Анотація до роботи:

Роженко М. В. Хижі ссавці Північно-Західного Причорномор`я (фауна, динаміка чисельності та морфологія). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 — зоологія. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Київ, 2006. Рукопис.

У дисертації розглядається динаміка фауни хижих ссавців упродовж ХХ ст. та їх сучасне поширення у причорноморських районах. Вперше встановлено проникнення шакала в Україну і формування його популяції, а також досліджено динаміку чисельності різних хижаків та виявлено її значну залежність від антропогенного чинника. Проведено аналіз стану популяцій мисливських і рідкісних видів, вивчено їх біотопний розподіл та особливості живлення. Особлива увага приділена дослідженню морфології лисиці та єнотоподібного собаки; виявлено збільшення їхніх розмірів на півдні України. На основі проведених досліджень запропоновано заходи, спрямовані на відтворення ресурсів та охорону хижих ссавців.

1. У Північно-Західному Причорномор’ї на сьогодні зареєстровано 15 видів хижих ссавців, фауна яких у XX ст. збагатилася за рахунок інтродуцентів (собака єнотоподібний, норка американська) та імігрантів (шакал, куниця лісова).

2. Встановлено, що упродовж ХХ ст. деякі із звичайних раніше видів (лісовий кіт, степовий тхір і європейська норка) опинились на межі зникнення, проте деякі з рідкісних видів стали досить чисельними (видра, ласка, борсук і кам’яна куниця). Трансформація степових біотопів в агроценози також зумовила скорочення площі угідь, придатних для мешкання степового тхора, але створення системи полезахисних лісонасаджень сприяло розширенню ареалів лісової куниці та борсука.

3. Показано, що процвітаючі хижаки (єнотоподібний собака, шакал, вовк, лисиця, ласка, борсук та кам`яна куниця) упродовж біологічного циклу використовують 8-12 біотопів. Натомість рідкісні види (степовий та лісовий тхори, горностай, лісовий кіт і європейська норка) мешкають всього у 3-4, що ставить цих тварин у високу залежність від впливу багатьох екологічних чинників.

4. Встановлено, що у останній третині ХХ ст. на півдні України відбулося зростання екстер’єрних показників у лисиці. У інтродукованого єнотоподібного собаки, порівняно з вихідною формою, також суттєво збільшилися довжина тіла і краніологічні показники. Це можна вважати за більш повну реалізацію норми реакції організмів за кращих екологічних умов.

5. З`ясовано, що у Північно-Західному Причорномор`ї основу живлення більшості хижаків становлять мишоподібні гризуни та плоди рослин, хоча досить суттєве значення мають птахи та риба. Окрім них для єнотоподібного собаки важливими кормовими об`єктами є амфібії та комахи, а у вовка основу кормового раціону становлять дикі та свійські копитні. Всі хижі ссавці за низької чисельності гризунів часто живляться рештками загиблих тварин, а деякі – здатні до канібалізму.

6. З`ясовано, що із природних факторів на чисельність хижих ссавців найбільше впливають суворі зими та захворювання на сказ, яке супроводжується зростанням елімінації тварин за умов високої щільності. Лише завдяки полюванню вдається суттєво скоротити чисельність лисиці і вовка, внаслідок чого зменшується ризик поширення рабічного вірусу та скорочується негативний вплив цих хижаків на свійських і мисливських тварин.

7. Встановлено, що найбільш вразливими хижими ссавцями Північно-Західного Причорномор`я є лісовий кіт, європейська норка, видра та горностай, що мешкають у пониззях Дунаю та Дністра. Для них лімітуючими чинниками є тривалі повені, функціонування гідроелектростанцій, будівництво автошляхів, випасання худоби, забудова узбережжя, догляд за лісом та його заготівля, а також землеробство.

9. На сьогодні найбільш дієвою формою охорони тварин та середовища їхнього існування залишаються території з високим природоохоронним статусом. Тому з метою збереження унікального комплексу хижих ссавців у Північно-Західному Причорномор`ї доцільно збільшити розмір державного біосферного заповідника “Дунайські плавні”, а у пониззі Дністра бажано створити природний національний парк.

Публікації автора:

Статті у наукових виданнях:

1. Волох А. М., Роженко М. В. Норка європейська // Червона Книга України. Тваринний свiт. – К.: Українська енциклопедiя. – 1994. – С. 405.

2. Роженко Н. В., Волох А. М. Заселение енотовидной собакой Северного Приазовья и Причерноморья // Исследования многообразия живот. мира: Труды зоомузея Одес. гос. ун-та. – Т. 3. – 1998. – С. 133-137 (участь у збиранні матеріалу).

3. Лобков В. А., Роженко Н. В. Находки лесной куницы (Martes martes L.) в степной зоне на юго-западе Украины // Исслед. многообраз. живот. мира: Труды зоомузея Одес. гос. ун-та. – Т. 3. – Одесса. – 1998. – С. 188-189 (участь у збиранні матеріалу).

4. Роженко М. В., Волох А. М. Поява звичайного шакала (Canis aureus) на пiвднi України // Вестн. зоологии. – 2000. – Т. 34. – № 1-2. – С. 125-129. (автором зібрано основну частину матеріалу).

5. Роженко М. В. Про сучаснi знахiдки лісового кота (Felis silvestris Schr.) в пониззi рiки Днiстер // Вестн. зоологии. – 2000. – Т. 34. – № 6. – С. 80.

6. Роженко М. В. Конкурентні взаємовідносини єнотового собаки і лисиці у пониззі Дністра // Вісн. Луганського держ. пед. ун-ту. – 2001. – № 12. – С. – 173–175.

7. Роженко М. В. Деякі результати дослідження екології лисиці звичайної у Причорномор`ї // Вісн. Львівського нац. ун-ту. Серія біол. – 2002. – № 30. – С. 84–89.

8. Волох А. М., Роженко Н. В. Экстерьерные особенности енотовидной собаки из Причерноморья // Материалы по изучению животного мира: Тр. зоомузея Одесского гос. ун-та. – 2002. – Т. 4. – С. 116 –121 (участь у збиранні, обробці матеріалу та написанні статті).

9. Роженко Н. В. Динамика и современное состояние фауны хищных млекопитающих в дельтах Днестра и Дуная // Ученые зап. Таврического нац. ун-та. Сер. биол., хим. – Симферополь. – 2004. – Т. 17 (56). – № 2. – С. 115-120.

10. Волох А. М., Роженко Н. В. Убежища и биотопическое распределение енотовидной собаки (Nyctereutes procyonoydes Matsch.) в южных районах Украины // Зоол. журнал. – Москва. – 2004. – № 5. – С. 635-638 (участь у збиранні матеріалу та написанні статті).

11. Роженко М. В. Живлення деяких хижих ссавців у антропогенному ландшафті Причорномор'я // Фауна в антропогенному середовищі: Праці теріологічної школи. – Луганськ. – 2006. – Вип. 8. – С. 190-200.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій та нарад:

12. Роженко Н. В. К биологии лисицы обыкновенной в северо-западном Причерноморье // IV съезд всесоюз. териол. об-ва. Тез. докл. – Москва. –1986. – Т. 2. – С. 214-215.

13. Роженко Н. В., Струнникова Е. В., Комарова Е. М., Трайбер Л. В. Состояние популяции лисицы юго-запада Украины и меры по контролю за её численностью // Актуаль. вопросы любит. охоты и охот. хоз-ва на юге Украины. – Одесса. – 1995. – С. 63-66.

14. Роженко Н. В. Зачение акклиматизации млекопитающих в увеличении видового разнообразия придельтовой части реки Днестр // Проблемы сохранения биологического разнообразия среднего и нижнего Днестра: Матер. междунар. науч. конфер. – Кишинёв. – 1998. – С. 161-162.

15. Волох А. М., Роженко Н. В., Лобков В. А. Первая встреча обыкновенного шакала (Сanis aureus L.) на юго-западе Украины // Исслед. многообраз. животн. мира: Тр. зоомузея ОГУ. – Т. 3. – Одесса. – 1998. – С. 187-188.

16. Волох А. М., Роженко Н. В. Биотопическое распределение енотовидной собаки в степной зоне Украины // Актуаль. питан. збереж. i вiднов. степ. екосистем на пiвднi України: Матер. мiжнар. наук. конфер. до 100-рiччя зап-ка “Асканiя-Нова”. – 1998. – С. 252-254.

17. Роженко Н. В Волох А. М. Обыкновенный шакал (Canis aureus L., 1758 ) – новый вид млекопитающих в днестровской дельте // Сохранение биоразнообразия бассейна Днестра: Матер. междунар. науч. конфер. – Кишинёв. – 1999. – С. 196-198.

18. Роженко Н. В. Современное состояние популяций хищных млекопитающих в низовьях реки Днестр // Сохранение биоразнообразия бассейна Днестра: Матер. междунар. науч. конфер. – Кишинёв. – 1999. – С. 199-200.

19. Роженко Н. В. Особенности пространственной структуры популяций некоторых хищных млекопитающих Причерноморья // Геоэколог. и биоэколог. проблемы Сев. Причерноморья: Тез. докл. междунар. науч. конфер. – Тирасполь. – 2001. – С. 239 -240.

20. Роженко М. В. Cучасне поширення і чисельність європейської норки (Мustela lutreola L.) в пониззях рiки Днiстер // Зоол. дослідження в Україні на межі тисячоліть: Тези доп. всеукраїн. зоол. конфер. – Кривий Ріг. – 2001. – С. 148-149.

21. Роженко Н. В. Динамика популяционной структуры обыкновенной лисицы в северо-западном Причерноморье // Структура и функциональ. роль живот. населения в природ.и трансформ. экосистемах: Тез. докл. I-й междунар. науч. конфер. – Дніпропетровськ. – 2001. – С. 198-199.

22. Роженко Н. В. Появление обыкновенного шакала на Украине // Териофауна России и сопредельных территорий: Матер. 7-го съезда териол. об-ва. – Москва. – 2003. – С. 294.

23. Роженко Н. В. Особенности функционирования группировок хищных млекопитающих в низовьях Днестра // Интегриров. управ. природ. ресурсами бассейна трансграничной реки Днестр: Матер. междунар. науч. конф. – Кишинёв. – 2004. – С. 255-256.

24. Волох А. М., Роженко М. В. Мінливість екстер`єрних показників лисиці із південних районів України // Соврем. пробл. зоологии и экологии: Матер. междунар. науч. конфер. к 120–летию кафедры зоологии ОНУ. – Одесса. – 2005. – С. 47-48.

25. Роженко Н. В. Формирование восточно-европейской границы ареала шакала и его биотопическое распределение // Соврем. пробл. зоологи и экологии: Матер. междунар. науч. конфер. к 120–летию кафедры зоологии ОНУ. – Одесса. – 2005. – С. 226-227.