Анотація до роботи:

Галей М.М. Хірургічна тактика та вибір мініінвазивних методів оперативного лікування хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного генезу у віковому аспекті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, Тернопіль, 2009.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 210 хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного генезу за умова поліморбідності. Аналіз клінічної картини обтураційної жовтяниці дозволив виділити чотири варіанти клінічного перебігу залежно від рівня обтурації. У всіх вікових групах переважав холедохолітіаз (84,2 %). Сонографія з визначенням ехощільності стінки жовчної протоки показала чутливість методу у 96 % випадків, ендоскопічна ретроградна панкреатохоледохографія та ендоскопічна ультрасонографія – у 100 %.

Індекс поліморбідності у хворих віком 20-59 років склав 1,03, віком 60-74 років – 2,07 і віком 75 років і старше – 4,1. Морфологічні, морфометричні показники печінки в умовах змодельованої обтураційної жовтяниці, корегованої ентеросгелем, показали позитивний вплив ентеросорбції на структурні ураження печінкової строми.

Обґрунтовано критерії оптимізації хірургічної тактики і удосконалено лікувальний алгоритм вибору мініінвазивних методів операційного лікування хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного ґенезу за умов поліморбідності з урахуванням оцінки ступеня тяжкості жовтяниці, класу ОАР і терміновості операційних втручань. Порівняльний аналіз хірургічної тактики в різні періоди дослідження показав, що питома вага мініінвазивних відеоендоскопічних втручань на обтураційну жовтяницю доброякісного генезу склала 74,4 %, причому за останній період кількість цих втручань збільшилась майже в три раза. Запропоновано діагностично-лікувальна тактика у хворих на обтураційну жовтяницю дозволила знизити частоту післяопераційних ускладнень з 20,43 до 6,8 %, а рівень післяопераційної летальності – з 4,3 до 1,7 %.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового завдання, що полягає в покращенні результатів хірургічного лікування хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного ґенезу за рахунок зниження рівня післяопераційної летальності шляхом оптимізації хірургічної тактики та удосконалення алгоритму і технічних прийомів відеоендоскопічних операцій на жовчних шляхах залежно від ефективності превентивної біліарної декомпресії, попередження і комплексної медикаментної корекції мофофункціональних змін печінки в післяопераційному періоді.

1. Клінічна симптоматика обтураційної жовтяниці доброякісного ґенезу перебігає за чотирма варіантами: холецистохоледохоіктеричним, іктерично-панкреатичним, інтермітуючим, іктерично-больовим. Клінічні симптоми характеризуються високою чутливістю і специфічністю в оцінці конкретного варіанту клінічного перебігу.

2. Чутливість, специфічність та діагностична цінність сонографічних критеріїв у хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного ґенезу складає 95,39 %, 88,46 % та 99,18 %, відповідно. Застосування ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії і ендоскопічної сонографії з 100 % інформативністю підвищує діагностичну можливість оцінки причини і рівня обтураційного холестазу.

3. Високоспецифічними критеріями оцінки ступеня тяжкості обтураційної жовтяниці слід вважати темп наростання і строки жовтяниці, сонографічні показники максимальної щільності печінкової тканини, рівень гіпербілірубінемії. Відмічено кореляційний зв’язок зі ступенем тяжкості обтураційноі жовтяниці та тривалістю передопераційного жовтяничного періоду.

4. Хірургічна тактика у хворих на обтураційну жовтяницю непухлинного ґенезу з різними ступенями тяжкості повинна базуватися на принципах першочерговості відоендоскопічних біліарних декомпресивних втручань з наступним вибором типу радикального оперативного втручання із застосуванням лапароскопічних технологій.

5. У хворих з легким та середнім ступенем обтураційної жовтяниці непухлинного ґенезу з індексом поліморбідності 1,03-2,07 і при І-ІІІ класі операційно-анестезіологічного ризику показані як одноетапні лапаротомні, так і двохетапні мініінвазивні операційні втручання.

6. Двохетапні мініінвазивні ендоскопічні і лапароскопічні операційні втручання, а також одноетапні відеоендоскопічні декомпресійні втручання показані хворим з тяжким ступенем обтураційної жовтяниці, зумовленої «критичними» показниками обтураційного холестазу, індексом поліморбідності більше як 4,1 і при ІV класі операційно-анестезіологічного ризику.

7. Запропонований лікувальний алгоритм у хворих на обтураційну жовтяницю непухлинного ґенезу, який передбачає диференціацію одноетапних лапаротомних і двохетапних ендоскопічних та лапароскопічних операційних втручань залежно від ступеня тяжкості жовтяниці за умов поліморбідності, а також післяопераційної медикаментної корекції структурних змін печінки шляхом застосування гепатопротекторів та ентеросгелю, дозволив зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 20,43 до 6,8 %, а рівень післяопераційної летальності знизити з 4,3 до 1,7 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Протокол діагностичного алгоритму верифікації причини і рівня обтураційної жовтяниці включає ендоскопічну ретроградну панкреатохолангіографію в поєднанні з ендоскопічною сонографією.

2. У хворих з тяжким ступенем обтураційної жовтяниці та при IV класі операційно-анестезіологічного ризику рекомендовано виконувати одноетапні мініінвазивні операційні втручання:

а) ендоскопічну ретроградну панкреатохолангіографію, ендоскопічну папілосфінктеротомію, ендоскопічну екстракцію конкремента;

б) ендоскопічну ретроградну панкреатохолангіографію, ендоскопічну папілосфінктеротомію,ендоскопічне стентування холедоха.

3. В комплекс інфузійної терапії у хворих на обтураційну жовтяницю, направлених на корекцію порушень гомеостазу, доцільно включати ентеросгель.

Публікації автора:

1. Дзюбановський І. Я. Невідкладні малоінвазивні хірургічні втручання в комплексному лікуванні хворих на обтураційну жовтяницю / І. Я. Дзюбановський, Т. В. Янюк, М. М. Галей, І. Р. Мисула // Шпитальна хірургія. – 2001. – № 2. – С. 42–44. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

2. Дзюбановський І. Я. Оцінка ефективності невідкладних малоінвазивних хірургічних втручань у хворих з обтураційною жовтяницею / І. Я. Дзюбановський, Т. В. Янюк, М. М. Галей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. – Вип. 10, кн. 4. – С. 490–493. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

3. Галей М. М. Використання сонографічних гістограм в діагностиці та виборі хірургічної тактики у хворих наобтураційну жовтяницю непухлинного генезу / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський // Галицький лікарський вісник. – 2002. – № 3. – С. 53–54. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

4. Галей М. М. Малоінвазивні хірургічні втручання при обтураційній жовтяниці непухлинного генезу // Шпитальна хірургія. – 2003. – № 2. – С. 118–119.

5. Галей М. М. Вибір хірургічного методу дренувань зовнішніх жовчних шляхів ухворих з обтураційною жовтяницею непухлинного генезу / М. М. Галей // Хірургія України. – 2003. – № 4 (8). – С. 206–207.

6. Гнатюк М. С. Функціональні зміни печінки та їх корекція ентеросгелем в умовах експериментально змодельованого обтураційного холестазу / М. С. Гнатюк, М. М. Галей, І. М. Щур, І. Я. Дзюбановський // Шпитальна хірургія. – 2007. – № 2. – С. 61–64. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз експериментально змодельованого обтураційного холестазу, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

7. Дзюбановський І. Я. Ендоскопічне стентування жовчних проток у хворих з "критичною" обтураційною жовтяницею / І. Я. Дзюбановський, М. М. Галей, О. Я. Савчук // Шпитальна хірургія. – 2007. – № 4. – С. 41–44. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

8. Дзюбановський І. Я. Лікувальний алгоритм у хворих на обтураційну жовтяницю не пухлинного ґенезу» / І. Я. Дзюбановський, М. М. Галей // Шпитальна хірургія. – 2008. – № 3. – С. 49–53. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

9. Галей М. М. Доопераційна оцінка клінічних варіантівперебігу обтураційної жовтяниці непухлинного генезу / М. М. Галей // Вісник наукових досліджень. – 2008. - № 4. –С. 63–65.

10. Деклараційний патент на винахід 56846 А Україна, МПК А 61 N 7/00. Спосіб хірургічного лікування обтураційної жовтяниці доброякісного генезу / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, О. В. Риполовська ; заявник і патентовласник М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, О. В. Риполовська. – № 2002107828 ; заявл. 02.10.2002 ; опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5. (Здобувачеві належить участь у розробці способу хірургічного лікування обтураційної жовтяниці доброякісного генезу).

11. Деклараційний патент на винахід 67926 А Україна, МПК А 61 N 7/00. Спосіб діагностики механічної жовтяниці непухлинного генезу / М. М. Галей, О. В. Риполовська, І. Я. Дзюбановський ; заявник і патентовласник М. М. Галей, О. В. Риполовська, І. Я. Дзюбановський. – № 2003054740 ; заявл. 26.05.2003 ; опубл. 15.07.2004, Бюл. № 7. (Здобувачеві належить участь у розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом).

12. Галей М. М. Відеоендоскопічні технології в діагностиці та лікуванні хворих похилого віку з обтураційною жовтяницею непухлинного генезу / М. М. Галей // Актуальні питання геріатричної хірургії : Міжнародна наук.-практ. конф., 1-2 квітня 2004 р. : зб. матеріалів конф. – Тернопіль, 2004. – С. 115–166.

13. Галей М. М. Малоінвазивні хірургічні втручання в комплексному лікуванні хворих на обтураційну жовтяницю доброякісного генезу / М. М. Галей // ХХ з”їзд хірургів України : матеріали з’їзду. – Тернопіль, 2002. – Т. 2. – С. 490 (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів хірургічного лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

14. Галей М. М. Роль сонографічних гістограм в діагностиці ступеня важкості обтураційної жовтяниці не пухлинного генезу / М. М. Галей // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : ХLVI підсумкова наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 9 червня 2003 р. – 2003. – № 1 (1). – С. 102.

15. Гнатюк М. С. Морфологічні зміни печінки та їх корекція при змодельованій обтураційній жовтяниці / М. С. Гнатюк, І. М. Кліщ, М. М. Галей // Шпитальна хірургія. – 2008. – № 4. – С. 78–82. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз морфологічних змін печінки при змодельованій обтураційній жовтяниці, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).