Анотація до роботи:

Соколов М.В. Ушкодження ДНК в радіаційному старінні насіння. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 - радіобіологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню виходу ушкоджень ДНК за радіаційного старіння насіння люпину. Вперше проведено кількісний біохімічний аналіз динаміки нагромадження ушкоджень ДНК у сухому насінні та в паростках за умов променевого старіння насіння. Обговорюються аналітичні форми залежностей виходу ушкоджень ДНК досліджуваних об’єктів від тривалості променевого старіння насіння. Дістала подальший розвиток гіпотеза про значну роль балансу деструктивних та відновно -компенсаторних процесів у механізмах формування віддалених наслідків опромінення. Встановлено, що за умов дії радіації відбувається як неспецифічне прискорення процесів старіння насіння, так і збільшення “біологічного віку” насіння по типу зсуву у часі у зв’язку з первинними радіаційно – індукованими ушкодженнями ДНК. Виявлено, що низькоінтенсивне опромінення в малих дозах модифікує перебіг процесів променевого старіння насіння. Встановлено, що променеве старіння супроводжується впорядкованою фрагментацією ДНК у насінні. Проведені дослідження по вивченню кінетики елімінації ушкоджень ДНК за умов переходу насіння від спокою до активної життєдіяльності у зв’язку з радіаційним старінням. Продемонстровано уповільнення елімінації ушкоджень ДНК під час розвитку променевого старіння за умов опромінення насіння в дозах, які викликають гормезис.

1. Прискорене старіння опроміненого насіння є корисною системою у вивченні закономірностей формування та розвитку віддалених наслідків опромінення.

2. Радіаційно - індуковане старіння насіння супроводжується накопиченням ушкоджень ДНК у сухому насінні та паростках, які формуються з цього насіння.

3. Вихід ушкоджень ДНК у сухому насінні за умов променевого старіння задовільно описується лінійно - квадратичними залежностями від тривалості старіння. Кількість ушкоджень ДНК відображає значення дози опромінення, характер режиму та тривалості прискореного старіння.

4. Для кількості ушкоджень ДНК в паростках, які розвивались з опроміненого насіння, котре зазнавало старіння та не втрачало життєздатності, не відмічено прямої залежності від виходу ушкоджень ДНК у сухому насінні. Радіаційно - індуковане старіння являє собою не поступовий кумулятивний процес накопичення ушкоджень ДНК, а складну багатостадійну реакцію клітин у відповідь на виникнення ушкоджень ДНК. Це знаходить вираз в різноманітних за характером залежностях виходу ушкоджень ДНК у паростках від тривалості прискореного старіння опроміненого насіння, а саме – кривих з порогами, екстремумами, плато, а також залежностях, які описуються лінійними та лінійно - квадратичними функціями.

5. Хронічне низькоінтенсивне опромінення насіння люпину під час його формування в кумулятивній дозі в 0,23 Гр може виступати фактором формування радіоадаптації та чинником прискорення проходження окремих етапів променевого старіння насіння після додаткового гострого опромінення.

6. Прискорене старіння насіння супроводжується впорядкованою високомолекулярною фрагментацією ДНК на фрагменти розмірами 50 та 300 т.п.н. Характер порушення структурної цілісності ДНК залежить від тривалості прискореного старіння опроміненого насіння.

7. У променевому старінні насіння існують такі комбінації доз й режимів та тривалостей старіння, за яких не спостерігається ефективної елімінації ушкоджень ДНК.

8. Тривалість замочування насіння є важливим модифікуючим чинником, що впливає на вихід ушкоджень ДНК в радіаційно – індукованому старінні насіння.

9. В основі прискорення темпів радіаційного старіння при зростанні дози та тривалості старіння може лежати збільшення нерепарабельної компоненти ушкоджень ДНК.

Публікації автора:

1. Н.В. Соколов, Д.М. Гродзинский, Б.В. Сорочинский. Роль повреждений ДНК в процессе старения семян люпина (Lupinus polyphyllus Lindl.), индуцируемого хроническим низкодозовым облучением // Доповіді НАН України. - 2000. - № 8. - С. 166 - 171.

2. Исаенков С.В., Соколов Н.В., Сорочинский Б.В. Биологические эффекты ионизирующего излучения в малых дозах. Анализ современных подходов и концепций // Пробл. Чорнобильської Зони відчуження. - 1998. - № 5. - C. 102 - 112.

3. Н.В. Соколов, Б.В. Сорочинский. Влияние ускоренного старения на характер деградации ДНК клеток зародышей семян люпина, сформированных в условиях хронического облучения в зоне отчуждения ЧАЭС // Физиология и биохимия культурных растений. - 2001. – Т. 33, № 2. - С. 127 - 134.

4. М.В.Соколов, Д.М.Гродзінський, Б.В.Сорочинський. Порушення структурної цілісності ДНК насіння люпину (Lupinus polyphyllus Lindl.) під час старіння, індукованого хронічним опроміненням // Доповіді НАН України. – 2001. – № 4. – С. 155 - 160.

5. N.V. Sokolov, D.M. Grodzinsky, B.V. Sorochinsky. The role of DNA lesions in process of lupine seed senescence induced with chronic irradiation of low intensity // Abstracts of 12^th Congress of FESPP. Plant physiology and Biochemistry. V. 38. - Budapest. - 2000. - S 04 - 08.

6. N.V. Sokolov, D.M. Grodzinsky, B.V. Sorochinsky. How does low dose chronic irradiation under the condition of 10 - km Chernobyl Exclusion zone influence on processes of seed aging? // Abstracts of International Conference “Fifteen years after the Chernobyl Accident. Lessons learned”. - Kyiv. - 2001. – 2 - 117.

7. N.V. Sokolov. DNA damage in radiation - induced seed aging // Abstracts of 31^th European Radiation Research Conference. – Dresden. – 2001. – P. 112.