Анотація до роботи:

Білоконь Олексій Юрійович. Хірургічне лікування післяопікових рубцевих стриктур стравоходу і шлунку із застосуванням малоінвазівних методів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – хірургія – Кримський державний медичний університет ім. С.И. Георгієвського, Сімферополь, 2004.

Робота присвячена актуальній проблемі хірургічного лікування післяопікових рубцевих стриктур стравоходу і шлунку. Проаналізовані результати трьох малоінвазівних методів відновлення харчового пасажу по верхньому відділу травного каналу: «сліпого» бужування, форсованого бужування, бужування по ниті-направнику, встановленої iнтраоперацiйно через пункцiйну мiкрогастростому, шлунок, стравохід і виведеної через рот.

Виділено фактори ризику ятрогенної перфорації стравоходу: луг, як етіологічній фактор хімічного опіку, розвиток дісфагії ІV ступеня, діаметр вхідного отвору в стриктуру 3 мм і менш, довжина стриктури більш 100 мм. За даними інтраопераційної ревізії черевної порожнини визначені відповідні оперативно-технічні методи для відновлення шлункового пасажу. Доведено наявність у хворих з хімічною травмою розладів стану антиендотоксинового імунітету і стійких патофізиологічних змін у шлунково-кишковому тракті.

Застосування лікувального бужування може стати методом вибору в хірургічному лікуванні післяопікових рубцевих стриктур стравоходу і шлунку, у тому числі й у пацієнтів із протяжними і складними стриктурами, а також після ліквідації наслідків ятрогенної перфорації стравоходу.

1. Серед загального числа хворих з наслідками хімічної травми верхнього відділу травного каналу, що потребують хірургічного лікування, пацієнти з протяжними і складними стриктурами складають 69%.

2. Отримані в результаті проведених імунологічних досліджень дані про виражені зміни в стані антиендотоксінового імунітету вказують на зниження бар'єрної функції слизуватої кишечнику і підвищену транслокацію бактеріальних продуктів, включаючи ліпополісахарід (ендотоксин) грамонегативної флори.

3. На підставі критичного аналізу застосовуваних у клініці методів бужування можна відзначити, що найбільш безпечним і ефективної є бужування по кільцеподібної ниті-направнику, виведеної через мікрогастростому. Інші методи, зокрема "сліпий " і "форсований", супроводжуються відповідно в 5,6% та 11,9% випадків перфорацією стравоходу; мають 22,3% і 31% незадовільних результатів бужування.

4. Луг, як етіологічний фактор хімічного опіку, розвиток дісфагії ІV ступеня, діаметр вхідного отвору в стриктуру 3 мм і менш, довжина стриктури більш 100 мм є факторами ризику ятрогенної перфорації стравоходу.

5. Лікувальне бужування ПРСС у хворих після ліквідації наслідків перфорації можливо за умови використання в якості направника кільцеподібної ниті, встановленої у стравоході і виведеної через мікрогастростому під час операції трансабдомінального черездіафрагмального дренування середостіння.

6. Обсяг хірургічного втручання на шлунку при його післяопікової рубцевій стриктурі повинний бути мінімальним, але без збитку для радикальності операції. Найбільше оптимальним методом при зрілості рубцевої тканини та інтактності ДПК є резекція шлунку по Більрот-І в межах змінених тканин, тоді як при довжині стенозу не більш 5 см і тих же умовах досить накласти гастродуоденоанастомоз.

7. Ортоградное бужування по кільцеподібної ниті-направнику, встановленої у стравоході і виведеної через микрогастростому під час операції на шлунку, є методом вибору в лікуванні стриктур стравоходу в хворих із сполученим рубцевим ураженням стравоходу і шлунку.

8. Використання малоінвазівних методів у хірургічному лікуванні післяопікових рубцевих стриктур стравоходу і шлунку, у тому числі й у пацієнтів із протяжними і складними стриктурами, клінічно доцільно, є можливим з оперативно-технічної позиції, особливо за умови застосування запропонованого методу ортоградного етапного (форсованого) бужування по ниті-направнику, установленої інтраопераційно через пункціону мікрогастростому, шлунок, стравохід і виведеної через рот.

Публікації автора:

1. Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А. Ятрогенная перфорация пищевода при форсированном бужировании послеожоговой рубцовой стриктуры // Клiн. хiрургiя. – 2001. – № 11. – С. 18-20.

   Волобуев Н.Н., Изосимов В.В. (ст.), Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Волобуев А.Н., Воровский Н.И., Закут Самир. Хирургия синдрома дисфагии доброкачественного генеза в свете непосредственных результатов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крыммедуниверситета – Т.137, ч.1. – Симферополь, 2001. – С. 64-69.

   Белоконь А.Ю. Эффективность лечебного бужирования протяженных послеожоговых рубцовых стриктур пищевода // Хірургія України. – 2002. – № 2. – С. 95-97.

   Белоконь А.Ю. Неотложная хирургия пищевода при ятрогенной перфорации послеожоговой рубцовой стриктуры // Харкiвська хiрургiчна школа. – 2002. – № 2. – С. 87-88.

   Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Мельниченко В.П. Способ малоинвазивной («кулисной») гастростомии. – Харківська хірургічна школа. – 2002. – № 3. – С. 16-18.

   Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю. Химические ожоги пищевода (Этиопатогенез, патоморфология, клиническое течение, диагностика, этапное лечение) // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. – Т.5, № 4. – С. 156-161.

   7. Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Волобуев А.Н. О хирургической тактике лечения больных с сочетанными послеожоговыми рубцовыми поражениями пищевода и желудка // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. – Т. 5, № 1. – С. 50-51.

   8. Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Гусаров В.Г. Опыт хирургического лечения больных с послеожоговым рубцовым стенозом желудка // Клiн. хiрургiя. – 2002. – № 1. – С. 20-22.

   9. Білоконь О.Ю. Профілактика ятрогенної перфорації при лікувальному бужуванні протяжних та складних післяопікових рубцевих стриктур стравоходу // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крыммедуниверситета – Т.138, ч.1. – Симферополь, 2002. – С. 10-13.

   10. Гусаров В.Г., Белоконь А.Ю. Рентгено-морфологические и рентгено-функциональные изменения у больных с послеожоговым рубцовым поражением верхнего отдела пищеварительного канала // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 1. – С. 183-185.

   11. Белоконь А.Ю., Бакова А.А., Гордиенко А.И., Кубышкин А.В., Химич Н.В. Состояние антиэндотоксинового иммунитета у больных с химической травмой верхнего отдела пищеварительного канала // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 2. – С. 25-30.

   12. Волобуев Н.Н., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Волобуев А.Н., Воровский Н.И., Гусаров В.Г. Перфоративный эзофагогенный медиастинит // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 3. – С. 34-37

   13. Белоконь А.Ю. Фармакодиагностика степени химического ожога пищевода // Актуальнi проблеми клiнiчноi та теоретичноi медицини (Тези Мiжнар. наук. конф. студентiв та молодих вчених). – Днiпропетровськ, 2001. – С. 100.

   14. Волобуев Н.Н., Балабанцев А.Г., Белоконь А.Ю., Борисенко В.А., Золотарева М.А. Опыт этапного лечения химических ожогов пищевода // Материалы международного конгресса хирургов (Петрозаводск 22-24 мая 2002 г.): Новые хирургические технологии и избранные вопросы клинической хирургии. Том II / ПетрГУ. Петрозаводск, 2002. – С. 37-39.