Анотація до роботи:

Янко Ж.В. Художній твір у контексті пізнання: соціально-філософський аналіз (на прикладі творчості Івана Франка та Наталії Кобринської). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії – Інститут вищої освіти АПН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню специфіки художнього твору як важливого чинника соціального пізнання та суспільної практики. Результати соціального пізнання нагромаджуються у розмаїтих документах, значне місце серед яких належить художній літературі як важливому джерелу вивчення соціальної дійсності. Зокрема, у творах І.Франка і Н.Кобринської сконцентроване художнє осмислення подій у Галичині ХІХ ст. Автор, будучи суб’єктом-творцем, належить до конкретної соціальної групи, яка може впливати як на його світогляд, так і наволю, форми діяльності. Тому художній твір є документом епохи, але в суб’єктивній подачі. Читач долучається до соціального пізнання через художній твір, який водночас є продуктом креації автора і новою реальністю.

У дисертаційному дослідженні осмислюється феномен художнього твору в контексті соціального пізнання з урахуванням особливостей українських реалій та менталітету, що можна подати в таких тезах:

1. Художня творчість І.Франка і Н.Кобринської – це важливі документи соціального пізнання доби. Будучи високодуховними представниками українського народу, Франко і Кобринська своєю ерудицією, талантом і соціальною активністю зуміли відтворити у художній формі ті реалії суспільного життя, свідками яких вони були, і передали у спадок наступним поколінням свій щедрий доробок. Окрім морально-естетичної цінності, ці твори є невичерпним джерелом соціального пізнання.

2. Твори Франка і Кобринської зображають людську екзистенцію у складних обставинах соціальної взаємодії, коли людині треба зважитись на вибір, який часто межує з трагічним розв’язанням життя, із загрозою смерті. Автори співчутливо, з любов’ю описують своїх героїв, не прикрашаючи їх, а схвалюючи прагнення боротьби за людську гідність, або сумуючи в разі безсилля персонажів перед обставинами; різнобічно показана інтеліґенція у процесі зародження її соціальної самосвідомості, коли вона починає плекати національну ідею, гартується духовно, готується до активного чину.

3. Франко створив оригінальну теорію духовно-душевної праці над новим твором – секрети поетичної творчості митця, коли зароджується задум і згодом постає твір; роздуми Франка не лише не відставали від тогочасної науки, а й випереджали її (хоч він і не оперував термінами “колективне несвідоме”, “несвідоме” тощо).

4. Художні твори І.Франка і Н.Кобринської показують актуалізацію проблем фемінізму, піднесення самосвідомості жінок та формування першопочатків боротьби за жіночу емансипацію. Феміністичний рух зображено без “перекосів”, доброзичливо і з надією. Ці ідеї переважають у Н.Кобринської, але і Франко їх поділяв і підтримував.

5. Вперше запропонований зіставний аналіз художніх творів Івана Франка та Наталії Кобринської у контексті соціального пізнання як чинників соціокультурних реалій, їх впливу на духовний світ прийдешніх поколінь дає змогу використовувати питомий духовний потенціал у протистоянні антигуманним чужоземним впливам. Окрім морально-естетичної цінності, ці твори мають невичерпний виховний потенціал.

Публікації автора:

1. Янко Ж. Інтелектуальне сприйняття тексту і соціальне пізнання // Людський інтелект: Філософсько-методологічні дослідження / Філософські пошуки. Випуск І (V-VІ). – Львів – Одеса: Cogito-Ахілл-Центр Європи, 1998. – С. 175 – 181.

2. Янко Ж. Проблема інтерпретації тексту: автор – читач – епоха // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка / Ред. кол. Т.Біленко (гол. ред.), М.Кашуба, В.Мовчан, В.Кемінь та ін. – Дрогобич: Вимір, 2001. – Випуск третій. – С. 113 – 122.

3. Янко Ж. Художній твір у контекті соціального пізнання // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка / Ред. кол. Т.Біленко (гол. ред.), В.Скотний, П.Кралюк, В.Гомонай та ін. – Дрогобич: НВЦ “Каменяр”, 2002. – Випуск п’ятий. – С. 66 – 75.

4. Янко Ж. Соціальне пізнання і текст // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна № 501/2. Проблеми буття людини. – Харків – Дрогобич: Видавництво “Собор”, 2001. – С. 134 – 138.

5. Янко Ж. Соціальне пізнання і художня творчість // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна № 587. Філософські проблеми науки та культури. – Харків – Дрогобич: Коло, 2003. – С.55 – 59.

6. Янко Ж. Суб’єктивність і творчість у контексті соціального пізнання // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич: Вимір, 2003. – Випуск 12. – С.26 – 35.

7. Янко Ж. Творчий процес: духовність і соціальні реалії // Актуальні проблеми духовності. – Збірник наукових праць / Гол. редактор Т.А.Хорольська. – Кривий Ріг: Вид-во СП “Міра”, 2004. – Випуск 5 (2). – С.90 – 97.

8. Янко Ж. Соціальне пізнання і проблема відображення у науці та художньому творі // Вісник Харківського Національного університету ім.В.Н.Каразіна. Філософські проблеми науки та культури № 625-1/2004. – Харків – Дрогобич: Коло, 2004. – С.107 – 110.

9. Янко Ж. “Дух часу” і художній твір на зламі ХІХ – ХХ століть (на прикладі спадщини Наталії Кобринської) // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич: Вимір, 2005. – Випуск п’ятнадцятий. Філософія. – С. 24 – 33.