракції мелоксикаму та піроксикаму з водних розчинів в залежності від природи органічного розчинника і рН середовища. Встановлено, що досліджувані препарати добре екстрагуються з кислого середовища при рН 2-4, а оптимальним розчинником для їх екстракції є хлороформ (ступінь одноразової екстракції 99,4% мелоксикаму і 99,6% піроксикаму).

4. Досліджено вплив розчинів електролітів (5% та 25% натрію хлориду і 5%, 25%, 50% амонію сульфату) на ступінь екстракції мелоксикаму та піроксикаму при значеннях рН, що відповідають максимуму (рН 3) та мінімуму екстракції (рН 6 та рН 8). Встановлено, що оптимальним електролітом є амонію сульфат (25% і 50%), який рекомендовано вносити у витяжки для осадження домішок.

5. Вперше проведена порівняльна оцінка методів виділення мелоксикаму і піроксикаму із біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами, і встановлено, що даними методами виділяються незначні кількості досліджуваних препаратів.

6. Розроблено ефективні методики виділення мелоксикаму і піроксикаму з біологічного матеріалу та крові, що ґрунтуються на ізолюванні цих препаратів сумішшю 30% розчину ацетатної кислоти з ацетонітрилом, взятих у співвідношенні за об’ємом 30:10, а для очистки витяжок запропоновано використовувати висолювання домішок кристалічним амонію сульфатом. Розробленою методикою можна виділити до 57% мелоксикаму і до 64% піроксикаму з біологічного матеріалу (печінка). З крові цим методом виділяється до 72% мелоксикаму і до 78% піроксикаму.

7. Розроблено методику ізолювання досліджуваних препаратів із сечі, яка дозволяє ізолювати до 92% мелоксикаму і до 96% піроксикаму.

8. Вивчено розподіл мелоксикаму і піроксикаму в органах отруєних тварин при пероральному введенні препаратів. Встановлено, що найбільші кількості мелоксикаму та піроксикаму знаходяться в шлунку із вмістом, нирках, печінці, легенях, крові та сечі. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічне дослідження біологічного матеріалу у випадку летальних отруєнь цими препаратами.

9. Вивчено зберігання мелоксикаму та піроксикаму в біологічному матеріалі при його гнитті. Встановлено, що за допомогою методу ізолювання сумішшю ацетонітрил-30% ацетатна кислота через 90 діб з тканини печінки, що піддалася гнильним змінам можна виділити до 8,6 % мелоксикаму та 16,9 % піроксикаму.

10. На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на мелоксикам та піроксикам.

Публікації автора:

1. Крамаренко С.Ю. Ідентифікація та кількісне визначення мелоксикаму в лікарських формах / Крамаренко С.Ю. // Фармацевтичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 67-71.

2. Крамаренко С.Ю. Умови екстракції мелоксикаму та піроксикаму з водних розчинів органічними розчинниками / Крамаренко С.Ю., Галькевич І.Й // Фармацевтичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 69-74.

Особистий внесок: дослідження впливу рН, природи органічних розчинників та електролітів (натрію хлориду та амонію сульфату) на ступінь екстракції мелоксикаму та піроксикаму; обговорення одержаних результатів спільно з науковим керівником к.фарм.н., доц. Галькевич І.Й., написання та оформлення статті.

3. Крамаренко С.Ю. Порівняльна оцінка методів виділення піроксикаму з біологічних об’єктів / Крамаренко С.Ю., Галькевич І.Й // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. – Вип. XX – Запоріжжя, 2007. – С.103-108.

Особистий внесок: встановлення придатності класичних методів виділення піроксикаму з біологічного матеріалу, розробка оптимальних умов виділення піроксикаму з печінки, сечі та крові; обговорення одержаних результатів спільно з науковим керівником к.фарм.н., доц. Галькевич І.Й., написання та оформлення статті.

4. Крамаренко С.Ю. Визначення мелоксикаму в лікарських формах методом УФ-спектроскопії / Крамаренко С.Ю., Галькевич І.Й // Тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні досягнення фармацевтичної науки та практики». – Запоріжжя, 2006. – С.248-249.

Особистий внесок: дослідження впливу розчинників на УФ-спектр поглинання мелоксикаму, розроблено умови кількісного визначення мелоксикаму в таблетках; обговорення одержаних результатів спільно з науковим керівником к.фарм.н., доц. Галькевич І.Й., написання та оформлення публікації.

5. Крамаренко С.Ю. Ідентифікація піроксикаму методом УФ-спектроскопії / Крамаренко С.Ю., Галькевич І.Й // Тези доповіді ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакологічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок». – Харків, 2006. – С.91-92.

Особистий внесок: дослідження впливу природи розчинників на УФ-спектри поглинання піроксикаму; обговорення одержаних результатів спільно з науковим керівником к.фарм.н., доц. Галькевич І.Й., написання та оформлення статті.

6. Крамаренко С.Ю. Виявлення піроксикаму за допомогою мікрокристалоскопічних реакцій / Крамаренко С.Ю., Галькевич І.Й // Тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Досягнення в галузі аналітичної, судово-медичної, клінічної токсикології та наркології». –Запоріжжя, 2007. – С.294-295.

Особистий внесок: встановлення оптимальних умов виявлення піроксикаму мікрокристалоскопічними реакціями; обговорення одержаних результатів спільно з науковим керівником к.фарм.н., доц. Галькевич І.Й., написання та оформлення публікації.