Ахмедов Е.Ю. “Хіміко-токсикологічне дослідження трамалу”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню анальгетичного препарату трамалу.
У роботі представлені результати виявлення трамалу за допомогою кольорових та осадових реакцій, методів ТШХ, УФ- та ІЧ-спектроскопії.
Запропоновані доступні та чутливі екстракційно-фотометрична, УФ-спектрофотометрична методики кількісного визначення препарату в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу.
Розроблено склад мембрани і конструкцію нового твердоконтактного трамалселективного електрода. Електрод застосовано для визначення концентрацій іонів препарату в водних розчинах, лікарських формах та в витяжках з біологічного матеріалу.
Вивчено виділення трамалу з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами і запропоновано ефективну індивідуальну методику ізолювання трамалу за допомогою хлороформу.
Розроблені методики ізолювання трамалу з біологічних рідин організму (крові, сечі).
Вивчено розподіл трамалу в органах отруєних тварин та його зберігання в біологічному матеріалі.
На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на трамал.
Запропоновано кольорові, осадові і мікрокристалоскопічні реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, що придатні для виявлення трамалу, який виділено з біологічного матеріалу. Межа виявлення становить 25 мкг препарату в 10 г біологічного матеріалу.
Розроблено доступні і чутливі методики кількісного визначення трамалу:
а) екстракційно-фотометрична, що заснована на утворенні іонного асоціату трамалу з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 14 до 150 мкг в 12 мл кінцевого об’єму.
б) УФ-спектрофотометрична: оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 180 мкг/мл.
Методики застосовані для кількісного визначення трамалу в водних розчинах та в витяжках з біологічного матеріалу.
Розроблено склад мембрани і конструкцію твердоконтактного іонселективного електрода на трамал, що перевершує за своїми електроаналітичними характеристиками відомі раніше. Електрод застосований для кількісного визначення препарату в водних розчинах, лікарських формах (ін'єкційні розчини і таблетки). Вперше розроблено методику визначення трамалу за допомогою нового ІСЕ у витяжках із біологічного матеріалу. Вказано на можливість визначення концентрацій препарату в мікрооб’ємах розчинів (1 мл і 1 крапля) за допомогою даного електрода. На склад мембрани ІСЕ на трамал отримано патент України. Запропонований електрод може знайти застосування у фармацевтичному і хіміко-токсикологічному аналізі.
Вивчено умови екстракції трамалу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Вказано, що максимум екстракції препарату хлороформом має місце при рН 10, а діетиловий ефір та гексан зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин у кислому середовищі.
Вперше проведено порівняльну оцінку виділення трамалу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблена більш ефективна і експресна, індивідуальна методика ізолювання препарату за допомогою хлороформу. Методика дозволяє виділити 59-62% трамалу з біологічного матеріалу.
Вивчено умови виявлення трамалу у витяжках із біологічного матеріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного визначення препарату у витяжках із біологічного матеріалу застосовані екстракційно-фотометрична, УФ-спектрофотометрична та іонометрична методики.
Запропоновано методики виділення трамалу з біологічних рідин організму (крові і сечі), що дозволяють ізолювати до 37% і до 64% препарату відповідно.
Встановлено, що найбільша кількість трамалу, через 3 години після внутрішньошлункового введення тваринам, знаходиться в шлунку, кишечнику зі вмістом, нирках, селезінці, печінці, мозку, легенях, серці і крові (в порядку зменшення). Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу на трамал в разі летальних отруєнь препаратом.
Вивчено зберігання трамалу в біологічному матеріалі при його гнитті. Встановлено, що за допомогою методики ізолювання хлороформом через 30 діб з тканини печінки, що піддалася гнильним змінам, можна виділити до 20% препарату, а за методом В.П.Крамаренко – 10 %.
На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на трамал.
Публікації автора:
Пат. № 48652 А Україна. G01N27/30. Мембрана твердоконтактного іон-селективного електроду для визначення концентрації іонів трамадолу/ Болотов В.В., Зареченский М.А., Ахмедов Е.Ю., Клименко Л.Ю.- 2001117487. Заявл. 02.11.2001.- Опубл. 15.08.2002. Бюл. №8.
Особисто здобувач провів розробку мембрани трамалселективного електроду та вивчив його для визначення концентрацій іонів трамалу.
Болотов В.В., Ахмедов Е.Ю. Екстракційно-фотометричне визначення трамалу // Вісник фармації. – 1998.- №2(18).- С. 116-117.
Особисто здобувач провів розробку екстракційно-фотометричного методу кількісного визначення трамалу та приймав участь у написанні статті.
Болотов В.В., Ахмедов Є.Ю., Карпушина С.А. Застосування тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та електрофорезу на папері для виявлення трамалу// Вісник фармації.- 2000.- №1 (21). – С. 16-19.
Особисто здобувач провів розробку методів ідентифікації трамалу за методом ТШХ, кольорових реакцій, електрофорезу на папері та приймав участь у написанні статті.
Болотов В.В., Ахмедов Е.Ю. Порівняльна оцінка методів виділення трамалу з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 2001.- №1(25).- С. 16-19.
Особисто здобувач вивчив методи виділення трамалу з біологічного матеріалу та приймав участь у написанні статті.
Зареченский М.А., Болотов В.В., Ахмедов Э.Ю. Разработка и исследование твердоконтактного ионоселективного электрода на трамадол // Фізіологічно активні речовини. 2001.- №2(32).- С. 41-43.
Особисто здобувач провів розробку конструкції та складу трамалселективного електроду, вивчив електроаналітичні характеристики запропонованого електроду та приймав участь у написанні статті.
Ахмедов Э. Ю., Болотов В. В. Изолирование трамала из биологического материала // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України. – Х.: Вид-во УкрФА, 1999. – С. 475.
Болотов В. В., Ахмедов Э. Ю. Изучение экстракции трамала органическими растворителями из водных растворов и разработка методики его изолирования из биологического материала // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Вчені України – вітчизняній фармації”.–Х.:НФАУ, 2000. – С. 177 – 179.
Е.Л.Бондаренко, Э.Ю. Ахмедов, В.В. Болотов, Н.И. Филипчик. Определение трамала методом тонкослойной (ТСХ) и высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) в витяжках из биологического материала // Тези доп. наук. конфер. молодих вчених та студентів.–Х.:НФАУ, 2000.– С.298.
Болотов В.В., Зареченский М.А., Ахмедов Е.Ю., Кліменко Л.Ю. Трамадолселективний твердоконтактний електрод в аналізі лікарських форм // Всеукраїнська науково-практична конференція. Х.:НФаУ, 2002.– С. 101-102.
