Сулими Вадима Станіславовича. Кістково-пластичне лікування хворих на хронічний остеомієліт (експериментально-клінічне дослідження) : Дис... д-ра наук: 14.01.21 - 2003.
Анотація до роботи:
Сулима В.С. Кістково-пластичне лікування хворих на хронічний остеомієліт (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.
Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2003.
Дисертаційна робота містить нове вирішення проблеми лікування хворих на хронічний остеомієліт шляхом використання розробленої та впровадженої автором системи остеопластики. В експерименті обґрунтована можливість клінічного використання матеріалу, виготовленого на основі природного гідроксиапатиту та біоскла, для заміщення кісткових дефектів. Запропоновані нові способи усунення кісткових дефектів та дефекту регенерату. Доведена необхідність використання сонографії для динамічного контролю процесу формування та перебудови кісткових регенератів після вільного кістково-пластичного та білокального заміщення санованого остеомієлітичного осередку. Вперше виявлені закономірності клініко-лабораторних змін (імунологічних, мікробіологічних та біохімічних) показників після остеопластики у хворих на хронічний остеомієліт та визначені прогностичні критерії виникнення його рецидивів. Вперше розроблені бальна оцінка ступені важкості хворого на ХО, сучасний алгоритм диференційованого вибору оптимальної тактики кістково-пластичного втручання та прогностична модель ефективності остеопластики. Піддані аналізу помилки та ускладнення, розроблені шляхи їх попередження та усунення. Проведений аналіз ближніх та віддалених результатів лікування хворих на хронічний остеомієліт свідчить про ефективність впровадженої системи остеопластики.
Дисертаційна робота містить нове вирішення проблеми лікування хворих на хронічний остеомієліт за допомогою розробленої та впровадженої автором системи остеопластики.
Провідним методом лікування хворих з кістковими дефектами остеомієлітичного походження є метод кісткової пластики. Відновлення цілості кісток уражених гнійно-некротичним процесом досягається диференційованим вибором тактики кістково-пластичного втручання з врахуванням комплексу вагомих факторів, котрі впливають на кінцевий результат лікування.
Розроблений алгоритм остеопластичного лікування з врахуванням ступеня важкості стану хворих на хронічний остеомієліт, визначеним у балах, дозволяє визначити адекватну тактику та вибрати оптимальний метод вільної кісткової пластики, комбінованого або білокального заміщення кісткових дефектів з мінімальним ризиком рецидиву патологічного процесу.
Високі біокондуктивні властивості природного гідроксиапатиту уможливлюють його використання в якості пластичного матеріалу для заміщення кісткових дефектів різного походження, в тому числі і остеомієлітичного. Запропоновані та науково обґрунтовані способи заміщення кісткових дефектів за допомогою природного гідроксиапатиту дозволяють відновити цілість та функцію кістки.
Спіральна комп’ютерна томографія, з можливістю трьохвимірного просторового комп’ютерного моделювання, та сонографічний методи дозволяють досконало вивчити особливості осередку остеомієлітичного ураження, визначити тактику виконання остеопластики та здійснювати моніторинг процесу формування та перебудови регенерату після пластичного заміщення кісткових дефектів. Сонографічний метод дозволяє вчасно виявити хибні зміни дистракційного регенерату та гнійні ускладнення у ранньому післяопераційному періоді.
Прогностичним критерієм виникнення рецидиву гнійно-некротичного процесу або порушення процесу репаративного остеогенезу після пластичного заміщення кісткових дефектів є одночасне зменшення кількості Т-лімфоцитів (Е-РУК) нижче 0,3 х 109/л, Т-хелперів (Етфс-РУК) – нижче 0,15 х 109/л та імуноглобулінів М, на фоні значного (понад 200 одиниць оптичної щільності) зростання рівня ЦІК в строк 0,5-1 міс.
Недостатність у хворих на хронічний остеомієліт клоногенної та проліферативної активності остеогенних клітин-попередників кісткового мозку, визначеної до операції, зумовлює негативний результат остеопластики. Тому, зниження ефективності клонування КУОф нижче 15,75±0,95 х 105 клітин є протипоказанням до проведення аутопластики дефектів та потребує проведення активної імунокорекції. Порушення процесів репарації з повним розсмоктуванням пластичного матеріалу спостерігали у 19,4% хворих.
Прогностичними критеріями виникнення рецидиву гнійно-некротичного процесу у хворих після пластичного заміщення кісткових дефектів, ще до його клінічних проявів, є висока активність колагенази і гіалуронідази, високий вміст глікозамінгліканів та вільного гідроксипроліну при відсутності зростання концентрації білковозв’язаного гідроксипроліну протягом 2-3 тижнів післяопераційного періоду.
Зростання рівня антитіл до мікробних чинників у післяопераційному періоді є несприятливим прогностичним критерієм виникнення та активізації запального процесу. Результати серологічного виявлення S.pyogenes у 3-6 разів частіше, ніж за результатами лише бактеріологічного дослідження, свідчить про домінування стрептококового походження остеомієліту. Перевага S.pyogenes, грамнегативної флори та, особливо, Enterobacter spp. у післяопераційному періоді над всіма виявленими монокультурами свідчить про екзогенну контамінацію рани госпітальними штамами мікроорганізмів.
Причинами, котрі сприяють виникненню ускладнень після вільної кісткової пластики дефектів у хворих на хронічний остеомієліт, є значна тривалість та важкість перебігу хронічного остеомієліту, недосконалість передопераційної діагностики та підготовки хворого, неадекватність хірургічної санації остеомієлітичного осередку та заповнення кісткових дефектів і порожнин, вид пластичного матеріалу.
Помилки при виконанні білокального заміщення дефектів складають 9,7% і здебільшого носять тактичний характер та стосуються або невірно визначеного початку, темпів дистракції або передчасного зняття АЗФ. Застосування сонографічного контролю формування дистракційного регенерату дає змогу усунути помилки та попередити розвиток ускладнень.
Запропонована та впроваджена система остеопластичного лікування хворих на хронічний остеомієліт дозволила отримати позитивні результати лікування у 98,6% хворих, зменшити середню тривалість стаціонарного перебування хворих після вільної кісткової пластики на 35 днів та після білокального заміщення кісткових дефектів – на 20 днів. Використання системи лікування зменшило кількість ускладнень після вільної кісткової пластики на 8,2% і білокального методу – на 10,5%. Кількість добрих віддалених результатів завдяки впровадженню системи остеопластики зросла майже у 2 рази – з 8,6% до 14,5%, а кількість незадовільних результатів зменшилась з 10,8% до 1,4%.
Публікації автора:
Вернигора І.П., Литвиненко О.М., Грицай М.П., Сулима В.С. Ефективність лікування норицевих форм остеомієліту довгих кісток шляхом вільної та невільної кісткової трансплантації / Відновна хірургія деструктивних форм кістково-суглобового туберкульозу і остеомієліту та їх наслідків / під ред. І.П.Вернигори та Г.В.Гайка. – К.: Книга плюс, 2002. – С. 451-461.
Особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі особливостей та результатів лікування хворих з ускладненнями політравми.
Сулима В.С., Лабенський С.В. Використання кісткової пластики при порушеннях консолідації у людей похилого віку, хворих на хронічний остеомієліт // Проблеми остеології. – 1998. – Т.1, №2-3. – С. 167-168.
Особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі особливостей та результатів лікування.
Пинчук Н.Д., Сулима В.С. Биоматериалы для остеопластики // Проблеми остеології. – 2000. – Т.3, №4. – С. 37-41.
Особистий внесок полягає у проведенні патентного пошуку та узагальненні даних.
Особистий внесок полягає у проведенні клініко-рентгенологічних досліджень та аналізі особливостей.
Сулима В.С., Грицай М.П., Дехтяренко Н.О. Показники імунного статусу у хворих на хронічний остеомієліт після множинних та ізольованих переломів довгих кісток в динаміці остеопластичного лікування // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, №2. – С. 67-69.
Особистий внесок полягає у створені електронної бази клініко-імунологічних даних та аналізі результатів.
Сулима В.С., Грицай М.П. Місце кісткової пластики в комплексному лікуванні гнійних ускладнень переломів у хворих з політравмою // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2001. – №2(29). – С. 29-32.
Особистий внесок полягає у створені електронної бази даних для хворих та аналізі результатів.
Сулима В.С. Тактика відновного лікування дефектів великогомілкової кістки при хронічному травматичному остеомієліті // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2001. – №3(30). – С. 54-56.
Сулима В.С., Івченко Д.В. Диференційована хірургічна тактики лікування хворих на хронічний остеомієліт довгих кісток верхніх кінцівок з врахуванням клініко-рентгенологічних особливостей // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, №3. – С. 99-102.
Особистий внесок полягає в аналізі та удосконаленні тактичних підходів до вибору методу хірургічного лікування.
Сулима В.С., Грицай М.П., Вовченко Г.Я. Сучасні аспекти діагностики та лікування хворих на хронічний остеомієліт з дефектами великої гомілкової кістки // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, №4. – С. 102-106.
Особистий внесок полягає у проведенні клінічних та сонографічних досліджень та аналізі виявлених особливостей.
Сулима В.С., Бруско А.Т., Грицай М.П., Іванченко Л.А., Пінчук Н. Морфологічне обґрунтування можливості заміщення дефектів кісток матеріалами на основі біологічного гідроксиапатиту // Проблеми остеології. – 2001. – Т.4, №4. – С. 21-26.
Особистий внесок полягає у проведенні експериментальних досліджень та гістоморфологічному аналізі отриманих результатів.
Грицай М.П., Сулима В.С., Чичирко О.М., Ліненко О.М., Івченко Д.В. Кістковопластичні оперативні втручання при хронічному травматичному остеомієліті довгих кісток у дітей та підлітків // Український медичний альманах. – 2001. – №5. – С. 183-187.
Особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень та аналізі виявлених особливостей.
Сулима В.С., Дикан І.М. Спіральна комп’ютерна томографія в передопераційній діагностиці хронічного остеомієліту // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. -№1. – С. 51-54.
Особистий внесок полягає в аналізі та виявленні переваг томографічних досліджень хворих.
Сулима В.С., Панченко Л.М. Імунологічне обґрунтування можливості застосування матеріалів на основі біологічного гідроксиапатиту для заміщення кісткових дефектів // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т.9, №1. – С. 87-89.
Особистий внесок полягає в статистичних обрахунках та аналізі отриманих результатів.
Сулима В.С., Грицай М.П., Печерський А.Г. Помилки та ускладнення при лікуванні хворих на хронічний остеомієліт з використанням вільної кісткової пластики // Травма. – 2002. – Т.3, №1. – С. 33-39.
Особистий внесок полягає у створенні електронної бази даних для хворих та аналізі отриманих результатів.
Сулима В.С., Магомедов С., Кузуб Т.А., Ованенко А.А. Зміни метаболічних показників органічної основи кісткової тканини при лікуванні хворих на хронічний остеомієліт з застосуванням кісткової пластики // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – №2. – С. 22-26.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень та статистичному аналізі клінічних та біохімічних результатів.
Сулима В.С. Перебудова дистракційного регенерату в процесі білокального заміщення кісткового дефекту у хворих на хронічний остеомієліт // Клінічна хірургія. – 2002. – №4 (710). – С. 46-49.
Грицай М.П., Сулима В.С., Бідненко С.І., Пустовалова Л.І., Лютко О.Б. Клінічні аспекти застосування кліндаміцину гідрохлориду в лікуванні пацієнтів з гнійними захворюваннями кісток і суглобів // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2002. – №1 (13). – С. 35-37.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень, створенні електронної бази даних та статистичному аналізі отриманих результатів.
Сулима В.С., Грицай М.П., Ліненко О.М., Чичирко О.М. Помилки та ускладнення при білокальному заміщенні кісткових дефектів у хворих на хронічний остеомієліт // Український журнал екстремальної медицини. – 2002. – Т. 3, №1. – С. 63-67.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень, створенні електронної бази даних для хворих та аналізі отриманих результатів.
Радченко Д.П., Сулима В.С., Грицай М.П., Зубко Л.Е., Чичирко О.М., Радченко Ю.Д. Репаративний процес у рентгенівському зображенні при вільній кістковій аутопластиці у хворих на травматичний остеомієліт // Український журнал екстремальної медицини. – 2002. – Т. 3, №2. – С. 53-57.
Особистий внесок полягає в проведенні клініко-рентгенологічних досліджень та аналізі отриманих результатів.
Чичирко О.М., Бідненко С.І., Грицай М.П., Пустовалова Л.І. Сулима В.С. Особливості патогенної мікрофлори при хронічному післятравматичному остеомієліті довгих кісток у дітей та підлітків // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, №2. – С. 93-96.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень, створенні електронної бази даних для хворих.
Сулима В.С. Використання матеріалів на основі природного гідроксиапатиту для заміщення інфікованих дефектів кісток (експериментальне дослідження) // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, №3. – С. 252-254.
Сулима В. Сучасні клініко-діагностичні аспекти хронічного остеомієліту (огляд) // Український медичний часопис. – 2002. – №5 (31). – С. 23-28.
Сулима В.С., Грицай М.П., Кушнір Я.С. Застосування матеріалів на основі природного гідроксиапатиту для заміщення дефектів кісток у хворих на хронічний остеомієліт // Буковинський медичний вісник. – 2002. – №3. – С. 101-104.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень та аналізі отриманих результатів.
Дехтяренко Н.О., Сулима В.С. Динаміка імунологічних показників у хворих на хронічний остеомієліт після кістковопластичних оперативних втручань // Вісник травматології, ортопедії та протезування. – 2002. – №3 (34). – С. 15-19.
Особистий внесок полягає в створенні електронної бази даних результатів імунологічних досліджень та їх статистичному аналізі.
Сулима В.С., Бідненко С.І., Грицай М.П., Лютко О.Б., Рябоконь Л.В. Бактеріологічний аналіз гнійних ускладнень кістково пластичного методу лікування хворих на хронічний остеомієліт // Вісник травматології, ортопедії та протезування. – 2002. – №4. – С. 22-26.
Особистий внесок полягає в створенні електронної бази даних результатів бактеріологічних досліджень та їх статистичному аналізі.
Сулима В.С., Грицай М.П., Іванченко Л.А. Спосіб лікування кісткових дефектів / Позитивне рішення на видачу деклараційного патенту України на винахід №2002032326 від 09.10.02.
Сулима В.С., Грицай М.П., Вовченко Г.Я. Спосіб лікування дефекту дистракційного кісткового регенерату / Позитивне рішення на видачу деклараційного патенту України на винахід №2002032327 від 09.10.02 р.
Сулима В.С., Грицай М.П. Спосіб заміщення кісткових дефектів гранульованими матеріалами, виготовленими на основі біологічного гідроксиапатиту // Інформаційний бюлетень, додаток до “Журналу Академії медичних наук України”. – К., 2002. – Вип. 15. – С. 63.
Сулима В.С., Грицай М.П. Спосіб заміщення кісткових дефектів гранульованими матеріалами, виготовленими на основі біологічного гідроксиапатиту. – К., 2002. – Інформаційний лист №51 – 2002.
Сулима В.С., Лабенський С.В. Лікування хронічного травматичного остеомієліту довгих кісток з допомогою апаратів зовнішньої фіксації // Тези науково-практичної конференції травматологів присвячена 75-річчю УНДІТО. – К., 1994. – С. 271-274.
Омельчук В.П., Сулима В.С., Лабенський С.В., Струтинський Я.І. Комплексне лікування порушень репаративної регенерації кісткової та сполучної тканин з використанням ацеміну // Українська науково-практична конференція “Тактика відновного лікування і реабілітації при травмах та ураженнях нижніх кінцівок”. – Київ-Запоріжжя, 1995. – С. 51-53.
Сулима В.С., Ковалишин Т.М., Омельчук В.П. Перспективи використання кремнійорганічних матеріалів в лікуванні хронічного остеомієліту // Тези доповідей міжнародного конгресу молодих вчених українців. – Івано-Франківськ, 1995. – С. 123.
Сулима В.С., Лабенський С.В., Ковалишин Т.М. Лікування гнійного остеоартриту гомілково-ступневого суглоба за допомогою апаратів зовнішньої фіксації // Матеріали XІІ з’їзду травматологів-ортопедів України. – К., 1996. – С. 90-91.
Сулима В.С., Лабенський С.В., Ковалишин Т.М., Яремин І.В. Досвід використання методики гнотобіологічної ізоляції при лікуванні гнійних ускладнень // Матеріали науково-практичної конференції “Роль центрів кістково-гнійної хірургії в діагностиці, профілактиці та лікуванні хворих на остеомієліт в Україні”. – Київ-Житомир, 1996. – С. 114-115.
Сулима В.С., Лабенський С.В. Нетипичные случаи хирургического лечения хронического травматического остеомиелита с использованием аппаратов внешней фиксации // Тези доповідей І міжнародного конгресу хірургів Білорусії. – Вітебськ, 1996. – С. 113-114.
Сулима В.С., Омельчук В.П., Лабенський С.В., Яремин І.В., Косило М.В. Особливості лікування переломів довгих кісток та їх ускладнень у хворих з наслідками променевого ураження // Матеріали пленуму ортопедів-травматологів України. – Р. ІІ. – Київ-Одеса, 1998. – С. 383-385.
Сулима В.С. Відновні оперативні втручання при остеомієлітичних дефектах кісток кінцівок / Доповідь на 30 засіданні обласної асоціації травматологів-ортопедів / Ортопедия, травматология и протезирование. – 2000. – №2. – С. 159.
Сулима В.С., Бруско А.Т., Іванченко Л.А. Перспективи застосування нових біокомпозитів на основі гідроксиапатиту у відновній хірургії опорно-рухового апарату // Тези доповідей VІІІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ). – Львів-Трускавець, 2000. – С. 421.
Грицай М.П., Вернигора І.П., Ліненко О.М., Сулима В.С., Івченко Д.В., Печерський А.Г., Чичирко О.М., Драч К.А. Ензимотерапія в клініці кістково-гнійної хірургії // Збірник наукових праць ХІІІ з’їзду ортопедів-травматологів України. – Київ-Донецьк, 2001. – С. 256-258.
Сулима В.С., Чичирко О.М. Наш опыт использования костной пластики в лечении хронического остеомиелита у детей // Тези конференції дитячих травматологів-ортопедів Росії “Актуальные вопросы детской травматологии и ортопедии” – М., 2001. – С. 136-137.
Іванченко Л.А., Фальковська Т.І., Сулима В.С., Пінчук Н.Д. Деякі властивості композиційних матеріалів на основі “Остеоапатиту” // Збірник ІІ міжнародної науково-технічної конференції “Композиционные материалы”. – К., 2001. – С. 19.
Сулима В.С. Сонографический мониторинг формирования костного регенерата при пластическом замещении костных дефектов у детей / Міжнародна конференція “Ультразвукова діагностика в педіатрії” / Променева діагностика та променева терапія. – 2002. – №2. – С. 117-118.
Бідненко С.І., Лютко О.Б., Пустовалова Л.І., Ліненко О.М., Сулима В.С. Мікробіологічна характеристика осередку остеомієліту довгих кісток та відповідність антибіотикотерапії у прогнозуванні результатів вільної кісткової пластики // Матеріали міжобласної науково-практичної конференції “Актуальні питання сучасної травматології та ортопедії. – Київ-Житомир, 2002. – С. 17-21.
Грицай М.П., Сулима В.С., Печерський А.Г., Ліненко О.М. Застосування кісткової пластики у хворих на хронічний остеомієліт довгих кісток // Матеріали міжобласної науково-практичної конференції “Актуальні питання сучасної травматології та ортопедії. – Київ-Житомир, 2002. – С. 88-92.
