Анотація до роботи:

Колесник Т. В. Хронобіологічні підходи до діагностики та лікування гіпертонічної хвороби в залежності від гіпертрофії лівого шлуночка та ремоделювання міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка Н.Д. Стражеска» АМН України, Київ, 2008.

У роботі визначені хронобіологічні підходи до діагностики та лікування гіпертонічної хвороби на основі вдосконалення існуючих методів інтерпретації результатів добового моніторування АТ й установлення хронобіологічних і клініко-генетичних детермінант формування гіпертрофії міокарда, ремоделювання лівого шлуночка й ефективності антигіпертензивної терапії.

Створено технологію постановки ступеня АГ за результатами добового моніторування АТ, розроблено спосіб аналізу варіабельності АТ по динамічних характеристиках короткострокових коливань. Виявлено високу частоту появи й різноманіття порушень хронобіологічної структури АТ. Установлені прогностично несприятливі варіанти хронобіологічних порушень АТ. Показано переваги хронотерапевтичного підходу до призначення антигіпертензивних препаратів і необхідність корекції хронобіологічних порушень АТ для оптимізації лікування з метою досягнення цільового рівня АТ й ефективної органопротекції.

Виявлено розходження в реалізації негативного впливу АТ на прогресування гіпертрофії лівого шлуночка в залежності від поліморфізму гена АПФ. Генотип DD гена АПФ і генотип СС гена АТ₁ R до ангіотензину ІІ впливає на гіпотензивну й органопротекторну ефективність антигіпертензивної терапії.

В дисертаційній роботі представлене нове рішення науково-практичної проблеми кардіології – визначені хронобіологічні підходи до діагностики та лікування гіпертонічної хвороби на основі удосконалення існуючих методів інтерпретації результатів добового моніторування АТ та встановлення хронобіологічних і клініко-генетичних детермінант формування гіпертрофії міокарда, ремоделювання лівого шлуночка й ефективності антигіпертензивної терапії.

1. Розроблений спосіб оцінки ступеня АГ за даними ДМАТ дозволив класифікувати хворих за рівнем підвищення АТ та визначити діапазон середньодобових коливань САТ і ДАТ: 135,10±0,45 і 80,06±0,5 мм рт. ст. для 1-го ступеня АГ; 150,09±0,63 і 89,4±0,59 мм рт. ст. для 2-го ступеня; 176,40±1,39 і 100,91±1,10 мм рт. ст. для 3-го ступеня; 151,55±1,45 і 74,01±0,88 мм рт. ст. для ізольованої систолічної АГ.

2. Встановлено прогресивне збільшення показників «навантаження тиском», підвищення варіабельності АТ, погіршення ступеня неблагополуччя в ранкові години з ростом ступеня АГ. Порушення циркадного ритму АТ при ГХ ІІ стадії в сполученні з ІХС і ГХ ІІІ стадії не зв'язано зі ступенем АГ на відміну від хворих на ГХ ІІ стадії, у яких виявлений non-dipper профіль САТ при 3-ій ступені АГ та ізольованої систолічної АГ.

3. У хворих на ГХ ІІ стадії в поєднанні з ІХС предиктори розвитку серцево-судинних ускладнень за даними ДМАТ найбільш значимі: вірогідно більше підвищення пульсового АТ за добу, вдень і вночі, денної варіабельності САТ, швидкості ранкового підйому САТ та порушення циркадного ритму САТ в порівнянні з пацієнтами ІІ стадії без ІХС та ГХ III стадії.

4. Виявлено розходження впливу показників ДМАТ на ІММЛШ у хворих на ГХ. При ІІ стадії визначальне значення в прогресуванні ГЛШ має рівень САТ (r=0,42) та площа підвищення САТ і ДАТ (r=0,44 і r=0,47) в нічні години, перевага систолічної АГ вночі (r=0,34) та non-dipper профіль АТ (r=0,21). В поєднанні з ІХС у хворих на ГХ ІІ стадії зберігається вплив нічного САТ (r=0,42) та недостатнього ступеня нічного зниження САТ (r=-0,23), підсилюється значимість ПАТ (r=0,38) і переваги систолічної АГ вночі (r=0,43). При ІІІ стадії у хворих з постінфарктним кардіосклерозом ІММЛШ максимально асоційований з нічною варіабельністю середнього АТ (r=0,50), а у хворих, що перенесли ГПМК – з мінімальним рівнем пульсового АТ в ранкові години (r=0,44), зв'язок зі ступенем нічного зниження АТ, незалежно від перенесених ускладнень, втрачає своє значення.

5. Хронобіологічний підхід до діагностики особливостей перебігу АГ (відповідно до розробленого діагностичного алгоритму) за даними ДМАТ дозволив встановити різноманіття порушень хронобіологічної структури АТ у хворих на ГХ та високу частоту появи таких порушень. Десинхроноз циркадних ритмів САТ та ДАТ склав: 41% при ГХ І; 43% при ГХ ІІ; 52% при ГХ ІІ й ІХС; 37% при ГХ ІІІ стадії. Порушення рівномірності розподілу підвищення в денний та нічний період САТ і ДАТ зареєстровано більш ніж у 70% хворих, незалежно від стадії ГХ. Порушення пропорційності підвищення між систолічним та діастолічним АТ виявлене у 18% хворих при ГХ І стадії, у 73% при ГХ ІІ й ІІІ стадії, у 90% пацієнтів при ГХ ІІ в поєднанні з ІХС.

6. У хворих на ГХ із хронобіологічними порушеннями (незалежно від стадії і ступеня АГ) виявлене достовірне більше підвищення рівня САТ, ДАТ, ПАТ та середнього АТ, показників «навантаження тиском», характеристик ранкового підйому АТ, варіабельності АТ, ІММЛШ в порівнянні з пацієнтами, у яких перебіг ГХ супроводжується хронобіологічною рівновагою АТ. Встановлено варіанти найбільш несприятливих хронобіологічних порушень АТ, що негативно впливають на тяжкість захворювання та виразність ГЛШ.

7. При використанні розробленої інформаційної технології аналізу варіабельності АТ за даними ДМАТ встановлено вплив особливостей динамічних властивостей короткострокових коливань АТ в різний час доби на характер перебігу ГХ та ГЛШ. Максимально негативний вплив на збільшення ІММЛШ на етапі формування ГЛШ при ІІ стадії ГХ роблять одинокі різкі коливання САТ високої амплітуди та швидкості зміни АТ в денні години, при супутньої ІХС в нічні години. Часті коливання АТ середньої амплітуди та швидкості, що реєструються саме в нічний період для САТ і протягом доби для ДАТ, максимально сприяють подальшому прогресуванню ГЛШ, як у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, так і у пацієнтів, що перенесли ГПМК.

8. Зіставлення особливостей динамічних характеристик коливань АТ з варіабельністю АТ, розрахованої як стандартне відхилення показало, що найбільш несприятливі з погляду тяжкості ГХ (за даними ДМАТ і ЕхоКГ) динамічні характеристики поєднувалися з рівнем варіабельності САТ 11,9 – 15 мм рт. ст. вдень, 9,5 – 15 мм рт. ст. вночі й варіабельності ДАТ 11,9 – 14 мм рт. ст. вдень, 9,5 – 12 мм. рт. ст. вночі, що дозволяє розглядати дані значення як несприятливе підвищення варіабельності АТ.

9. У хворих на ГХ із ГЛШ виявлена велика поширеність генотипу ІD – 50,3%, у порівнянні з генотипом ІІ (25,2%) і генотипом DD (24,5%) (поліморфізм гена АПФ). По частоті появи генотипів гена АТ₁ рецепторів до ангіотензину ІІ домінував АА генотип 44,9%, генотип АС спостерігався в 39,5% хворих і в 15,6% встановлений генотип СС.

10. Установлено кардинальні розходження асоціацій ІММЛШ із показниками ДМАТ в залежності від генотипу гена АПФ – відсутність залежностей при ІІ генотипі та максимальний вплив підвищеного АТ і його хронобіологічних характеристик на прогресування гіпертрофії та ремоделювання лівого шлуночка при DD генотипі.

11. У хворих з генотипом СС гена АТ₁ рецепторів до ангіотензину ІІ встановлена вірогідно велике значення ІММЛШ (176,22±8,86 г/м²) у порівнянні з АА й АС генотипом (156,27±5,86 і 159,46±4,61 г/м²) та максимальна частота реєстрації концентричної ГЛШ (57,6%; 75,86% та 86,95% відповідно для АА, АС і СС генотипів).

12. Сприятливим сполученням поліморфних маркерів гена АПФ та гена АТ₁R до ангіотензину ІІ можна вважати комбінацію II і AA генотипів. Присутність алелей D або 1166С, навіть у гетерозиготному стані, вносить свій негативний внесок в прогрес захворювання, ріст ГЛШ та сприяє формуванню концентричного типу ГЛШ.

13. Виявлено розходження впливу поліморфних маркерів генів АПФ і АТ₁ рецепторів до ангіотензину ІІ на ефективність антигіпертензивної терапії. Генотип ІІ зв'язаний з позитивною відповіддю гіпертрофії міокарда та типів геометрії ЛШ на проведену антигіпертензивну терапію незалежно від ступеня зниження рівня АТ. Присутність алелі D, особливо в гомозиготному стані, асоціюється з відсутністю регресу ГЛШ при досягненні цільового рівня АТ на тлі проведеної терапії. Генотип СС гена АТ₁R до ангіотензину ІІ впливає на гіпотензивну й органопротекторну ефективність антигіпертензивної терапії.

Публікації автора:

1. Дзяк Г.В. Суточное мониторирование артериального давления / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Ю.Н. Погорецкий – К. : «Ферзь», 2005. – 200 с. (здобувачем особисто визначена проблема і доцільність написання роботи, розроблено план викладу інформації, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури, написано всі глави, підготовлено монографію до друку).

2. Колесник Т.В. Влияние диротона на суточный профиль и вариабельность артериального давления у больных артериальной гипертензией / Т.В. Колесник // Український медичний часопис. – 2002. – № 5(31). – С. 107-110.

3. Колесник Т.В. Особенности хронобиологической структуры артериального давления у больных гипертонической болезнью / Т.В. Колесник // Буковінський медичний вісник. – 2006. – Том 10. – № 4. – С. 70-73.

4. Колесник Т.В. Влияние согласованности суточного ритма артериального давления на тяжесть течения артериальной гипертензии / Т.В. Колесник // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – № 1. – С. 10-14.

5. Колесник Т.В. Влияние равномерности распределения повышенного артериального давления на протяжении суток на структурно-функциональное состояние сердца у больных гипертонической болезнью / Т.В. Колесник // Медичні перспективи. – 2008. – № 1. – С. 56-60.

6. Колесник Т.В. Полиморфизм гена рецептора ангиотензина ІІ первого типа у больных артериальной гипертензией / Т.В. Колесник // Клінічна та експериментальна діагностика. – 2008. – Том 7. – № 1. – С. 53-57.

7. Колесник Т.В. Хронобиологический подход к оценке тяжести течения артериальной гипертензии / Т.В. Колесник // Український терапевтичний журнал. – 2008. – № 2. – С.48-53.

8. Дзяк Г.В. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента на структурные и функциональные показатели работы сердца у больных ГБ / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Український кардіологічний журнал. – 1997. – № 1. – С. 33-35. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

9. Дзяк Г.В. Место ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в лечении АГ / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Український кардіологічний журнал. – 1998. – № 6. – С. 29-33. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

10. Дзяк Г.В. Небилет (небиволол) у больных с эсcенциальной артериальной гипертензией и постинфарктным кардіосклерозом / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Р.А. Бабченко, И.Н. Осипчук // Український медичний часопис. – 2000. – № 2 (16). – С. 9-15. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

11. Дзяк Г.В. Суточное амбулаторное мониторирование артериального давления у женщин, находящихся в хирургической и естественной менопаузе / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Н.К. Крыжановская // Лікувальна справа. – 2001. – № 1. – С. 29-33. (Здобувачем особисто проведено обстеження хворих контрольної групи, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

12. Дзяк Г.В. Ингибитор ангиотензин-превращающего фермента – спираприл в кардиологии / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Український кардіологічний журнал. – 2001. – № 3 (додаток). – С. 24-29. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, підготовлено статтю до друку).

13. Дзяк Г.В. Ренин-ангиотензиновая система и гипертрофия левого желудочка: возможности предотвращения и обратного развития с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / Г.В. Дзяк, Е.А. Коваль, Т.В. Колесник, Н. Абу Шихаб // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 6. – С. 20-28. (Здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

14. Дзяк Г.В. Опыт длительного применения кандесара в лечении артериальной гипертензии / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Н. Абу Шихаб // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 2. – С. 45-48. (Здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

15. Дзяк Г.В. Эффективность фозиноприла в лечении артериальной гипертензии / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Н. Абу Шихаб // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 2. – С. 30-35. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

16. Дзяк Г.В. Суточный контроль артериального давления в оценке лечения периндоприлом больных с артериальной гипертензией / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, А.А. Ханюков, Н. Абу Шихаб // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 3. – С. 67-73. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

17. Дзяк Г.В. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента и гипертрофия левого желудочка у мужчин и женщин, страдающих гипертонической болезнью / Г.В. Дзяк, Н.Г. Горовенко, Т.В. Колесник, С.В. Подольская, Т.А. Андрущенко // Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 6. – С. 31-39. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

18. Дзяк Г.В. Использование информационных технологий для определения степени артериальной гипертензии по данным суточного мониторирования артериального давления / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Клінічна інформатика і телемедиціна. – 2008. – Том 4. – Вип.5. – С. 50-55. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

19. Дзяк Г.В. Фиксированные комбинации антигипертензивных препаратов. Опыт длительного применения «Гиприла-А» в лечении артериальной гипертензии / Г.В. Дзяк, З.К. Алексеенко, Т.В. Колесник, В.В. Сорочан, Т.Г. Останина, М.А. Альхамс // Український терапевтичний журнал. – 2008. – № 1. – С. 94-99. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

20. Дзяк Г.В. Генотипические «ансамбли» полиморфных маркеров генов ренин-агиотензиновой системы у больных гипертонической болезнью / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Український кардіологічний журнал. – 2008. – № 2. – С. 37-43. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

21. Приставка А.Ф., Хачапуридзе Т.Н., Колесник Т.В. Оперативный анализ в мониторировании сердечно-сосудистой системы / А.Ф. Приставка, Т.Н. Хачапуридзе, Т.В. Колесник // Математичне моделювання. – 2003. – № 2(10). – С. 44-49. (Здобувачем особисто запропонована наукова ідея, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової медичної літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів).

22. Патент № 79335 Україна, МПК (2006) А61В 5/02. Спосіб діагностики артеріальної гіпертензії та ступеня її тяжкості за даними добового моніторування артеріального тиску / Дереза А.Ю., Колесник Т.В., Приставка П.О. ; заявитель і патентообладатель Дніпропетровський національний університет ; заявл.13.06.05 ; опубл. 11.06.07, Бюл. № 8. – 8 с. (Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової медичної літератури з проблеми, здійснено добір тематичних хворих і статистичний аналіз усіх одержаних результатів, обґрунтування доцільності використання створеного способу, оформлення заявки).

23. Патент № 26761 Україна, МПК (2006) А61В 5/02 G06Q50/00. Спосіб оцінки варіабельності артеріального тиску та визначення тяжкості перебігу артеріальної гіпертензії / Колесник Т.В., Приставка О.П., Хачапурідзе Т.М.; заявитель і патентообладатель Колесник Т.В. ; заявл. 16.04.07 ; опубл. 10.10.07, Бюл. № 16. – 16 с. (Здобувачеві належить ідея способу, особисто проведено інформаційний пошук і аналіз наукової медичної літератури з проблеми, здійснено добір тематичних хворих і статистичний аналіз усіх одержаних результатів, обґрунтування доцільності використання створеного способу, оформлення і подача заявки).

24. Колесник Т.В. Преимущества комбинированной антигипертензивной терапии – антагонисты кальция и ингибиторы АПФ / Т.В. Колесник // Медицина неотложных состояний. – 2006. – № 2(3). – С. 42-50.

25. Дзяк Г.В. Эднит – эффективное средство лечения артериальной гипертензии / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Лікування та діагностика (спец. випуск). – 1998. – С. 14-15. (Здобувачем особисто складено план статті, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

26. Дзяк Г.В. Досвід використання блокатора АТ ІІ–ангіотензинових рецепторів – апровеля у хворих на артеріальну гіпертензію / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Карабіна. – 2002. – № 553. – С. 29-34. (Здобувачем особисто складено план статті, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

27. Дзяк Г.В. Антигипертензивная эффективность ингибитора ангиотензин-превращающего фермента лизиноприла по данным суточного мониторирования артериального давления / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань: науково-практична конференція УКР ДЕРЖ НДІ МСПІ 2002 ; збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : «Пороги». – 2002. – С. 84-91. (Здобувачем особисто складено план статті, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

28. Приставка А.Ф., Колесник Т.В., Хачапуридзе Т.Н. Информационное обеспечение мониторирования сердечно-сосудистой системы / А.Ф. Приставка, Т.В. Колесник, Т.Н. Хачапуридзе // Інформаційно-діагностичні системи: V Міжнародна науково-технічна конференція «АВІА-2003» ; Київ, НАУ, 23-25 квітня 2003 року. – Т.1. – С. 13.35-13.38. (Здобувачем особисто запропонована наукова ідея, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової медичної літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів).

29. Колесник Т.В. Влияние Эднита на показатели гемодинамики и структурно-функциональное состояние миокарда у больных ГБ / Т.В. Колесник // Франція та Україна. Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур : III Міжнародна НПК ; Дніпропетровськ, Україна, 14-16 травня. 1996 р.– Дніпропетровськ. – 1996. – Т. 1. – С. 7.

30. Колесник Т.В. Изменение хронобиологической структуры артериального давления в зависимости от степени артериальной гипертензии / Т.В. Колесник // VII Національний конгрес кардіологів : тези наукових доповідей. – Дніпропетровськ, 17-21 вересня 2004. – С. 97-98.

31. Колесник Т.В. Индекс массы миокарда левого желудочка в зависимости от величины среднесуточного пульсового артериального давления у больных гипертонической болезнью / Т.В. Колесник // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми : тези науково-практичної конференції. – Київ, 19-20 вересня 2006. – С. 118.

32. Колесник Т.В. Взаємозв’язок індексу маси міокарду лівого шлуночка і ритмологічних параметрів добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від статі / Т.В. Колесник // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування. – Івано-Франківськ, 23 березня, 2006 р. – С. 41-42.

33. Колесник Т.В. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії різного віку / Т.В. Колесник // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування. – Івано-Франківськ, 23 березня 2006 р.– С. 42-43.

34. Колесник Т.В. Эффективность длительной терапии кандесартаном: связь с А1166С полиморфизмом гена рецептора 1-го типа к ангиотензину II / Т.В. Колесник // VIII національний конгрес кардіологів України ; Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 5. – С. 224.

35. Дзяк Г.В. Применение ингибиторов АПФ у больных АГ / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів: науково-практична конференція. – Київ. – 1996. – С. 139. (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

36. Дзяк Г.В. Цілодобове моніторування артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію при лікуванні ІАПФ / Г.В. Дзяк, З.К. Алексеєнко, Т.В. Колесник, Т.М. Грінченко // Сучасні проблеми кардіологіі та ревматології : труди НПК, Київ, 1998. – К., 1998. – С. 46-47. (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

37. Дзяк Г.В. Изменение циркадного ритма АД у больных АГ в зависимости от ММЛЖ / Г.В. Дзяк, З.К. Алексеєнко, Т.В. Колесник, К.Ю. Егоров // Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань : тези наукових доповідей Української НПК кардіологів та хірургів з міжнародною участю. Київ, 1999 р., 26-28 травня. – К., 1999. – С. 148-149 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

38. Дзяк Г.В. Влияние массы тела на суточный профиль артериального давления у больных АГ / Г.В. Дзяк, З.К. Алексеєнко, Т.В. Колесник, К.Ю. Егоров, Н.И. Осипчук // VI конгрес кардіологів України ; Київ, 18-21 вересня 2000 р. ; тези наукових доповідей. – К., 2000. – С. 228-229 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

39. Дзяк Г.В. Результаты суточного мониторирования артериального давления у пациентов с гипертонической болезнью П стадии и диастолической дисфункцией левого желудочка / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: матеріали української науково-практичної конференції; Київ, 15-17 квітня, 2002. – К., 2002. – С. 38-39 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

40. Дзяк Г.В. Вплив кандесару на варіабельність артеріального тиску за даними довготривалого спостереження / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Абу Шихаб Надер // Сучасні питання кардіології : тези наук.-практ. конф., присвяченої 80-річчю проф. І.К. Владковського. – Чернівці, 2004. – С. 121-122 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

41. Колесник Т.В. Інформаційна технологія аналізу даних біфункціонального одночасного моніторування ЕКГ та артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу / Т.В. Колесник, Т.Н. Буланая // Радіофізика та СВЧ електроніка ; V конференція молодих вчених. – Харків, 2005. – С. 47 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

42. Дзяк Г.В. Особенности вариабельности артериального давления у больных с артериальной гипертензией II стадии / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Абу Шихаб Надер // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми : тези наук.-прак. конф. ; Київ, 19-20 вересня 2006. – К., 2006. – С. 111 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

43. Колесник Т.В. Автоматизированная система комплексного индивидуального анализа при диагностике сердечно-сосудистых заболеваний / Т.В. Колесник, Т.Н. Буланая // Математичне програмне забезпечення інтелектуальних систем (MPZIS-2006) : IV Міжнародна науково-практична конференція; Дніпропетровськ, 15-17 листопада 2006. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 81 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

44. Колесник Т.В. Диагностическая значимость параметров суточного мониторирования артериального при диагностике сердечно-сосудистых заболеваний / Т.В. Колесник, Т.Н. Буланая // Радіофізика та СВЧ електроніка. VІ Конференція молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 45 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

45. Дзяк Г.В. Полиморфизм гена ангиотензин-превращающего фермента и гипертрофия левого желудочка у мужчин и женщин, страдающих гипертонической болезнью / Г.В. Дзяк, Н.Г. Горовенко, Т.В. Колесник, С.В. Подольская, Т.А. Андрущенко // Актуальні питання медичної генетики : науково-практична конференція з міжнародною участю ; Київ, 17-18 квітня 2007. – К., 2007. – С. 52-54 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).

46. Колесник Т.В. Спосіб оцінки варіабельності артеріального тиску та визначення тяжкості перебігу артеріальної гіпертензії за даними ДМАТ / Т.В. Колесник, Т.М. Хачапуридзе // VIII національний конгрес кардіологів України ; Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 5. – С. 119 (Здобувачем особисто складено план тез, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено тези до друку).