Анотація до роботи:

Афанасьєва К.С. Хромосомна нестабільність в учасників Українських антарктичних експедицій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика. – Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ, Київ, 2006.

Представлено результати дослідження хромосомної нестабільності в учасників Українських антарктичних експедицій за комплексом цитогенетичних параметрів – хромосомних аберацій, проявів порушення сегрегації хромосом, поліплоїдних мітозів та мікроядер. Встановлено підвищення середньої частоти хромосомних аберацій та аберантних метафаз після повернення зимівників в Україну. Аналіз спектру аберацій свідчить про відсутність переважаючого впливу мутагенів хімічної чи фізичної природи в умовах Антарктиди. Через два роки після повернення в Україну частота хромосомних аберацій в ЛПК зимівників не знижується до вихідного рівня, а залишається підвищеною. Методом двострокового культивування лімфоцитів встановлено, що діючі фактори (фактор) в Антарктиді не викликають затриманої хромосомної нестабільності. Результати дослідження динаміки частот мікроядер в клітинах букального епітелію протягом зимівель свідчать, що розвиток стресорної відповіді організму та пов’язаного з нею адаптаційного синдрому є визначальними факторами у формуванні рівня хромосомної нестабільності в Антарктиді.

У результаті виконання поставлених завдань встановлено особливості хромосомної нестабільності в учасників VI-VIII Українських антарктичних експедицій до, після та під час зимівель. Аналіз проявів хромосомної нестабільності вказує, що розвиток стресорної відповіді та пов’язаний з нею адаптаційний синдром в екстремальних умовах зимівлі є основними мутагенними факторами, які діють на організм людини під час перебування в Антарктиді.

1. В лімфоцитах периферійної крові учасників антарктичних експедицій зареєстровано підвищення середнього рівня аберацій хромосом після експедицій з 2,44±0,41 до 3,20±0,34 на 100 клітин, що вказує на наявність в Антарктиді мутагенних чинників, під дію яких підпадають зимівники незалежно від року експедиції.

2. Після зимівель не спостерігається зміна спектру аберацій, що свідчить про відсутність домінуючого впливу в Антарктиді мутагену хімічної чи фізичної природи.

3. Встановлено зростання середньої частоти мікроядер в бласттрансформованих одноядерних лімфоцитах зимівників з 1,98±0,27 до 2,86±0,32 після експедицій, що підтвержує вплив мутагенного фактору в умовах Антарктиди.

4. Повторне цитогенетичне обстеження групи зимівників через два роки після повернення в Україну виявило збереження підвищеної частоти аберацій хромосом в лімфоцитах (2,77±0,30 на 100 клітин) на рівні показника, зареєстрованого одразу після зимівель.

5. Використання методу двотермінового культивування лімфоцитів дозволило встановити, що мутагенні чинники, які діють в умовах Антарктиди, індукують хромосомну нестабільність при першому мітозі, але не є індукторами затриманої хромосомної нестабільності.

6. Параметри порушення сегрегації хромосом не виявили загальної тенденції змін до та після зимівель, і відображають особливості хромосомної нестабільності в учасників кожної окремої експедиції, а не визначають вплив універсального мутагенного чинника в Антарктиді.

7. Динаміка частоти мікроядер у клітинах букального епітелію учасників зимівель та морської частини VII УАЕ свідчить про важливу роль стресорних впливів та адаптаційного синдрому у формуванні рівня хромосомної нестабільності при перебуванні в Антарктиді.

Публікації автора:

1. Безруков В.Ф., Moiсeeнкo Є.В., Рушковський С.Р., Афанасьєва К.С. Шабович Р. І. Оцінка рівня нестабільності геному зимівників // Вісник Київського університету. Біологія – 2002. – № 36-37. – С.19-22. (Особистий внесок дисертанта: цитогенетичний аналіз препаратів досліджуваних клітин, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

2. Афанасьева Е.С., Безруков В.Ф., Шепета Ю.Б., Moисеенко E.В. Изменчивость и динамика частоты микроядер участников трансатлантического перехода VII Украинской антарктической экспедиции // Цитология и генетика. – 2004. – Т.38, № 4. – С.37-43. (Особистий внесок дисертанта: аналіз препаратів букального епітелію та даних метеорологічних показників, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

3. Рушковський С.Р., Афанасьєва К.С., Безруков В.Ф., Moiсeeнкo Є.В. Цитогенетичні параметри нестабільності геному учасників антарктичної експедиції // Вісник Київського університету. Біологія – 2004. – вип.42-43. – С.47-48. (Особистий внесок дисертанта: приготування та аналіз препаратів метафазних пластинок лімфоцитів периферійної крові та клітин букального епітелію, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

4. Афанасьева Е.С., Рушковский С.Р., Безруков В.Ф. Сравнительный анализ цитогенетических проявлений нестабильности генома человека // Проблеми безпеки атомних електростанцій та Чорнобиля. – 2005. – вип.3, ч. 2. – С.56-59. (Особистий внесок дисертанта: приготування та аналіз препаратів лімфоцитів периферійної крові та клітин букального епітелію, теоретичні узагальнення, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

5. Афанасьева Е.С., Рушковский С.Р., Безруков В.Ф. Хромосомная нестабильность у зимовщиков в Антарктиде // Доповіді НАН України. – 2005. - № 10. – С.171-174. (Особистий внесок дисертанта: приготування та цитогенетичний аналіз препаратів досліджуваних клітин, теоретичний аналіз результатів, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

6. Afanasieva K., Rushkovsky S., Bezrukov V. Chromosomal instability of winterers before and after Antarctic expeditions // Bulgarian Antarctic research. – 2006. – Vol. 5. – P. 1-6. (Особистий внесок дисертанта: приготування та аналіз препаратів метафазних пластинок лімфоцитів периферійної крові та клітин букального епітелію, теоретичний аналіз результатів, статистичні розрахунки, обговорення результатів зі співавторами, підготовка роботи до друку).

7. Афанасьева К.С. Безруков В.Ф., Moисeeнкo Е.В., Рушковский С.Р., Шабович Р. І. Оценка уровня нестабильности генома зимовщиков VI Украинской антарктической экспедиции (2001 – 2002) // Тезисы докладов 2-й научной конференции МОГиС, посвященной 115-летию со дня рождения академика Н.И.Вавилова “Актуальные проблемы генетики” – Москва. - 2003. – Т.2. – С.6.

8. Афанасьева Е.С., Безруков В.Ф., Рушковский С.Р., Моисеенко Е.В., Перевозников О.М. Изменение концентрации радионуклидов и цитогенетических показателей у зимовщиков украинской антарктической экспедиции // Тези доповідей ІІІ З’їзду з радіаційних досліджень (радіобіологія та радіоекологія) (21-25 травня 2003 р.). – Київ, 2003. – С.92.

9. Afanasieva E.S., Rushkovsky S. R., Bezrukov V. F., Moiseenko E. V., Perevoznikov O.M. Cytogenetic and radio-biological evaluation of environmental impact on human. // Abstracts of the Sixth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe (September, 1-4, 2003). – Prague, 2003. – P.105.

10. Afanasieva E.S., Rushkovsky S. R., Bezrukov V. F. Cytogenetic evaluation of genome instability of Ukrainian Antarctic winterersю // Abstracts of the Conference for young scientists on molecular biology and genetics (September, 25-27, 2003). – Kyiv, 2003. – P.1.

11. Afanasieva E.S., Rushkovsky S. R., Bezrukov V. F., Moiseenko E. V. The impact of the Antarctic environment on human genome stability // XXVIII SCAR Open Science Conference "Antarctica and the Southern Ocean in the Global System" (July, 26-28, 2004). – Bremen, 2004. – P.203

12. Afanasieva E.S., Rushkovsky S. R., Bezrukov V. F Evaluation of genome instability of ukrainian antarctic winterers // Second Ukrainian Antarctic Meeting "Antarctic Peninsula: key region for Environment change study" (2UAM2004), (June, 22-24, 2004). – Kyiv, 2004. – С.126.