Анотація до роботи:

Пашинский Я.М. Хірургічна корекція підвищеного внутрішньо-черевного тиску у хворих на серединні післяопераційні вентральні грижі.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Вінниця, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню впливу способу пластики післяопераційної вентральної грижі на внутрішньочеревний тиск, обґрунтованому вибору оптимального способу герніопластики. За допомогою сучасних методів обстеження кардіореспіраторної системи, інтраабдомі-нального тиску, будови передньобічної стінки живота визначені покази до виконання аутопластичних та алопластичних методів оперативних втручань.

В роботі висвітлюються результати хірургічного лікування 263 хворих на післяопераційну вентральну грижу. З метою запобігання підвищення внутрішньочеревного тиску та розвитку ускладнень запропоновано покази до оптимального оперативного втручання.

Проведено порівняльний аналіз ефективності різних способів лікування післяопераційної вентральної грижі з індивідуальним врахуванням величини внутрішньочеревного тиску, даних комп’ютерної томографії, ультразвукового обстеження, кардіореспіраторних змін. Це дозволило покращити результати лікування та зменшити тривалість післяопераційного періоду в стаціонарі з 17,5±1,8 до 11,5±2,0.

У роботі на підставі клінічних досліджень, представлено теоретичне та практичне обґрунтування вирішення актуальної задачі – покращення результатів хірургічного лікування хворих на ПОВГ на підставі обґрунтованого застосування хірургічних методів корекції підвищеного внутрішньочеревного тиску.

1. На підставі отриманих результатів встановлено, що показник ВЧТ під час тесту адаптації до 13,5 мм рт.ст. є оптимальним для виконання відновної пластики. Мотивована оцінка ВЧТ під час операції є основою обґрунтованого вибору герніопластики, що дозволило покращити результати лікування та зменшити тривалість післяопераційного періоду з 17,5 ±1,8 до 11,5±2,0.

2. Для визначення адекватного способу герніопластики необхідно оцінити за допомогою УЗД чи КТ стан м’язово-апоневротичного шару, розмірів грижового мішка, об'єму черевної порожнини та ВЧТ при моделюванні способу закриття грижового дефекту. Виявлене значне зменшення об’єму черевної порожнини до15% при натяжній пластиці при ВЧТ у післяопераційному періоді 13,3±1,2, збільшення об’єму черевної порожнини до 7% з пластикою „край в край” із значенням ВЧТ 6,8±2,1 та до 3,3% при пластиці „component separation” ВЧТ – 6,7±2,3. Мотивована оцінка ВЧТ під час операції є основою обґрунтованого вибору герніопластики

3. Підвищений ВЧТ супроводжуються вираженими змінами гемодинаміки на етапах індукції (як у хворих з та без супутньої патології, відповідно, СДТ (мм рт.ст.) - 84,4±2,7, 83,8±4,7; УІ (мл) - 44,1±3,2, 42,8±2,1; ЗПСО (дин*с*см^-5) - 2331±280, 2979±514) та негативно впливає на функцію зовнішнього дихання, призводячи як до рестриктивних (19,6%), так і до обструктивних порушень легеневої вентиляції (60,8%). Ступінь виразності післяопераційних розладів зовнішнього дихання вищий у пацієнтів із супутньою кардіо-респіраторною патологією, які мали ці розлади ще до операції.

4. Проведені дослідження встановили, що існує пряма залежність між дегенеративними змінами черевної стінки, тривалістю хвороби та розміром грижових воріт. Методом комп'ютерної герніоабдоменометрії можна встановити відносний об'єм грижі, який є найбільш чітким та об'єктивним її критерієм. У відповідності до цього показника грижі класифікують, як малі – з відносним об'ємом до 5%, середні – 5,1%-14,0%, великі – 14,1%-18,0%, гігантські – більше 18%. Це дозволяє зпрогнозувати ступінь ризику розвитку АКС відповідно до зміни об’єму черевної порожнини після операції.

5. Предикторами ВЧТ у післяопераційному періоді за результатами покрокової регресійної процедури послідовного виключення пре дикторів стали вік (Ср=2,1), ступінь хірургічного ризику (Ср=2,1), об’єм черевної порожнини після операції (Ср=2,0), розмір грижових воріт (Ср=1,4). ВЧТ до операції, маса та стать за парціальним коефіцієнтом детермінації та критерієм Меллоуса практично не створюють прогнозу.

Публікації автора:

1. Пашинський Я. М. Порівняльна характеристика ауто-й алопластичних методів лікування серединних післяопераційних вентральних гриж / Я. М. Пашинський, Є. С. Антонюк // Вісник морфології. - 2006. - № 12(2). - С. 293-296. (Здобувачем особисто проведені дослідження з наступною статистичною обробкою)

2. Пашинський Я. М. Комп’ютерно-томографічна герніоабдоме-нометрія у виборі способу пластики післяопераційних вентральних гриж / Я. М. Пашинський, Є. С. Антонюк // Вісник Національного медичного університету. – 2006. - № 10(2). - С. 355-356. (Здобувачем особисто проведені дослідження з наступною статистичною обробкою)

3. Пашинський Я. М. Хірургічна корекція внутрішньочеревного тиску у хворих з післяопераційними вентральними грижами при наявності ургентної хірургічної патології / Я. М. Пашинський // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. - Т. 12, №1. – С. 101-104.

4. Пашинський Я. М. Абдомінальний компрамент – синдром, як ускладнення в лікуванні серединних післяопераційних вентральних гриж / Я. М. Пашинський / // Biomedical and Biosocial anthrology. – 2008. - № 10. – С. 25-29.

5. Шапринський В. О. Прогнозування рівня внутрішньочеревного тиску у хворих з „натяжними” методами грижепластики за допомогою ком’ютер-томографічної герніоабдоменометрії / В. О. Шапринський, Я. М. Пашинський // мат. V Всеукр. наук.-практ. конф. з між нар. участю; в. жур. Хірургія України. – 2008. - № 8 (2). - С. 86-88. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, статистичну обробку та аналіз результатів дослідження)

6. Шапринский В. А. Использование дополнительных методов обследования в определении способа грыжепластики / В. А. Шапринский, Я. М. Пашинский // Вестник герниологии. - 2006. – Вып. ІІ. - С. 208-211. (Здобувачем особисто проведено пошук та аналіз літератури, підготував статтю до друку )

7. Пашинський Я. М. Хірургічне лікування хворих на серединну післяопераційну вентральну грижу після операцій з приводу гострого панкреатиту / Я. М. Пашинський, В. В. Петрушенко // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентерации : мат. науч.-практ. конф. с междунар. участием. - Алушта, 2006. - С. 147-148. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, здійснив набір і аналіз клінічного матеріалу, обробку та аналіз результатів дослідження)

8. Шапринський В. О. Досвід використання сітчастих імплантатів у хворих з післяопераційними вентральними грижами / В. О. Шапринський, І. І. Мітюк, Я. М. Пашинський, О. А. Камінський, В. П. Ковальчук // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентерации : мат. науч.-практ. конф. с междунар. участием. - Алушта, 2006. - С. 196-197. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, статистичну обробку та аналіз результатів дослідження)

9. Vlasov V. V. The prevention of compartment syndrome in treatment of gaint ventral middle hernia / V. V. Vlasov, A. I. Suchodolya, Y. M. Pashinsky // Нові техніки хірургії гриж : мат. конф. конф. з між нар. участю. - Бідгощ, 2005. – С. 34. (Здобувачем особисто проведено обробку та аналіз результатів дослідження, здобувач є співавтором ідеї)

10. Пашинський Я. М. Метод „Components separation” в лікуванні серединних післяопераційних вентральних гриж з урахуванням ризику розвитку абдомінального „компартмент синдрому” / Я. М. Пашинський, Є. С. Антонюк // ХІІ універ. наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців : мат. конф. - Вінниця. - 2006. - С. 35-36. (Здобувачем особисто проведені дослідження з наступною статистичною обробкою)

11. Пашинський Я. М. Результати грижопластики у хворих на серединну післяопераційну вентральну грижу / Я. М. Пашинський // ХІІІ універ. наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців: мат. конф. - Вінниця. - 2007. - С. 49-50.

12. Пашинський Я. М. Абдомінальний компартмент синдром в лікуванні післяопераційних вентральних гриж. Профілактика та лікування / Я. М. Пашинський, В. В. Петрушенко // ХІ універ. наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців : мат. конф. - Вінниця. - 2005. - С. 58. (Здобувачем особисто проведено обробку та аналіз результатів дослідження, здобувач є співавтором ідеї)