Шевченко Олександр Миколайович. Хірургічне лікування ахалазії кардії. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Шевченко Олександр Миколайович. Хірургічне лікування ахалазії кардії. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Харківський національний медичний університет, Харків, 2008.
Дисертація присвячена розробці комплексної індивідуалізованої лікувальної тактики у хворих на ахалазію кардії (АК).
Основу роботи склали результати обстеження й лікування 139 хворих на ахалазію кардії, що знаходилися в клініці ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України”, які склали основну (76 пацієнтів) і группу порівняння (63 хворих). З ахалазією кардії I стадії було 15 хворих, II стадії - 40 пацієнтів, III стадії - 55 і IV стадії - 29 хворих.
Аналіз клінічного матеріалу показав, що ахалазія кардії у всіх випадках розвивається унаслідок спочатку порушень прохідності стравоходу, виявлена динаміка наростання порушень внутріклітинної біоенергетики, зниження синтетичної й репаративної функції цих клітин, переходу в стадію дистрофічного процесу й подальшої деструкції. Порушення білкового обміну, особливо білків гострої фази, у хворих на ахалазію кардії були виявлені в III - IV стадіях і пов'язані з вторинним запальним процесом у стравоході.
Головною метою лікування стає відновлення харчування хворого. Використовуються вже відомі (кардіодилатація, езофагокардіопластика), і розроблені нові методи (пневмокардіодилатація з електростимуляцією, езофагокардіоміотомія з розширюючою антирефлюксною езофагокардіофундопластикою).
На основі аналізу особливостей і недоліків кожного з методів, визначення чітких показань для кожного з них розроблений індивідуалізований алгоритм комплексного лікування хворих з АК. Оперативне лікування “пізніх” стадій ахалазії кардії переважно виконувати лапаротомним доступом, шляхом езофагокардіоміотомії з розширюючою антирефлюксною езофагокардіофундопластикою за розробленою нами методикою, що дозволяє знизити число ускладнень з 9,5% до 2,6%, а число рецидивів з 15,9% до 5,3%.
Ахалазія кардії у всіх випадках розвивається внаслідок спочатку функціональних, а надалі виражених морфологічних порушень прохідності стравоходу, основною причиною яких нами були виявлені порушення перистальтики грудного відділу стравоходу як одночасне скорочення всіх його відділів при ковтанні, появі позаковткових скорочень у середній і нижній третині стравоходу, зниженні ампліпуди скорочень стравохідної стінки. Спостерігається як правило (74,1%) у хворих жіночої статі, переважно (у 56,1%) осіб працездатного віку, що звернулися (в 69,8%) через 1 – 10 років від момента початку захворювання у з’язку з розвитком пізніх (у 60,5%) стадій патологічного процеса ( III стадія – 39,6%, IV стадія – 20,9%).
Розгорнену функціонально діагностичну характеристику вираженості ахалазії кардії можливо отримати при комплексному обстеженні, що включає оглядове, контрастне й кінематографічне рентгенологічне дослідження, фіброезофагоскопію й манометрію стравоходу. Дані методи, є визначальними в лікувальній тактиці та післяопераційному функціональному моніторингу.
Електронно-мікроскопічне дослідження клітинних компонентів (поверхневих епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів кровоносних капілярів) кардіального відділу стравоходу дозволило виявити чітку динаміку наростання порушень внутріклітинної біоенергетики, зниження синтетичної й репаративної функції цих клітин, переходу в стадію дистрофічного процесу подальшої деструкції.
Порушення білкового обміну, особливо білків гострої фази, у хворих на ахалазію кардії були вияалені в III - IV стадіях і пов'язані з вторинним запальним процесом у стравоході, що відбивалося також на показниках імунної системи (зростання титру аутоіммунних антитіл, концентрації імунних глобулінів, підвищенні активності мононуклеарно-фагоцитуючої системи і системи комплемента). Тому як в передопераційному, так і післяопераційному періоді доцільне проведення протизапальної, імунокорегуючої терапії.
Розроблений лікувально – діагностичний алгоритм свідчить, що хірургічне лікування хворих на ахалазію кардії повинне базуватися на мініінвазивних інструментальних методиках – кардіодилятації з відновленням рухової активності стравоходу електростимуляцією.
Оперативне лікування “пізніх” стадій ахалазії кардії необхідно виконувати лапаротомним доступом, шляхом езофагокардіоміотомії з розширюючою антирефлюксною езофагокардіофундопластикою по запропонованою нами методикою, що дозволяє понизити кільість ускладнень з 9,5% до 2,6%, а кількість рецидивів з 15,9% до 5,3%.
