1. Mg2+-залежним АТРазам належить фундаментальна роль у забезпеченні іонного обміну через плазматичну мембрану. Цей обмін є одною з центральних ланок механізму електро- та фармакомеханічного спряження у гладеньких мязах. Дослідження реакції “базального” Mg2+-залежного гідролізу АТР в плазматичній мембрані є важливим для розуміння процесів регуляції іонного транспорту в цій структурі. У дослідах, виконаних на обробленій розчином дигітоніну фракції плазматичних мембран гладеньком’язових клітин матки свиней, проведено комплексне дослідження кінетичних та каталітичних властивостей реакції “базального” Mg2+-залежного ферментативного гідролізу АТР, її причетності до створення транссарколемального протонного градієнта, чутливості до дії деяких ефекторів (інгібітори, поліаміни). Запропоновано кінетичну модель можливого механізму цієї реакції. 2. Із використанням специфічних інгібіторів Mg2+-залежних АТР-гідролаз, флуоресцентного зонду 9-аміноакридину, дигітоніну та протонофору СССР продемонстровано, що “базальна” Mg2+-АТРаза сарколеми (питома ферментативна активність – 11,8 ± 1,2 мкмоль Рі/мг білка за год) здатна забезпечувати створення трансмембранного протонного градієнта. 3. Доведено, що кінетика Mg2+-залежного ферментативного гідролізу АТР в діапазоні часу до 10 хв підпорядковується закономірностям хімічної реакції нульового порядку (значення початкової швидкості V0 становить 250±30 нмоль Рі/мг білка за хв). Величини оптимальних концентрацій іонів Mg та АТР становлять 0,5-3 та 0,3-1 мМ відповідно. Значення константи активації іонами Mg KMg та константи Міхаеліса Km за АТР дорівнюють 286,7±27,6 та 48,5±8,0 мкМ відповідно, а величини початковоої максимальної швидкості гідролізу за Mg2+ VMg та за АТР VATP складають 34,6±4,3 та 33,1±4,8 мкмоль Рі/мг білка за год відповідно. 4. “Базальна” Mg2+-АТРазна активність не є специфічною до АТР (також гідролізуються CTP, GTP, UTP) та до катіона-активатора (гідроліз АТР має місце не лише у присутності Mg2+, але й у присутності Ca2+, Co2+, Mn2+). Ізотонічна заміна катіонів Na на катіони K, Li, Rb, холін (у разі використання хлоридів) або на ізотонічну сахарозу, аніонів Cl на аніони Br чи I (у разі використання калієвих солей) практично не впливає на Mg2+-АТРазну активність. Активація “базальної“ АТРази іонами Mg не залежить від хімічної природи аніону у складі магнієвої солі (Cl- чи SO42-). 5. Швидкість реакції “базального” ферментативного Mg2+-залежного гідролізу АТР зростає лінійно зі збільшенням рН в діапазоні 6,0-8,0. Припускається, що така рН-залежність АТР-гідролазної реакції може мати функціональне значення у контролі внутрішньоклітинного протонного гомеостазу. 6. “Базальна” Mg2+-АТРазна активність інгібується еозином Y, а також о-ванадатом (значення уявної константи інгібування Кі становлять 45,30 мкМ та 1,35 мМ відповідно). Показано, що кінетичний параметр VАТР/Km (каталітична ефективність ферменту за умов його насичення іонами Mg) дуже чутливий до гальмівної дії еозину Y, на відміну від параметру VMg/КMg (каталітична ефективність ферменту за умов його насичення нуклеозидтрифосфатом),. Припускається, що “атака” еозину Y на Mg2+-АТРазу відбувається переважно на рівні АТР-зв’язувального, а не Mg2+-зв’язувального центра. 7. При вивченні впливу сперміну, спермідину та путресцину спостерігається тенденція до стимуляції “базальної” Mg2+-АТРазної активності у присутності цих природних поліамінів в фізіологічних (до 1 мМ) і вище (до 10 мМ) концентраціях у середньому на 20-30 %. 8. На підставі тлумачення результатів кінетичного аналізу, проведеного в рівноважному режимі, запропоновано кінетичну модель можливого механізму реакції Mg2+-залежного ферментативного гідролізу АТР, який передбачає наявність на ферменті двох окремих центрів зв’язування для іонів Mg та вільного АТР4- (реальний субстрат). |