Шкробот Леонід Володимирович. Хірургічна тактика при оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій, термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2005.
Анотація до роботи:
Шкробот Л.В. Хірургічна тактика при оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій, термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03- хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2005.
Дисертація присвячена актуальним проблемам лікування поєднаних оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних артерій, термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок.
Комплексне обстеження і оперативне лікування 163 пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового сегмента, у 81 з яких діагностована атеросклеротична оклюзія екстракраніальних артерій, дозволили обгрунтувати положення діагностично-лікувальної тактики при поєднаній атеросклеротичній оклюзії екстракраніальних артерій та термінального відділу черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок. Вивчено частоту і локалізацію атеросклеротичного стенотично-оклюзійного процесу у пацієнтів із поєднаними оклюзіями, встановлена залежність судинно-мозкової недостатності від сумарної оклюзії артерій шиї та оклюзії термінальної частини черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок, встановлено кореляційний взаємозвязок між центральною гемодинамікою і гемодинамікою екстракраніальних артерій, її відповідність змінам в умовах післяопераційної трансформації.
Розроблена і застосована в практичній діяльності диференційована хірургічна тактика почерговості та об'єму виконання операцій при поєднаній оклюзії екстракраніальних артерій та термінального відділу черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок заснована на врахуванні трансформації центральної гемодинаміки в післяопераційному періоді. При зміні типу ЦГ із гіпер- або еукінетичного типу у відповідно еу- або гіпокінетичний в першу чергу необхідно оперувати оклюзію екстракраніальних артерій, і лише другим етапом, через 2-3 тижні, проводити реконструкцію оарто-клубово-стегнового сегмента. Такої ж тактики слід дотримуватись у пацієнтів з незмінним до і після операції гіпокінетичним типом. Показники центральної гемодинаміки після реваскуляризації термінального відділу черевної аорти, значно нижчі за доопераційні, що вимагає на першому етапі проводити реконструкцію екстракраніальних судин. В інших випадках можна не дотримуватись даної тактики, не виключається можливість одночасної реконструкції на обох артеріальних басейнах. Підсумовуючи отримані результати хірургічного лікування поєднаної атеросклеротичної оклюзії у вказаних артеріальних басейнах, слід констатувати, що в поопераційному періоді, не було діагностовано жодного випадку розвитку ішемічних розладів мозкового кровообігу, пов’язаних із вибраними тактичними підходами першочерговості реконструкції одного із артеріальних басейнів.
1. Атеросклеротичний стенотично-оклюзійний процес ЕКА і АКСС в 3,3 рази
збільшує частку хворих із гіперкінетичним типом ЦГ, одночасно зменшуючи в 1,4-1,6 рази кількість пацієнтів із еу- і гіпокінетичним типом. При цьому показники, що визначають його тип – УІ і СІ, нижчі за контрольні, відповідно у 1,4-1,2 рази (р<0.05), а ЗПСО і ППСО – вищі, відповідно у 1,7-1,6 рази (р<0.001).
В 45,12 % випадків реконструкція тільки АКСС сприяє зміні типу ЦГ. З них із гіпер- або еукінетичного типу у еу- або гіпокінетичний тип у 25,61 % хворих, а з гіпо- або еукінетичного типу у еу- або гіперкінетичний тип у 19,51 % обстежених.
Кожному типові ЦГ відповідає рівень мозкової фракції серцевого викиду і величина обємної швидкості мозкового кровобігу (ОШМК), у пацієнтів із гіперкінетичним типом ЦГ знаходиться на рівні (686,70±49,43) мл/хв, а у обстежуваних із гіпокінетичним типом він нижчий на 24,86 % (р<0.05). Стенотично-оклюзійний процес у ЕКА зменшує ОШМК, яка знаходиться у прямій залежності від ступеня сумарного стенозу брахіоцефальних артерій і типу ЦГ.
Зниження лінійної швидкості мозкового кровообігу (ЛШК) по середній мозковій артерії, підвищення ступеня асиметрії ЛШК по одноіменним артеріям півкуль, зниження функції вілізієвого кола характерно для зростання судинно-мозкової недостатності.
Гемодинаміка нижніх кінцівок знаходиться в прямій залежності від рівня оклюзії аотро-клубово-стегнового сегмента, а також відповідає певному типові ЦГ.
При трансформації типу ЦГ із гіпер- або уекінетичного типу у еу- або гіпокінетичний тип в першу чергу необхідно проводити відновні операції на брахіоцефальних артеріях, а другим етапом здійснювати реваскуляризацію аорто-клубово-стегнового сегмента.
Першочергово необхідно проводити реваскуляризацію екстракраніальних артерій у пацієнтів із доопераційним гіпокінетичним типом ЦГ, яка незмінюється у поопераційному періоді.
Публікації автора:
Ковальчук Л.Я, Венгер І.К, Левицький А.В, Шкробот Л.В. Гемостаз при
реконструкції атеросклеротичної оклюзії артерій стегно- підколінного сегмента //
Левицький А.В., Шкробот Л.В. Колатеральний кровобіг та його роль при виборі об‘єму реконструкції атеросклеротичної оклюзії стегно-підколінного сегменту // Матеріали V міжнародного конгресу студентів та молодих вчених – Тернопіль. 2001. – С. 43.
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Вайда А.Р., Шкробот Л.В. Поєднана атеросклеротична оклюзія брахіоцефальних артерій та аорто-стегнового сегмента – особливості гемодинаміки // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига.- 2001.- №6.- С. 48.
Колатеральне кровопостачання нижньої кінцівки та його роль при реконструкції
стегно-підколінного сегмента // Тези Всеукраїнської конференції з міжнородною участю «Актуальні проблеми відновлювальної хірургії».- Запоріжжя, 2001.-С.31-32.
6. Венгер І.К., Костів С.Я., Шкробот Л.В., Вайда А.Р. Особливості хірургічної тактики при атеросклеротичній оклюзії сонних артерій та аорто-стегнового сегмента // Матеріали XX з’їзду України.- Тернопіль, 2002.,Том I.- – С. 620- 621.
7. Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Левицький А.В., Шідловський О.В., Шкробот Л.В. Спосіб зниження тромбогенності ендартеректомованої судини // Вісник наукових досліджень.- 2002.- №4.- С.47-48.
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Левицький А.В., Шідловський О.В., Шкробот Л.В. Периферійна гемодинаміка та колатеральний кровоплин при виборі обєму реконструкції оклюзій стегно-підколінного сегмента // Матеріали ХХ зїзду хірургів України.-Тернопіль, 2002. с. 614-617.
Костів С.Я., Шкробот Л.В. Синдром ішемії після реконструкції аорто-клубового сегмента // Матеріали VІІ міжнародного конгресу студентів та молодих вчених – Тернопіль. 2003. – С. 59.
Шкробот Л.В., Костів С.Я. Послідовність виконання реконструкцій при поєднаних атеросклеротичних оклюзіях // Матеріали VІІ міжнародного конгресу студентів та молодих вчених – Тернопіль. 2003. – С. 78
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Костів С.Я., Шкробот Л.В., Зарудний О.М., Костів О.І. Реперфузійний синдром у хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига.- 2003.- №1.- С. 112.
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Костів С.Я., Шкробот Л.В. Синдром “обкрадання” при реконструкції аоро-стегнового сегмента, причини розвитку та шляхи попередження // Шпитальна хірургія ,–2003. - № 3.- С. 6 –9.
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Костів С.Я., Шкробот Л.В., Зарудний О. М., Гощинський П. В. Особливості розвитку реперфузійного синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок після реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях нижніх кінцівок // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - №2. – С. 14 – 20
Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Шкробот Л.В.Структурно-гемодинамічні особливості оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних артерій в умовах атеросклеротичної оклюзії аорто-стегнового сегмента// Вісник наукових досліджень.-Тернопіль: Укрмедкнига.-2003.- №4.- С.39-41.
