Анотація до роботи:

Щербина А.В. Діагностика вірусних хвороб в процесі одержання здорового садивного матеріалу винограду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Вивчено ступінь ураження вірусами сортів і клонів сортів винограду. За допомогою імуноферментного аналізу показано, що найбільш розповсюдженим на тестованих сортах і клонах є вірус мармуровості винограду. На винограді також виявлено віруси коротковузля, перший та третій серотипи вірусу скручування листя винограду, однак рівень ураження дослідженого матеріалу цими вірусами незначний.

Показано, що клоновий добір разом із санітарною селекцією є ефективним методом зниження ступеня ураження садивного матеріалу винограду шкідливими вірусними хворобими.

Проведена оптимізація імуноферментного виявлення трьох вірусів винограду. Виявлено тканини та органи, які є найкращим матеріалом для детекції вірусів коротковузля, скручування листя та мармуровості винограду.

Садивний матеріал винограду, інтродукований зі США, було тестовано на неповіруси.

Розроблено метод виявлення латентної вірусної інфекції винограду за допомогою радіоактивно міченою длРНК зонду. Чутливість методу складає 1-10 нг вірусної РНК у зразку.

Вивчено розповсюдження видів нематод на клонодослідних ділянках. Встановлено видовий склад кокцид на виноградниках Одеської області. До основних видів відносяться Pulvinaria vitis, Parthenolecanium corni і Pseudococcus longispinous, який є переносником віруса скручування листя.

За допомогою методів термотерапії in vitro та культури меристеми проведено оздоровлення винограду від вірусної інфекції. Отримано здоровий садивний матеріал сортів Голубок та Рубір таїровський.

1. Результати тестування сортів винограду і кущів клонів на наявність латентної вірусної інфекції методами щеплення на сорти-індикатори і імуноферментним аналізом показали, що на Півдні України найбільш розповсюдженим є вірус мармуровості, який виявлено на 7 з 9 тестованих сортiв та 8 з 48 тестованих клонів прищеп. З найбільш шкідливих захворювань - коротковузля винограду виявлено на 1 з 9 тестованих сортiв та на 1 з 48 клонів; скручування листя – на 4 з 9 сортiв та на 2 з 48 клонiв вiдповiдно. Вірус А на сортах винограду та кущах клонів прищеп не виявлений.

Кущі клонів підщеп вільні від п’яти вірусів винограду, на яких проводилося тестування. Дослідження свідчать про те, що клоновий добір у сполученні із санітарною селекцією дозволяє значно знизити ураження вихiдного матерiалу хворобами.

2. Оптимізація ІФА і визначення оптимального матеріалу для проб показали, що найкращим матеріалом для детекції коротковузля винограду є молоді пагони, вусики і листя.

Для виявлення вірусу мармуровості винограду найкращим матеріалом є зскрібки кортикального шару, молоді пагони і ягоди.

Вірус скручування листя краще виявляється в зскрібках кортикального шару, ягодах і листках.

Оптимальним періодом для виявлення вірусу коротковузля є кінець червня - початок липня. Вірус мармуровості найкраще виявляти на початку літа і після зниження температури восени (кінець вересня - початок жовтня).

3. Тестування неповірусів (вірус кільцевої плямистості томату, вірусу розеткової мозаїки персика і вірус мозаїки резухи) методом ІФА на садивному матеріалі винограду, інтродукованому зі США, показало відсутність цих вірусів на 68 зразках винограду. Це свідчить про санiтарну безпеку iнтродукцiї даних сортiв в Україну.

4. Зразки очищеної длРНК, асоційованої з мозаїкою жилок, борознистістю деревини і скручуванням листя винограду були охарактеризовані за молекулярною масою. Встановлена типова кількість ліній длРНК на електрофореграмi (1 високомолекулярний компонент від 7,5 до 8,5 х 10⁶ Д для кожного з перерахованих захворювань і 2 додаткових низькомолекулярних компоненти для мозаїки жилок винограду).

З використанням маркерів молекулярної маси перевірено 50 зразків сортів і клонів підщеп, серед яких виявлено 11, уражених вірусною інфекцією.

5. Порівняння методу аналізу длРНК із методами ІФА і дот-гібридизації показало, що результати, отримані шляхом аналізу длРНК, відповідають даним, отриманим методами дот-гібридизації та імуноферментного аналізу.

Метод аналізу длРНК є придатним для тестування клонів підщеп у процесі отримання вихiдного матеріалу клонiв винограду. Проте доцільно паралельно застосовувати метод ІФА, оскільки він дозволяє ідентифікувати вірус.

6. Розроблено метод виявлення латентної вірусної інфекції винограду шляхом гібридизації з міченою длРНК вірусу скручування листя винограду. Отриманий зонд дозволяє виявити скручування листя, коротковузля, борознистість деревини і мозаїку жилок винограду. Метод характеризується високою чутливістю детекцiї (до 1-10 нг вірусної РНК у пробі).

7. Вивчення переносників вірусної інфекції показало, що на виноградниках Одеської та Херсонської областей найбiльш розповсюдженими видами нематод є X. vuitennesi та X. pachtaicum. Види – переносники вірусної інфекції, X. index i X. italiae були виявленi тiльки на пiвднi Одеської областi (Болградський та Білгород-Дністровський райони) та на супіщаних грунтах Херсонської областi (район Білозерський). Встановлено видовий склад кокцид на виноградниках Одеської області, що включає види Pulvinaria vitis, Parthenolecanium corni і Pseudococcus longispinous. У досліді на вегетуючих рослинах підтверджено, що кокцида Ps.longispinus є переносником вірусу скручування листя винограду.

8. Проведене оздоровлення винограду від вірусної інфекції за допомогою термотерапії in vitro дало можливість одержати здоровий вихiдний матеріал сортів Голубок, Рубін таїровский, а також селекційних форм I-55/8 і L-4-9.

9. У практиці отримання вихідного здорового матеріалу винограду рекомендується проводити тестування вихідного матеріалу винограду в умовах України із врахуванням виявлених нами закономірностей щодо часу проведення детекції окремих вірусів та типу тканин (органів), що використовуються. З огляду на ступінь розповсюдження переносників вірусів рекомендується контроль за їх наявністю та використання засобів хімічної боротьби з метою запобігання переносу вірусних хвороб винограду.

Публікації автора:

1. Щербина А.В. Відбір зразків для виявлення пошкодження винограду за допомогою ІФА // Захист рослин. – 2002. - №3. - С. 18.

2. Мілкус Б.Н. Дж. Ейворі, Пинська В.Н., Стицко С.А., Щербина А.В. Отримання садивного матеріалу винограду, вільного від вірусів, за допомогою термотерапії і культури тканин //Захист рослин. – 2002. - № 7. - С. 19. (Особистий внесок здобувача 50% – проведено тестування на ураження вірусами до та після термотерапії, обробка результатів).

3. Милкус Б.Н., Мулюкина Н.А., Бабенко (Щербина) А.В. Применение иммуноферментного анализа для выявления вирусов винограда //Труды научного центра виноградарства и виноделия ИвиВ «Магарач». – 1999. - т. 1. - С.27-28. (Особистий внесок здобувача 60% - проведено тестування кущів клонів підщеп та прищеп винограду на латентне ураження вірусами).

4. Щербина А.В. Хвороба скручування листя та її діагностика // Вісник аграрної науки. – 2002. - № 8. – С. 79-80.

5. Мулюкина Н.А., Щербина А.В. Виявлення та ідентифікація вірусу мармуровості винограду // Аграрний вісник Причорномор’я. - 2002. - № 18 – С. 172-176. (Особистий внесок здобувача 50% - проведено тестування кущів клонів прищеп винограду на латентне ураження вірусом мармуровості, обробка результатів).

6. Милкус Б.Н., Мулюкина Н.А., Щербина А.В. Зараженность вирусами винограда Европейских сортов из стран восточной Европы//Иммунитет и фитосанитарная селекция в системе интегрированной защиты виноградных насаждений: Тез. докл. Международной научно-практической конференции – Кишинев. - 2001. - С. 13-14. (Особистий внесок здобувача 50% - проведено тестування сортів на ураження п’ятьма вірусами, обробка результатів).

7. Милкус Б. Н., Мулюкина Н.А., Гайдай А.Е., Конуп Л.А., Бабенко (Щербина) А.В. Диагностика вирусных болезней винограда в Украине // Научно-технический прогресс в виноградарстве: Тез. докл. научно-практической конференции – Кишинев. – 1998. – С. 98 – 99. (Особистий внесок здобувача 50% - проведено тестування сортів і клонів винограду на латентне ураження вірусною інфекцією, обробка результатів).