Анотація до роботи:

Пірожок О.П. Хроноритмологічні аспекти клініки та лікування хворих на остеоартроз та за супутньої артеріальної гіпертензії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню хроноритмологічних аспектів клініки остеоартрозу та патології серцево-судинної системи на підставі аналізу добових і сезонних коливань клініко-біохімічних показників.

Встановлено, що остеоартроз характеризується часовою дезорганізацією параметрів про- та антиоксидантного гомеостазу, протеолізу, фібринолізу, вмісту в крові метаболітів сполучної тканини. Характеристики профілів активності каталази, малонового альдегіду, колагенолізу плазми можна використовувати з метою диференціації первинних та вторинних форм остеоартрозу.

Mелатонін за включення до терапевтичного комплексу за остеоартрозу виявляє антиоксидантні, хронобіотичні властивості, запобігає побічному впливу нестероїдних протизапальних препаратів на рівні артеріального тиску.

У дисертації подане теоретичне узагальнення оцінки механізмів розвитку і перебігу ОА з позиції хронобіології. Десинхронізація перебігу вільнорадикальних процесів та функціонування АОЗ, протеолізу та фібринолізу у поєднанні з інтенсифікацією програмованої клітинної загибелі є патогенетичними чинниками прогресування захворювання. Запропоновано нові діагностичні, прогностичні підходи та критерії оцінки ефективності лікування за ОА, а також вдосконалено існуючі терапевтичні схеми зі включенням до них МТ.

1. Больовий синдром за ОА є мінливим упродовж доби, але не виявляє циркадіанної ритмічності; максимальна вираженість його вночі, о 2.00, відбувається на фоні біохімічних порушень (пригнічення АОЗ, збільшення ВММ та КАП). Найінтенсивніші больові відчуття турбують хворих на ОА весною й восени, співпадаючи з найвищою частотою загострень. Застосування МТ в комплексному лікуванні ОА запобігає реактивації запальних процесів у відповідь на застосування хондропротекторів, скорочує терміни настання покращення самопочуття, призводить до регресії клінічної симптоматики як у денні (на 40,2%), так і нічні години (до 70%), відновлення нічного сну та покращення якості життя за даними Стенфордської анкети (на 29,3% супроти 13,4 за СТ).

2. У хворих на ОА має місце десинхронізація процесів вільнорадикальної модифікації ліпідів та білків, що супроводжується зміною структури та втратою циркадіанного характеру профілів параметрів АОЗ, інтенсивності перебігу ВММ, протеолізу та фібринолізу. Максимальні достовірні порушення зазначених параметрів розвиваються у нічні години (2.00) (зростання вмісту МА вдвічі, продуктів ВМБ – у 2,3 раза; збільшення КАП на 73,6% та вмісту в плазмі СК (на 57,4%) і гексозамінів (на 56,8%). Встановлено сезонні особливості перебігу ОА: відбувається інтенсифікація процесів ВММ і КАП (на 25%) на фоні пригнічення АОЗ (зменшення активності глутатіонових ферментів і вмісту ВГ на 15%), зі збільшенням вмісту метаболітів сполучної тканини (СК – на 27%, гексозамінів плазми – на 32%) - навесні та восени.

3. Добова організація ВГ, рівня МА плазми за ПОА і ВОА є інверсною, що може слугувати додатковим параметром диференційної діагностики цих станів. За малої тривалості захворювання ОА характеризується більш вираженим пригніченням АОЗ (зменшення активності ГП, ГТ до 20%) з інтенсифікацією протеолітичної деградації компонентів уражених суглобів без зміни характеру профілів зазначених показників.

4. Призначення СТ пацієнтам з ОА є метаболічно ефективним у денний час і не покращує вільнорадикального пошкодження вночі, що потребує додаткового використання медикаментів, створюючи незручності для хворого та лікаря. Застосування МТ в комплексному лікуванні хворих на ОА сприяє нормалізації біохімічних розладів і в нічні години (зменшення вдвічі вмісту в крові МА, зниження активності КАП в 2,5 раза, продуктів катаболізму сполучної тканини – на третину). МТ виявляє ритм-синхронізуючий ефект із відновленням зіставних з фізіологічними характеристик профілів досліджуваних показників; помірні антиоксидантні властивості; а також визначає добову організацію перебігу вільнорадикальних процесів так, що максимальна їх активність зміщується на денний час, стаючи доступною терапевтичному управлінню в зручні для лікаря та пацієнта години.

5. ЕОА характеризується активацією вільнорадикальних процесів, протеолітичною деструкцією макромолекул в тканинах СХК та крові з дезорганізацією часової впорядкованості. МТ за ЕОА виявляє локальну хондропротекторну дію завдяки антиоксидантним та антиапоптозним властивостям, що характеризується нормалізацією інтенсивності перебігу біохімічних процесів і часовою впорядкованістю, зменшенням індексу апоптозу в 5,4 раза і збільшенням загального морфологічного індексу, котрий відображає стан СХК, в 2,6 раза.

6. Наявність медикаментозно контрольованої ІХС та АГ не супроводжується видимими змінами організації профілів біохімічних показників за ОА; у хворих із нерегульованими значеннями АТ помірно зростає перебіг вільнорадикальних процесів та виснаження АОЗ, а також пригнічення фібринолітичної активності плазми в передранковий час (6.00), що викликає насторогу з приводу зростання ризику ішемічних ускладнень. МТ сприяє стабілізації рівнів АТ за поєднання ОА та АГ з нормалізацією швидкості вранішнього підйому систолічного та діастолічного тиску і збільшенням добового індексу до загальноприйнятних значень, чим попереджує коливання його на фоні прийому НПЗП, і потенційно зменшує ризик розвитку ішемічних ускладнень.

Практичні рекомендації

1. З метою диференційної діагностики ПОА і ВОА пропонується використання в добовому аспекті, як лабораторних маркерів, АК, рівня МА, КАП, виміряних окремо в денні (10.00-14.00) та вечірні (22.00-2.00) години.

2. Для адекватної оцінки активності процесів вільнорадикального пошкодження та протеолітичної активності плазми крові паралельні дослідження доцільно проводити в другій половині доби.

3. Терапію хворих на ОА слід підбирати із урахуванням ритму активності вільнорадикального пошкодження та протеолізу компонентів хряща.

4. Хворим на ОА та за супутньої АГ за відсутності аутоімунних порушень показаний курсовий прийом МТ у вечірній час (після 22.00) в дозі 50 мкг/кг (в середньому, 3 мг на добу) впродовж всього періоду застосування хондропротективних засобів.

Публікації автора:

1. Пішак О.В., Пірожок О.П. Добова організація параметрів антиоксидантної та прооксидантної систем, процесів протеолізу та фібринолізу у хворих на остеоартроз // Бук.мед.вісник. – 2003. – Т. 7, №3. – С. 62-64.

2. Пішак О.В., Пірожок О.П. Оцінка ефективності стандартних терапевтичних схем у хворих на остеоартроз із використанням аспектів хрономедицини // Одеський мед.ж. - 2003.- №5(79). - С. 23-25.

3. Пішак О.В., Пірожок О.П. Вплив мелатоніну на добову організацію факторів про- та антиоксидантної систем у хворих на остеоартроз // Досягн.біол. і мед. - 2004.- №1(3) – С. 72-76.

4. Pirozhok O.P. Characteristic of Circadian Organization of Prooxidant and Antioxidant Status Parameters at Patients Suffering from Primary Ostheoarthrosis // Materials of VIII International Students and Young Doctors Conference. -2003.- Wroclaw, Poland. - P. 25.

5. Pishak O.V., Pirozhok O.P. New Approaches to Effectiveness Evaluation of Conservative Treatment in Patients With Ostheoarthrosis (Chonomedicine viewpoint) // Materials of V^th International Students and Young Doctors Conference in the Domain of surgery and Other Similar Specialities. - Ustron, Poland, 2003.- №22.

6. Пішак О.В., Пірожок О.П. Характеристика добової організації процесів протеолізу та фібринолізу у хворих на остеоартроз // Матер. VII з’їзду ВУЛТ.– Тернопіль, 2003.- с. 324.

7. Пішак О.В., Пірожок О.П. Патофізіологічне обґрунтування застосування мелатоніну у хворих на остеоартроз // Клін. та експер. патол. – 2004. -Т.3, №2.– С. 298-299.

8. Пірожок О.П., Пішак О.В. Десинхронізація добової взаємодії окремих біохімічних параметрів як фактор патогенезу остеоартрозу // Клін. та експер. патол. – 2004. - Т.3, №2. – С. 296-297.

9. Патент 63822А, МПК А61В10/00. Спосіб диференційної діагностики остеоартрозу / Пішак О.В., Пірожок О.П. – Заявл. 28.07.03; Опубл. 15.01.04. Бюл.№1. – С.4 .

10. Патент №63851А. МПК А61В10/00, А61В35/55. Спосіб комплексного лікування остеоартрозу із застосуванням мелатоніну // Пішак О.В., Пірожок О.П. – Заявл. 27.10.2003, Опубл. 15.01.04 Бюл.№1. – С.5.

11. Arych H.I., Pirozhok O.P., Pishak O.V. Daily rhythms of some biochemical parameters in patients suffering from chronic arthritis // Abstract Book of 4^th International Congress of Medical Students and Young Doctors. - Poznan, Poland, 2004. – P. 73-74.

12. Pirozhok O.P., Arych H.I., Prysyazhnyuk V.P. Characteristics of age-dependent peculiarities of some biochemical parameters daily rhythms in healthy volunteers // Abstract Book of 4^th Intern. Congress of Med. Stud. and Young Doctors. - Poznan, Poland, 2004 – Р. 24.

13. Pirozhok O. Evaluation of Standard Therapeutic Schemes and Melatonin Administration Effectiveness in Patients Suffering from Osteoarthrosis Employing Chronomedicine Aspects // Abstract Book of the 14^th ESC. – Charite, Berlin, 2003. - P.227-228.

14. Пірожок О.П., Присяжнюк В.П., Мешина І.П. Дані щодо добового ритму окремих біохімічних параметрів крові у людей молодого віку // Матер. 57 наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених. - Ужгород, 2004. – с.140-141.

15. Пішак О.В., Пірожок О.П., Христофорова Г.Л. Порівняння добової організації параметрів про- та антиоксидантних систем у хворих на первинний і вторинний остеоартроз // Укр.ревмат.ж. – 2004.- Вип.3(17) (додаток). – С. 40.

16. Присяжнюк В.П., Пірожок О.П. Вік-залежні зміни хроноорганізації окремих фізіологічних параметрів здорових людей // Хист. - 2005. - вип. 6. – С. 27-31.

17. Пірожок О.П., Присяжнюк В.П., Руснак І.О. Хроноритми активності протеолізу та колагенолізу у людей різних вікових груп // Матер. ІІ студ.конф. з міжнар. уч. – Харків, 2004. - С.62-63.

18. Присяжнюк В.П., Пірожок О.П. Зміна хроноритмів активності про- та антиоксидантних систем з віком // Хист.-2005. – вип.7 – С. 56.

19. Пішак О.В., Пірожок О.П. Застосування аспектів хрономедицини для визначення ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. мед. вісті. – Зб. мат. Х з’їзду ВУЛТ. - м. Івано-Франківськ, 2005 - с. 82.

20. Pirozhok O., Pishak O. Daily rhythms of some biochemical parameters in osteoarthritic patients // Mater. of the Ann. Meet. of the Europ. League Against Кheumatism Group. – Vienna, 2005. - № SAT0253.

21. Пірожок О.П., Давиденко І.С. Вплив мелатоніну на морфологічний стан та окремі біохімічні процеси синовіально-хрящового комплексу щурів за експериментального остеоартрозу // Клін. та експер. патол. - 2006. - Т.5., вип.4. – с.53-59.

22. Боклажук Д.М., Пірожок О.П., Присяжнюк В.П. Ефективність мелатоніну у комплексному лікуванні остеоартрозу // Хист. - 2006 р. - №8. – с. 33-34.

23. Pirozhok O., Boklazhuk D. Morphological aspects of Melatonin Implication in Experimental Model of Osteoarthritis // Abstract Book of 3^rd International Congress of Medical Students and Young Doctors. – Warsaw, 2006. - Р.58-59.

24. Pirozhok O., Boklazhuk D. Morphological Validation of Melatonin Effectiveness in Experimental Osteoarthritis // Abstract book of 6^th international congress of medical

students and young doctors. - Poznan, 2006. – Р. 113.

25. Присяжнюк В.П., Пірожок О.П., Боклажук Д.М., Андрійчук І.В. Антиоксидантні властивості мелатоніну // Мат. конф. „Молодь – медицині майбутнього”. - Одеса, 2006. - С. 64-65.