Анотація до роботи:

Степанов Ю.М. Хронічний гастрит: клініко-біохімічні та морфо- функціональні аспекти формування диспластичних змін слизової оболонки шлунка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2002.

Дисертацію присвячено питанням визначення характеру порушень основних ендогенних факторів, які впливають на процес апоптоз-залежного формування диспластичних змін слизової оболонки шлунка, при прогресуванні хронічного гастриту для оптимізації своєчасної діагностики передракового стану шлунка. На репрезентативній вибірці розглянуто характер порушень вмісту сироваткового гастрину, рецепторів естрогенів, простагландинів групи Е при різних клініко-морфологічних формах хронічного гастриту та раку шлунка. Досліджена роль інфекції Helicobacter pylori у процесі гастроканцерогенезу та її взаємодія з ендогенними факторами. Вивчено стан апоптозу епітеліоцитів шлунка у хворих на хронічний гастрит та рак шлунка у взаємозв'язку з його функціонально-метаболічним регулятором – Fas-антигеном. Розроблені рекомендації щодо використання морфологічних критеріїв апоптозу, показників розчинного Fas-антигену, простагландинів Е, рецепторів естрогенів і рівня сироваткового гастрину як додаткових маркерів верифікації диспластичних змін та гастроканцерогенезу у хворих на хронічний гастрит.

Проведене дослідження у цілому є комплексним розв'язанням кількох актуальних проблем внутрішніх хвороб, об'єднаних єдиною метою із задачами, які зводяться до поглиблення знань про передракову сутність хронічного гастриту, ймовірні ендогенні фактори, що запускають апоптоз-залежний механізм гастроканцерогенезу, способи та методи їх індикації, розробку заходів, що сприяють своєчасному виявленню диспластичних змін у хворих на хронічний гастрит.

1. Хронічний гастрит характеризується виникненням та прогресуванням атрофії, що за певних умов супроводжується появою передракових змін у слизовій оболонці шлунка у вигляді кишкової метаплазії та епітеліальної дисплазії. При цьому передраковий потенціал гастриту визначається ступенем вказаних проявів, а найбільше значення має їх сукупний показник (дисплазія + метаплазія) як фактор високого ризику виникнення раку шлунка.

2. Серед морфологічних різновидів хронічного гастриту найбільший потенціал злоякісності має атрофічно-гіперпластичний гастрит, про що свідчить збільшення частоти його виявлення у напрямку від групи пацієнтів з непухлинною патологією (відсутність цього виду гастриту) до передраку (40 %) і раннього раку шлунка (52 %). Такий підхід дає підставу вважати атрофічно-гіперпластичний гастрит передраковим станом, а хворих відносити до категорії осіб з високим ризиком захворювання на рак шлунка.

3. Хронічний гастрит характеризується порушенням кислотоутво-рювальної та олужнювальної функцій шлунка, що залежить від наявності атрофічних змін та переважно носить декомпенсований характер. Наявність Helicobacter pylori обумовлює зрушення базальної кислотопродукції у бік гіпоацидності у 54,3 % хворих з переважанням декомпенсованого її характеру у 40,5 % пацієнтів (проти 21,1 % у НР-негативних хворих).

4. Розвиток метапластичних та диспластичних змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний гастрит супроводжується підвищенням інтенсивності апоптозу, мітозу та рівня патологічних мітозів, що свідчить про суттєві порушення морфогенезу та клітинного оновлення у шлунку. При цьому показники апоптичного та мітотичного індексів знаходяться у прямій залежності між собою (r = 0,65±0,03), а також від ступеня вираженості кишкової метаплазії та епітеліальної дисплазії.

5. Вміст розчинного Fas-антигену у сироватці крові хворих на хронічний гастрит залежить від основних клініко-морфологічних характеристик захворювання. Підвищені рівні цього білка – регулятора апоптозу відмічаються у пацієнтів з активним атрофічним гастритом, особливо при наявності вираженої контамінації Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка (4,6±0,8 нг/мл) та епітеліальної дисплазії (до 8,7±3,2 нг/мл), а також у хворих на рак шлунка (9,5±3,1 нг/мл). Вказані зрушення експресії розчинного Fas-антигену позитивно корелюють зі збільшенням апоптичного і мітотичного індексів та рівня патологічних мітозів в епітелії слизової оболонки шлунка.

6. Інфекція Helicobacter pylori у хворих на хронічний гастрит погіршує перебіг основного захворювання, сприяючи розвитку атрофічних та диспластичних змін у слизовій оболонці шлунка. При цьому бактерія викликає не тільки порушення клітинного оновлення у вигляді активації мітотичної та апоптичної активності епітеліоцитів шлунка, але й збільшення вмісту простагландинів Е та рецепторів естрогенів у слизовій оболонці шлунка, а також гіпергастринемію.

7. Вміст простагландинів Е у слизовій оболонці шлунка хворих на хронічний гастрит збільшується при розвитку атрофії, при цьому він знаходиться у прямій залежності від вираженості атрофічних проявів і ступеня перебудовних процесів шлункового епітелію, а у хворих на рак шлунка – від поширеності та ступеня злоякісності новоутворення.

8. Розвиток метапластичних та диспластичних змін у слизовій оболонці шлунка хворих на хронічний гастрит супроводжується виникненням та прогресуванням різноспрямованих зрушень вмісту сироваткового гастрину. Максимальної вираженості вказані порушення концентрації гормону досягають при епітеліальній дисплазії, що сформувалася, або при наявності раку шлунка, а їх спрямованість залежить від локалізації патологічного процесу у шлунку. У цих випадках антральна локалізація характеризується гіпогастринемією, а фундальна, навпаки, гіпергастринемією.

9. У процесі розвитку та поглиблення атрофії у слизовій оболонці шлунка хворих на хронічний гастрит наростає експресія рецепторів естрогенів, досягаючи найвищих значень при формуванні дисплазії ІІІ ступеня та раку шлунка. При цьому у тканинах пухлин виявляється більш виражена естрогенна чутливість, ніж у слизовій оболонці шлунка хворих на атрофічний гастрит.

10. Формування диспластичних змін у хворих на хронічний гастрит пов'язано з механізмом порушення проліферативного режиму, апоптозу та його Fas-регуляції, що опосередковується рядом ендогенних, у тому числі метаболічних факторів, серед яких важлива роль належить Helicobacter pylori, простагландинам Е, рецепторам естрогенів та гастрину. Виявлений взаємозв'язок цих факторів з розвитком дисплазії і, таким чином, з клініко-морфологічним переходом хронічного гастриту у передрак та рак шлунка дозволяє розглядати їх як промотори гастроканцерогенезу.

11. Морфологічні критерії апоптозу, показники його метаболічного регулятору – розчинного Fas-антигену, а також простагландини Е, рецептори естрогенів і гастрин можуть використовуватися як прогностичні фактори у хворих на атрофічний гастрит, а їх порушення – як додаткові морфологічні та біохімічні предиктори диспластичних змін і раку шлунка.

Публікації автора:

1. Степанов Ю.М. Рецепторы эстрогенов и рак желудка //Лікарська справа. Врачебное дело.- 1999. - №4. - С.33-37.

2. Степанов Ю.М. Простагландини та гастродуоденальна патологія //Мед. перспективи.- 1999. - Т.IV, №1. - С.3-6.

3. Степанов Ю.М. Простагландины группы Е в тканях опухолей больных раком желудка //Укр. біохім. журнал.- 1999. - Т.71, №3. - С.108-111.

4. Степанов Ю.М. Морфологічні аспекти взаємовідносин хронічного гастриту, хронічної виразки та раку шлунка //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 1999. - Вип.28. - С.270-274.

5. Степанов Ю.М. Порівняльна характеристика дисплазії слизової оболонки у хворих на хронічні захворювання та рак шлунка //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 1999. - Вип.29. - С.188-192.

6. Степанов Ю.М. Передпухлинні захворювання шлунка та їх роль в розвитку раку //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 1999. - Вип.29. - С.193-198.

7. Ингибитор апоптоза – растворимый Fas-антиген в сыворотке крови больных хроническим гастритом и раком желудка /Аббасова С.Г., Кушлинский Н.Е., Степанов Ю.М., Костанян И.А., Липкин В.М. //Журнал АМН України.- 1999. -Т.5, № 2. - С.347-351.

8. Степанов Ю.М., Кушлинский Н.Е. Качественная и количественная характеристика эстрогенных рецепторов у больных атрофическим гастритом и раком желудка //Укр. біохім. журнал.- 1999. - Т.71, № 2. - С.86-90.

9. Степанов Ю.М. Морфологическая характеристика апоптоза и митотической активности эпителиоцитов желудка у больных неатрофическими и атрофическими формами хронического гастрита //Лікарська справа. Врачебное дело.- 2000. - № 5. - С.39-42.

10. Степанов Ю.М. Хелікобактерна інфікованість у хворих на різні морфологічні форми хронічного гастриту та передракові стани слизової оболонки шлунка //Мед. перспективи.- 2000. - Т.V, № 3. - С.58-61.

11. Степанов Ю.М. Взаємовідносини методів ендоскопічного, морфологічного та функціонального вивчення стану слизової оболонки шлунка у комплексній діагностиці хронічного гастриту //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 2000. - Вип.31. - С.151-157.

12. Степанов Ю.М., Кушлинский Н.Е. Апоптоз при атрофическом гастрите с предраковыми изменениями в слизистой оболочке и раке желудка //Журнал АМН України.- 2000. - Т.6, № 3. - С.611-616.

13. Содержание гастрина в сыворотке крови больных с различными формами рака желудка /Ю.М.Степанов, Н.Е.Кушлинский, И.И.Гриценко, М.Б.Щербинина //Онкология.- 2000. - Т.2, № 1-2. - С.43-46.

14. Степанов Ю.М., Гриценко И.И. Содержание простагландинов группы Е в слизистой оболочке желудка больных с различными формами хронического гастрита //Укр. біохім. журнал.- 2000. - Т.72, № 3. - С.87-90.

15. Гриценко И.И., Степанов Ю.М. Апоптоз: биологическая суть и клиническое значение. Роль растворимого Fas-антигена в оценке предраковых изменений желудка //Сучасна гастроентерол. і гепатол.- 2000. - № 2. - С.5-10.

16. Степанов Ю.М., Гриценко І.І. Кількісна оцінка апоптозу та проліферативного режиму епітеліоцитів шлунка у хворих на хронічний хелікобактер-асоційований гастрит //Мед. перспективи.- 2000.-Т.V, № 2.-С.20-24.

17. Оцінка впливу внутрішньошлункового рН на ареал розселення та ступінь обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки при хронічному гастриті, ерозіях, виразках шлунка /І.І.Гриценко, М.Б.Щербиніна, Ю.М.Степанов, Будзак І.Я. //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 2000. - Вип.30. - С.240-247.

18. Степанов Ю.М., Гриценко І.І. Мітотичний режим дисплазованого епітелію слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний гастрит та рак шлунка //Вісник морфології. Report of Morphology.- 2000. - № 1. - С.4-6.

19. Степанов Ю.М., Гриценко І.І., Щербиніна М.Б. Порівняльне вивчення концентрації гастрину сироватки крові у хворих на атрофічні та неатрофічні форми хронічного гастриту //Вісник Вінницького медичного університету.- 2000.- № 1. - С.176-178.

20. Гриценко І.І., Степанов Ю.М., Будзак І.Я. Клініко-ендоскопічна і морфологічна характеристики ерозивних уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони //Журнал АМН України.- 2001. - Т.7, № 1. - С.163-172.

21. Степанов Ю.М. Інфекція Helicobacter pylori – чинник гіпергастринемії //Лікарська справа. Врачебное дело.- 2001. - № 2. - С.81-83.

22. Степанов Ю.М. Роль Helicobacter pylori у порушеннях експресії естрогенних рецепторів та Fas-регуляції апоптозу у хворих на атрофічний гастрит з передраковими змінами у шлунку //Мед. перспективи.- 2001. - Т.VI, № 2. - С.44-47.

23. Степанов Ю.М. Уровень гастринемии – предиктор предраковых изменений в желудке у больных атрофическим гастритом //Гастроентерологія: Міжвід.зб.- 2001. - Вип.32. - С.118-122.

24. Степанов Ю.М., Гриценко І.І. Helicobacter pylori та простагландини серії Е у хворих на хронічний гастрит //Мед. перспективи.- 2001. - Т.VI, № 1. - С.30-33.

25. Степанов Ю.М., Гриценко І.І. Роль естрогенних рецепторів у формуванні порушень апоптозу та мітотичного режиму при атрофічному гастриті з передраковими змінами слизової оболонки шлунка //Лікарська справа. Врачебное дело.- 2001. - № 3. - С.30-33.

26. Гриценко И.И., Степанов Ю.М. Предраковая сущность атрофического гастрита. Роль Helicobacter pylori в гастроканцерогенезе //Укр. терап. журнал.- 2001.- Т.3, №3. - С.13-18.

27. Степанов Ю.М., Кушлинский Н.Е. Экспресия рецепторов эстрогенов и простагландинов группы Е в слизистой оболочке желудка у больных атрофическим гастритом с предраковыми изменениями эпителия //Онкология.- 2001. – Т.3, №1.- С.16-18.

28. Показники захворюваності населення м.Дніпропетровська на пептичну виразку, гастрити та дуоденіти за останнє десятиріччя /Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Тельнова О.І., Степанов Ю.М. //Мед. перспективи.- 2001. - Т.VI, № 4. - С.138-141.

29. Пат. № 39719А Україна, МПК G 01 N33/48. Спосіб оптимізації діагностики передракових змін слизової оболонки шлунка /Ю.М.Степанов, І.І.Гриценко; Заявл. 10.01.2001; Опубл. 15.06.2001; Бюл.№ 5.

30. Степанов Ю.М. Клиническое значение исследования рецепторов эстрогенов при атрофическом гастрите и раке желудка //Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.- 1998. - Т.VIII, № 5. - С.83.

31. Степанов Ю.М. Простагландины Е при атрофическом гастрите и раке желудка //Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.- 1998.- Т.VIII, № 5.- С.84.

32. Степанов Ю.М. Рак желудка: мишень для эстрогенов и простагландинов //Актуальні питання дерматовенерології.- 1999. - Вип.12. - С.244-249.

33. Степанов Ю.М., Гриценко И.И. Апоптоз и митотическая активность эпителиоцитов желудка у больных хроническим гастритом //Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.- 2000. - Т.Х, № 5. - С.36.

34. Степанов Ю.М. Содержание простагландинов серии Е в слизистой оболочке желудка в зависимости от морфологического варианта хронического гастрита //Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. трудов.- Харьков, 2000.- С.151.

35. Степанов Ю.М. Сравнительная оценка пролиферативной активности дисплазированного епителия слизистой оболочки желудка у больных хроническим гастритом и раком желудка //Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. трудов.- Харьков, 2000.- С.150.

36. Добовий моніторинг внутрішньошлункового рН у виборі методів реабілітаційного лікування хворих з гастродуоденальною патологією / В.І.Мацюк, І.І.Гриценко, В.І.Залевський, Ю.М.Степанов //Матер. Симпозіуму "Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих".- Чернівці, 1996.- С.212.

37. Kushlinsky N.E., Stepanov Y.M. Clinical significance of estrogen receptors investigation in patients with atrophic gastritis and gastric cancer //Eur. J. Cancer.- 1999. - V.35, S.4. - P.151.

38. Prostaglandins E in patients with atrophic gastritis and gastric cancer / Y.M.Stepanov, I.Y.Budzak, V.I.Gritsenko, S.M.Zotov //Eur. J. Cancer.- 1999. - V.35, S.4. - P.153.

39. Особенности морфологического состояния слизистой оболочки желудка у больных с впервые выявленной язвой /Л.И.Новоженина, И.И.Гриценко, Ю.М.Степанов, Т.В.Диденко //Тез. докл. Всерос. научн. конф. "Гастроэнтерологические аспекты врачебной практики".- С-Пб, 1999. - С.110.

40. Степанов Ю.М., Кушлинский Н.Е., Гриценко И.И. Гастрин в сыворотке крови при раке желудка //Тез. докл. ІІ съезда онкологов стран СНГ "Онкология".- К., 2000.- С.644.

41. Gritsenko I.I., Stepanov Y.M. Gastrin in blood of patients with gastric cancer //Abstract book "IV Swiatowy Kongres Polonii Medycznej.- Warszawa.- 2000, 1-4 czerwca. - P.96-97.

42. Степанов Ю.М. Оценка состояния пролиферации у больных с различными формами хронического гастрита //Гастробюллетень.- С-Пб. - 2001.- №2-3.- С.84.

43. Предраковый потенциал инфекции Helicobacter pylori /Ю.М.Степанов, И.И.Гриценко, Ж.В.Степанова, Л.И.Медведева //Матер. Х з’їзду онкологів України (Крим, 10-12 жовтня 2001р.).-Київ. - 2001. - С.131-132.

44. Степанов Ю.М., Гриценко И.И., Медведева Л.И. Клиническое значение оценки апоптоза в прогнозировании течения атрофического гастрита //Матер. Всерос. научн.-практ. конф. с междунар. участием "Физиологические науки – клинической гастроэнтерологии".- Ессентуки. - 2001. - С.152.