Анотація до роботи:

Харпола А. Я. Хірургічне лікування защемлених гриж черевної стінки з використанням алопластичних матеріалів – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2007.

В дисертаційній роботі досліджені умови та особливості застосування алопластичних матеріалів (поліпропіленової великочарункової сітки) при хірургічному лікуванні защемлених гриж черевної стінки.

Вивчені особливості гістологічного та мікробіологічного локального репаративного процесу ділянок ауто– та алогерніопластики при хірургічному лікуванні защемлених гриж черевної стінки. Досліджено реакцію тканин черевної стінки на алотрансплантат в умовах алогерніопластики. Розроблений в експерименті та впроваджений у клінічну практику метод селективної регіонарної корекції репаративної регенерації зони алогерніопластики шляхом фракційного застосування діоксизолю та перемінного магнітного поля в пульсуючому режимі.

Аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів з защемленою грижею черевної стінки дозволив зробити обґрунтований висновок, що виконання алогерніопластики, спрямоване на усунення грижового дефекту, супроводжується зменшенням частоти післяопераційних ускладнень на 9,1%, рецидиву пахової грижі – на 5,73%, грижі черевної стінки – на 17,53%.

Дисертаційна робота містить новий підхід, який визначає місцн алогерніопластики під час виконання хірургічних втручань з приводу защемлених гриж черевної стінки, основани на результатах експериментальних розробок та їх обґрунтованому впровадженні у клінічну практику.

1. Розроблено експериментальну модель защемленої грижі черевної стінки, яка дозволяє здійснювати селективну та комплексну оцінку значення кожного з її компонентів у перебігу патологічного процесу, що сприяє розробці нових підходів та принципів його обґрунтованої корекції та лікування.

2. При астосуванні лише парієтальної очеревини як грижового мішка для моделювання защемленої грижі черевної стінки (поєднане защемлення великого сальника та петлі тонкої кишки) спостерігають швидку постішемічну контамінацію мікроорганізмів – E.coli та стафілокока вже через 2 год концентрація яких становить у середньому (2,08 ± 0,06) lg КУО в 1 г.

3. В експериментальних умовах протекторні властивості грижового мішка при защемленні великого сальника тривалість до 24 год та поєднаному защемлені великого сальника і петлі тонкої кишки тривалістю до 6 год запобігають мікробному забрудненню навкологрижових тканин, що спостерігають у пацієнтів при поєднаному защемленні сальника і петлі тонкої кишки. Так, у строки від 6 до 9 год концентрація мікроорганізмів у навкологрижових тканинах становила у середньому (1,96 ± 0,05) lg КУО в 1 г.

4. Після здійснення алогерніопластики з приводу защемленої грижі черевної стінки застосування діоксизолю та низькочастотної магнітотерапії в пульсуючому режимі у порівнянні з аутогерніопластикою сприяло більш адекватному співставленню шарів черевної стінки, зменшенню ступеня компресійного навантаження, щозумовлювало утворення достатньо міцного сполучнотканинного каркасу в зоні алогерніопластики та повноцінне функціонування черевної стінки.

5. Через 3 міс після операції герметичність зони алогерніопластики в експериментальних тварин, хоча і становила (11,2 ± 0,13) Н, що вірогідно (Р < 0,05) перевищувало таку в зоні аутогерніопластики, проте, не відповідала герметичності непошкодженої черевної стінки.

6. Під час здійснення герніопластики з приводу защемленої первинної та рецидивної пахової грижі відповідно у 9,1 та 22,2% пацієнтів потрібна ще й корекція недостатності стегнової ділянки в зоні пахової зв’язки.

7. Після здійснення алогерніопластики за умови проведення регіонарної комбінованої терапії (діоксизолю та низькочастотної магнітотерапії у пульсуючому режимі) у пацієнтів з защемленою грижею черевної стінки при защемленні великого сальника тривалістю до 24 год та поєднаному защемленні великого сальника і петлі тонкої кишки тривалістю до 6 год частота післяопераційних ускладнень зменшилася на 9,1%, рецидиву пахової грижі – на 5,73%, грижі черевної стінки – на 17,53%.

Публікації автора:

1. Тутченко М. І., Слонецький Б. І., Лисенко В. М., Трофіменко С. П., Харпола А. Я., Прокопенко С. Г. Шляхи вдосконалення хірургічного лікування защемлених кил черевної порожнини // Хірургія України. – 2003. – № 4. – С. 75–76.

2. Тутченко М. І., Слонецький Б. І., Дейнека С. В., Ткаченко О. А., Харпола А. Я., Гавриленко Н. В. Алотехнології в хірургії защемлених кил черевної стінки // Укр. журн. екстремаль. медицини. – 2006. – № 2. – С. 79–82.

3. Харпола А. Я., Гавриленко Н. В. Морфологічні передумови попередження регіонарної контамінації при защемлених грижах черевної стінки // Хист. – 2006. – № 8. – С. 227.

4. Слонецький Б.І., Харпола А.Я., Прокопенко С.Г. Сучасні підходи до лікування защемлених пахових кил // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.–Київ.–2003. – Вип. 12. – Кн. 1. – С. 116–119.

5. Слонецький Б. І., Гавриленко Н. В., Харпола А. Я., Руадзе О. О. Адекватність експериментальної моделі у досліджені особливостей перебігу защемлених гриж черевної стінки // Зб. наук. праць співробітн. НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2006. – Вип. 15, кн. 2. – С. 709–712.

6. Деклараційний патент 68142 А Україна. МПК А61В17/00. Спосіб хірургічної корекції недостатності стегнового кільця у хворих з паховою килою / Б. І. Слонецький, А. Я. Харпола, С. П. Трофіменко, С. Г. Прокопенко, С. В. Циба. Заявл. 20.1003; Опубл. 15.07.04 // Бюл. № 7. – С.4.22.

7. Деклараційний патент 68143 А Україна. МПК А61В17/00. Спосіб моделювання защемлених кил черевної стінки / Б. І. Слонецький, А. Я. Харпола, С. В. Дейнека, С. П. Трофіменко, І. І. Слонецький, Я. О. Зубатюк, С. Г. Прокопенко, С. В. Циба. Заявл. 20.10.03; Опубл. 15.07.04 // Бюл. № 7. – С. 4.23.

8. Патент на корисну модель № 21648 Україна. МПК А61В17/02. Дренаж для дренування ділянки алогерніопластики // Б. І. Слонецький, А. Я. Харпола, Н. В. Гавриленко, Ю. М. Шушкевич, О. О. Руадзе. Заявл. 02.11.06; Опубл. 15.03.07 // Бюл. № 3. – С. 5.29.

9. Слонецький Б. І., Ночка В. Й., Щур І. В., Трофіменко С. П., Харпола А. Я., Прокопенко С. Г. Деякі аспекти лікування защемлених кил черевної стінки // Матеріали І Всеукр. наук.–практ. конф. ,,Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота”. – К., 2003. – С. 71–72.

10. Tutchenko M., Slonetsky B., Lysenko V., Shchur I., Feleshtinsky Ya., Schastny V., Harpola A. Results of surgical management for strangulated abdominal hernias // Acta Chir. Belg. – 2003. – Suppl. 103, N 5. – P. 60.