Анотація до роботи:

Тайсір Муса Абдел Хаді Абдел Кадер. Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена лiкуванню пухлин (злоякісних та граничних), якi уражають проксимальний відділ великогомілкової кістки.

У роботi на підставі клiнiчних, рентгенологiчних, електрофiзiологiчних та морфологiчних дослiджень були отриманi новi данi, якi дозволяють визначити характер пухлинного процесу проксимального відділу великогомілкової кістки.

Мета роботи – поліпшення результатiв лiкування (подовження тривалості та полiпшення якостi життя) хворих з граничними та злоякiсними пухлинам проксимального вiддiлу великогомiлкової кiстки шляхом розробки лiкувальної тактики та комплексу органозберiгаючих лiкувальных заходiв.

Були вивченi метерiали лiкування 65 хворих вiком вiд 13 до 89 рокiв з граничними та злоякiсними пухлинам проксимального вiддiлу великогомiлкової кiстки: остеогенна саркома – 7; хондросаркома – 2; синовiальна саркома – 3; параосальна саркома – 2; саркома Юїнга – 3; остеосаркома – 38; метастази рака – 4.

Доведено, що за допомогою термографiї можна не тiльки запiдозрити злоякiснiсть пухлинного процесу, а й встановити його агресивнiсть. Видiлено три групи злоякiсних пухлин:

І група – високий ступiнь активностi пухлинного процесу (бурхливий рiст, раннє метастазування) – остеосаркома, синовiальна саркома, злоякiсна остеокластома, саркома Юїнга;

ІІ група – низький ступiнь активностi пухлинного процесу (помiрний рiст, низький метастатичний потенцiал) – хондросаркома, параосальна саркома, доброякiсна остеокластома;

ІІІ група – метастази рака у проксимальному вiддiлi великогомiлкової кiстки.

Таке розподiлення визначало ортопедичну тактику.

Встановлено, що за допомогою спецiальної передоперацiйної пiдготовки, а саме, внутрiшньокiсткового регiонарного введення цитостатика пiд жгутом, можливо зменшити реактивну зону пухлини, зменшити об’єм самої пухлини за рахунок загибелi її клiтин. Це створює найсприятливіші умови для огранозберігаючих операцiй.

Розробленi способи аутопластики кiсткового дефекту та однополюсного iндивiдуального ендоротезування при ураженнi проксимального вiддiлу великогомiлкової кiстки злоякiсними та граничними пухлинами дозволяють зберегти кiнцiвку, колiнний суглоб та його функцiю, полiпшити якiсть життя хворих.

Пiсля органозберiгаючої операцiї функцiональна активнiсть хворих (за Корнавским) до року досягає 80%, в той час як пiсля ампутацiї – 50%.

1. Злоякісні і граничні пухлини проксимального відділу великогомілкової кістки становили 6,4% усіх пухлин кісток кінцівок. Помилки в діагностиці пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки пояснюють пізнє спеціалізоване лікування. У перші три місяці після перших ознак захворювання звернулося 24% хворих, інші в значно пізніший термін. Причина пізньої діагностики: відсутність типових ознак тієї або іншої пухлини на перших етапах її розвитку, відсутність онкологічної сторожкості лікарів, недостатнє знання рентгенологічної картини кісткової пухлини.

2. За допомогою теплографії можна встановити вид пухлини, а також ступінь злоякісності пухлиного процессу (високий, низький ступінь, метастаз), локалізацію процессу, наявність місцевих метастазів.

3. Хворих із граничними і злоякісними пухлинами проксимального відділу великогомілкової кістки доцільно поділяти на три групи:

I – іноперабельні;

II – можлива зберігаюча кінцівку операція;

III – показана ампутація кінцівки на рівні стегна.

Хворі першої групи підлягають лікуванню в онкодиспансерах, ортопедичні заходи включають іммобілізацію ураженої кінцівки гіпсовою пов’язкою, стандартною шиною або апаратом позаосередкового остеосинтезу.

4. Зону запального інфільтрату навколо пухлини та розміри пухлини дозволяє зменшити внутрішньокісткове введення цитостатиків (окружність проксимального відділу гомілки зменшувалася від 1 до 3 см, температура знижувалася на 1 – 1,5⁰С). Реакція клітин пухлини на внутрішньокісткове введеня цитостатика була різною і залежила від ступеню активності пухлинного процесс: при високому ступеню – більш виражена.

5. Розроблений спосіб заміщення дефектів проксимального відділу великогомілкової кістки шляхом зміцнення суглобної поверхні за допомогою кортикальних аутотрансплантатів, розташованих і вигляді рівнобедренного трикутника, дозволяє попередити руйнування виростків та рецидиви пухли ни, зберегти функцію кінцівки в повному.

6. Однополюсне ендопротезування дефекту проксимального віділу великогомілкової кістки є операцією вибіру. Спосіб формування конгруентної суглобової поверхні ендопротезу дозволяє поліпшити функціональні результати збереженної кінцівки .

7. Приготовлена per se пластмаса ПММА, яка застосовується для виготовлення ендопротеза, стерильна, ії компоненти на момент приготування виявляють бактеріостатичну та бактеріцидну дію. Це дозволяє виключити екзогенне інфікування рани, післяопераційні гнійні ускладнення.

8. Результати ортопедичного лікування хворих із граничними і злоякісними пухлинами проксимального відділу великогомілкової кістки залежать від ступеню активності пухлинного процесу, помилок лікувальної тактики, порушення правил абластичності оперативного втручання. Після зберігаючої операції функціональна активність хворих до року спостереження досягає 80%, після ампутації залишається в межах 50%.

Практичні рекомендації

Дані про локалізацію, розповсюдження та характер пухлинного процесу, що уражує проксимальний відділ великогомілкової кістки, отримують за допомогою клінічних та інструментальних (рентгенографія, термографія, хронаксиметрія, комп’ютерна томографія) методів, доцільно застосовувати при обгрунтуванні показань до лікувальної тактики.

Передопераційне внутрішньокісткове введення цитостатиків є простим і ефективним способом впливу на пухлину. Воно дозволяє зменшити запальний інфільтрат навколо пухлини, деякою мірою (лікувальний патоморфоз) впливати на тканину пухлини і місцеві метастази, чим сприяє поліпшенню умов для операції, що зберігає кінцівку.

Розроблений спосіб внутрішньопорожнинної резекції пухлини (електрообробка порожнини, зміцнення суглобної поверхні за допомогою ауто-трансплантатів) дозволяє зберегти функцію кінцівки в повному обсязі, попередити рецидиви пухлини.

Застосування однополюсного ендопротезування дефекту проксимального відділу великогомілкової кістки з формуванням конгруентної суглобної поверхні дозволяє поліпшити функцію кінцівки.

Публікації автора:

1. Бабоша В.А., Ютовец Ю.Г. Абдель Кадер Тайсир Осложнения однополюсного эндопротезирования при злокачественных опухолях костей коленного сустава // Ортопед., травматол. и протезир. – 2005. – № 1. – С. 20–23.

– Дисертант брав участь у діагностиці та операції реендопротезування.

2. Возможности термографии и реовазографии в диагностике опухолевого поражения проксимального отдела большеберцовой кости / В.А. Бабоша, Абдель Кадер Тайсир., Т.В. Кравцова, Е.А. Солоницын // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т.8, № 2. – С. 10–13.

– Дисертант брав безпосередню участь у проведенні біомеханічних досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті, а також підбирав л!тературні джерела.

3. Функциональные результаты однополюсного эндопротезирования при опухолях коленного сустава / В.А. Бабоша, Ю.Г. Ютовец, Абдель Кадер Тайсир, Е.Г. Сирота, Анабтави Ферас, С.В. Охрименко, Е. А. Солоницын // Таврический мед.-биол. вестн. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 222–225.

– Дисертант брав участь у комплексному обстеженні хворих, проводив аналіз отриманих статистичних даних.

4. Бабоша В. А., Абдель Кадер Тайсир Ошибки и осложнения ортопедического лечения остеокластомы проксимального отдела большой берцовой кости // Арх. клинической и экспериментальной медицины. – 2004. – Т. 13, № 1–2. – С. 78–81.

– Дисертант брав участь у комплексному лікуванні хворих, у написанні
статті.

5. Деклараційний пат. на корисну модель № 5976 UA, МПК⁷ А 61 В 17/56. Спосіб укріплення субхондральної пластинки проксимального відділу великогомілкової кістки / В.О. Бабоша, Є.Г. Сирота, Ю.Г. Ютовець, Анабтаві Ферас, Абдель Кадер Тайсір Муса Абдель Хаді, Є.О. Солоніцин (UA) / Вл. Дон. ДМУ ім.. М. Горького; № 2004021291; Заявлено 23.02.2004; Опубл. 15.04.05, Бюл. № 4.