1. В умовах Полісся України плямистості листя ярого ячменю є дуже розповсюдженими. Значне поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю спостерігався в тих випадках, коли найбільша питома частка в патогенному комплексі належала збудникам Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. 2. Надлишковий рівень зволоження (ГТК > 1,6) істотно впливає на розвиток темно-бурої плямистості. При недостатньому (ГТК = 0,8-1,0) та оптимальному (ГТК = 1,1-1,5) рівнях зволоження збільшується розвиток сітчастої плямистості. 3. Cтроки появи темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю обернено пропорційно залежать від показників середньої температури повітря та суми опадів квітня місяця. Між строком появи перших симптомів темно-бурої плямистості і середньою температурою квітня виявлено кореляційний зв’язок середньої сили (r = -0,606), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень – тісний зв’язок (r = -0,737). Для сітчастої цей показник становить відповідно -0,571 і -0,724. 4. Проникнення грибів Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres в тканини ярого ячменю відбувається за допомогою росткових трубок через продихи. З розвитком грибниці в зоні максимального поширення гриба клітини зазнають структурних змін – в центрі ураження і на деякій відстані від нього зменшується кількість хлоропластів, а далі вони руйнуються. 5. Шкідливість темно-бурої та сітчастої плямистостей ярого ячменю значною мірою зумовлена зменшенням довжини колоса, кількості зерен у колосі, зниженням маси 1000 зерен. Коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального ураження темно-бурою плямистістю становив – 19,1%, а сітчастою – 21,3%. 6. На нижньому ярусі листя наростання плям проходить повільніше, ніж на верхньому. При спостереженні за розміром плями встановлено, що на першому і другому листках її площа збільшується незалежно від температури та кількості опадів. 7. Конідії грибів Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres при перезимівлі в лабораторних умовах не втрачали здатності до проростання. В природних умовах конідії і міцелій зберігають життєздатність на уражених рослинних рештках, що розміщені на поверхні ґрунту та на глибині 5-10 см. На глибині 20 см вони всі гинуть. 8. Серед вивчених районованих сортів ярого ячменю, стійких сортів проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres не відмічено. Всі сорти тією чи іншою мірою уражувались хоча б одним збудником плямистостей листя. 9. Найбільш помітно поєднується мінімальний розвиток хвороби з максимальним урожаєм при сівбі у другу декаду квітня. При пізній сівбі (третя декада квітня) посилюється розвиток хвороб порівняно з цим строком на 15,7%, урожай зменшується на 4,1 ц/га. 10. Оптимальною для зони Полісся є норма висіву 4,5 млн. зерен на 1 га. Із збільшенням норми висіву до 5,5 млн. зерен розвиток хвороби зростав у 1,5 рази, урожай зменшувався на 2,1 ц/га. 11. Проти насіннєвої інфекції збудників плямистостей ефективне передпосівне протруювання зерна одним із препаратів: Вітарос, в.с.к., (3,0л/т), Сумі 8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Вінцит SC 050, к.с., (2,0 л/т), Сенсей к.с. (0,5 л/т). 12. Виявлено високу фунгітоксичність в умовах in vitro препаратів Альто Супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. Найефективнішим заходом проти плямистостей листя ячменю в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га). Перше обприскування рекомендовано проводити при появі перших ознак хвороби, друге – через 15 днів після першого. 13. Обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на технологічні показники ярого ячменю. Вміст білка зменшується на 0,7-0,9%, плівчастість – на 1,8-2,6%, а екстрактивність збільшується на 10,6-12,6% в порівнянні з контролем. |
