Доценко Євген Григорович. Хірургічне лікування біліодигестивних кровотеч : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Доценко Є.Г. Хірургічне лікування біліодигестивних кровотеч. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія – Харківський державний медичний університет, Харків, 2007.
Дисертаційна робота є клінічним дослідженням, в основу якого покладене вивчення діагностики й хірургічного лікування біліодигестивних кровотеч (БДК) різної етіології.
Проведені морфологічні дослідження особливостей будови судинно-жовчних структур печінки: виявлені місця, найбільш небезпечні щодо розвитку БДК, обґрунтована можливість застосування рентгенендоваскулярної оклюзії для зупинки БДК.
Клінічний розділ роботи заснований на порівняльному вивченні результатів лікування 62 хворих з БДК різної етіології, що знаходилися на лікуванні в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України і Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги з 1982 по 2006 рр. Усі хворі були розподілені на дві співставимі групи: основну і порівняння. У групі порівняння проаналізовані результати клініко-лабораторних та інструментальних методів діагностики, результати традиційних методів лікування. На підставі отриманих даних, розроблений діагностичний алгоритм, етапна хірургічна тактика, залежно від варіанту БДК, сформульована робоча класифікація БДК. В основній групі застосовувався запропонований діагностичний алгоритм, що дозволило значно поліпшити якість і терміни діагностики.
Розроблена етапна хірургічна тактика, що базується на розподіленні гемостатичного (I етапу) і радикального (II етапу), при цьому на першому етапі застосовувалися малоінвазивні методи, найбільш широко – рентгенхірургічні. Після досягнення гемостазу проводилася інтенсивна коригуюча терапія, що дозволяло стабілізувати стан пацієнтів і виконувати радикальні операції, направлені на усунення первинної патології в сприятливих умовах. Застосування запропонованої лікувальної тактики в основній групі дозволило знизити загальну летальність з 14,2 до 6,1%. Післяопераційна летальність в основній групі знизилася з 15,4% до 6,67%. Середній ліжко-день склав 23,4±5,2 в групі порівняння і 14,3±4,4 в основній групі.
1. Особливості кровопостачання печінки з двох аферентних джерел, внутрішньопечінкове розташування глісонової тріади в єдиному сполучнотканинному футлярі, наявність множинних артеріо-венозних і внутрішньосистемних анастомозів у гепатопанкреатичній зоні обумовлюють можливість розвитку біліодигестивних кровотеч.
2. Найхарактернішими проявами при БДК є поєднання ознак кровотечі (ГШКК), біліарної обструкції та печінкової недостатності. Патогномонічною ознакою вважаємо встановлену сильну та пряму кореляційну залежність С=0,83±0,03 при р95% між рівнем гемоглобіну й загального білірубіну в крові пацієнтів з БДК.
3. Діагностичні показники при БДК для ФЕГДС склали: чутливість – 61,9%, специфічність – 98,5%, діагностична точність – 80,2%. Для УЗ-методів: 62,5%, 21,45%, 41,9% відповідно. Для рентгенологічних методів: 51,6%, 28,4%, 40,0% відповідно. Для ангіографічних методів: 97,42%, 98,45% і 97,94% відповідно.
4. Розроблена класифікація БДК дозволила узагальнити й проаналізувати результати лікування хворих з БДК, і на підставі отриманих даних розробити нові підходи в діагностиці й лікуванні цієї патології.
5. Розроблений діагностичний алгоритм дозволив зменшити терміни діагностики з 4,2±0,26 діб у групі порівняння до 2,8±0,14 діб в основній групі, і поліпшити якість діагностики – топічний діагноз в основній групі встановлений в 84,8% випадків, а в групі порівняння – в 55,6% випадків.
6. Розроблена етапна хірургічна тактика при БДК дозволила поліпшити результати лікування хворих в основній групі: післяопераційна летальність склала 6,7% (у групі порівняння – 15,4%); середній ліжко-день в основній групі склав 14,3±4,4 діб, а групі порівняння – 23,4±5,2 діб.
Публікації автора:
В.В. Бойко, Ю.В. Авдосьев, Г.Д. Доценко, Е.Г. Доценко. Диагностика и лечение гемобилии с применением методов рентгенэндоваскулярной хирургии//Врачебная практика. – 2002. – №6. – С.17-20.
В.В. Бойко, Г.Д. Доценко, Ю.В. Авдосьев, Е.Г. Доценко. Диагностика и лечение гемобилии//Харківська хірургічна школа. – 2002. – №1. – С.44-47.
Е.Г. Доценко. Диагностические подходы и лечебная тактика при синдроме гемобилии//Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – №3. –С.276-278.
В.В. Бойко, Ю.И. Козин, Ю.В. Авдосьев, О.Н. Песоцкий, Е.Г. Доценко. Возможности диагностики и лечения билиодигестивных кровотечний и синдрома гемобилии//Харківська хірургічна школа. – 2005. – №1.1. – С.198-200.
В.В. Бойко, Е.Г. Доценко, Ю.В. Авдосьев. О классификации билиодигестивных кровотечний (синдрома гемобилии)//Харківська хірургічна школа. – 2006. – №1. – С.183-185.
В.В. Бойко, Е.Г. Доценко, Ю.В. Авдосьев. Травма печени, осложненная гемобилией (билиодигестивным кровотечением)//Материалы первой научно-практической конференции „Высокотехнологичные методы диагностики и лечения в абдоминальной хирургии – проблемы визуализации”, Москва. – Альманах Института хирургии имени А.В. Вишневского. – 2006. – №1. – С.10-11.
Е.Г. Доценко. Посттравматические билиодигестивные кровотечения//Материалы III научно-практической конференции молодых ученых Института общей и неотложной хирургии АМН Украины (Харьков, 2005). – С.24-26.
Е.Г. Доценко. Хирургическая тактика при билиодигестивных кровотечениях//Материалы IV научно-практической конференции молодых ученых Института общей и неотложной хирургии АМН Украины (Харьков, 2006). – С.15-17.
