Анотація до роботи:

Молодовець О.Б. Хронічний атрофічний гастрит: клініко-біохімічні і морфофункціональні особливості перебігу та лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфологічного стану слизової оболонки, кислотопродукуючої функції шлунка, ступеню гелікобактеріозу, цитокінів, пероксидації ліпідів – антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОС) та мікроелементного статусу в 126 хворих на хронічний атрофічний гастрит. Встановлено, що Helicobacter pylori ініціює імунну відповідь та сприяє розвитку атрофії. Активація процесів перекисного окислення ліпідів супроводжується підвищенням рівня прозапальних цитокінів, а дефіцит ессенційних мікроелементів сприяє зниженню активності ферментів антиоксидантного захисту. Уперше встановлено особливі констиляційні типи, яким притаманний дефіцит цинку в поєднанні з недостатністю заліза і міді або обох мікроелементів.

Апробовано схему лікування ХАГ зі застосуванням комбінації мультисалю та горіха грецького настойки та обґрунтовано доцільність її використання.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у вивченні клініко-біохімічних та морфофункціональних особливостей розвитку хронічного атрофічного гастриту, що дало можливість покращити ефективність діагностики і лікування цього захворювання і дозволило науково обґрунтувати доцільність включення в лікувальний комплекс мультисалю і горіха грецького настойки.

1. У хворих із хронічним атрофічним мультифокальним гастритом активний запальний процес у власній пластинці слизової оболонки антруму притаманий 54,64% пацієнтам, а розподіл за ступенями активності є однорідний. Активний автоімунний гастрит був діагностований у 62,07% хворих, достовірно частіше визначався слабкий та помірний ступінь інфільтрації нейтрофілами. Вираженість запального процесу властива обом формам атрофічного гастриту, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки слизової оболонки тіла й антрума, а у хворих із хронічним атрофічним автоімунним гастритом – лімфоцитарна інфільтрація. При ХАМГ атрофічні зміни переважали в антральному відділі шлунка, а при ХАвГ – у фундальному.

2. У хворих із ХАМГ та ХАвГ Helicobacter pylori діагностований у 65,98% і 51,72% пацієнтів. Порушення кислотопродукуючої функції шлунка залежало від форми хронічного атрофічного гастриту: для хворих із ХАМГ характерна нормоацидність (22,68%), гіпоацидність (63,92%) і анацидність (13,40%); для хворих із ХАвГ – гіпоацидність (62,07%) і анацидність (37,93%). У міру прогресування атрофічних змін слизової оболонки зменшувалася частота виявлення Helicobacter pylori та знижувалася базальна шлункова секреція.

3. При хронічному атрофічному гастриті виявляється напруження імунної відповіді, яке проявляється суттєвим підвищенням рівня ІЛ-8 і ТНФ- при ХАМГ, та ТНФ- і ІЛ-1 при ХАвГ. Відмічено дисбаланс між процесами перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, який проявляється дестабілізацією антиоксидантної системи та надлишковою пероксидацією за рахунок вторинних продуктів. Встановлено достовірний прямий зв’язок вмісту церулоплазміну та дієнових кон’югатів (r=0,532, р<0,01) і рівнем активних продуктів тіобарбітурової кислоти (r=0,498, р<0,01).

4. У хворих на хронічний атрофічний гастрит розвивався дисбаланс мікроелементного складу крові, який характеризувався достовірним зниженням рівня заліза і цинку та тенденцією до зниження міді. Частіше виявляли комбіноване порушення мікроелементного гомеостазу у вигляді дефіциту трьох ессенційних мікроелементів (37,30%), чи поєднаного дефіциту заліза й цинку (26,98%), цинку і міді (14,28%). Існував середньої сили прямий кореляційний зв’язок між вмістом заліза в крові і рівнями каталази (r=0,428, р<0,01) та ступенем насиченості трансферину залізом (r=0,548, р<0,001). Дефіцит Zn, наростав із підвищенням синтезом вугільної ангідрази (r=-0,628, р<0,001). Встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем Cu та активністю церулоплазміну (r=0,438, р<0,01).

5. Використання мультисалю в лікуванні хронічного атрофічного гастриту призводило до зменшення клінічних проявів недуги за рахунок нівелювання шлункової диспепсії та астенії, узгоджувало антиоксидантний захист, що виражалось у підвищенні рівня К до (13,11±0,79) мгН₂О₂/мл (р<0,05), НТЗ до (0,236±0,021) умов. од. (р<0,01) та зниженні ВА до (0,95±0,12) од. Кребса (р<0,05) і ЦП до (31,87±2,54) умов. од. (р<0,01), нормалізувало мікроелементний гомеостаз.

6. Застосування горіха грецького настойки оптимізувало базальну кислотність шлунка і створювало кращі умови для нівелювання запально-дегенеративних змін слизової оболонки шлунка, покращувало шлункове та кишкове травлення, достовірно коригувало процеси перекисного окислення ліпідів в основному за рахунок зменшення активних продуктів тіобарбітурової кислоти (3,72±0,33) нмоль/мл (р<0,05), і зменшувало цитокіновий дисбаланс.

7. Комбінована терапія з мультисалем та горіха грецького настойкою сприяла найбільш вираженій динаміці клінічних і ендоскопічно-морфологічних проявів хронічного атрофічного гастриту, покращувала кислотопродукуючу функцію шлунка, переводила співвідношення процесів ПОЛ-АОС на нижчий стаціонарний рівень за рахунок зниження активності перліпооксигенації та оптимізації антиоксидантного захисту, стабілізувала цитокінові зрушення, дозволяла досягти фізіологічного рівня основних ессенціальних мікроелементів (залізо, мідь, цинк) у крові.

Публікації автора:

1. Молодовець О.Б. Ультраструктурні зміни слизової оболонки антрального відділу шлунка та гемокапілярів при хронічному атрофічному гастриті / О.Б. Молодовець // Галицький лікарський вісник. – 2006. – №1 . – С.51-55.

2. Молодовець О.Б. Особливості цитокінового профілю у хворих на хронічний атрофічний ґастрит, зумовлений Helicobacter pylori / О.Б. Молодовець // Acta Medica Leopoliensia. – 2008. – №1 – 2, Т.14. – С.29 – 33.

3. Молодовець О.Б. Вплив мікроелементних порушень на стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на хронічний атрофічний гастрит / О.Б. Молодовець // Архів клінічної медицини. – 2008. – №1. – С. 70–72.

4. Молодовець О.Б. Вплив комплексного лікування із включенням мультисалю і настойки грецького горіха на показники імунологічного статусу, мікроелементного гомеостазу та окисно-відновних процесів у хворих на хронічний атрофічний гастрит / О. Б. Молодовець, В. Є. Нейко // Галицький лікарський вісник. – 2008. – №2 . – С.52–54. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, аналіз літератури, оформлення статті до друку. Науковим керівником професором Нейко В.Є. відредаговано висновки.

5. Молодовець О.Б. Ефективність мультисалю та горіха грецького настойки в комплексній терапії хронічного атрофічного гастриту / О.Б. Молодовець, Н.З. Позур, М.В. Близнюк // Галицький лікарський вісник. – 2008. – №3 . – С.66–68. Здобувачем зібрано клінічний матеріал, проведено обробку результатів, зроблено узагальнення. Ас. Позур Н.З. брала участь у дослідженні кислотопродукуючої функції шлунка у хворих з хронічним атрофічним гастритом. Доц. Близнюк М.В. виконала аналіз літератури.

6. Молодовець О.Б. Клінічна ефективність препарату «Мультисаль» в комплексному лікуванні хронічного атрофічного гастриту / О.Б. Молодовець // VIII з’їзд ВУЛТ : тези допов. – Івано-Франківськ, 2005. – С.135.

7. Нейко В.Є. Ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori при хронічному атрофічному гастриті / В.Є. Нейко, О.Б. Молодовець // Здобутки та перспективи внутрішньої медицини : всеукр. наук.-практ. конф. : тези допов. – Тернопіль, 2006. – С.126–130. Здобувач Молодовець О.Б. провела дослідження і статистичну обробку. Проф. Нейко В.Є. коректував результати роботи та узагальнював висновки.

8. Молодовець О.Б. Морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка при хронічному атрофічному гастриті / О.Б. Молодовець // 77 міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнар. уч. «Працюємо, творимо, презентуємо».: тези допов. – Івано-Франківськ, 2008. – С.137.

9. Молодовець О.Б. Роль цитокінів у патогенезі хронічного атрофічного гастриту / О.Б. Молодовець // V Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Молодь та медицина майбутнього».: тези допов. – Вінниця, 2008. – С.47.

10. Молодовець О.Б. Використання горіха грецького (волоського) настоянки в комплексному лікуванні хронічного атрофічного гастриту / О.Б. Молодовець // IХ з’їзд ВУЛТ.: тези допов. – Вінниця, 2007. – С.123.

11. Молодовець О.Б., Патогенетичне обґрунтування застосування мультисалю та горіха грецького настойки у хворих на хронічний атрофічний гастрит / О.Б. Молодовець, В.Є. Нейко // ХІI конгрес світової федерації українських лікарських товариств : тези доповідей. – Івано-Франківськ – Київ – Чикаго, 2008. – С.211–212. Здобувачем проведено дослідження, аналіз історій хвороб, статистичну обробку результатів, зроблено висновки. Проф. Нейко В.Є. належить ідея проведення даного дослідження, загальне керівництво науковою роботою.