На підставі результатів проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Класична греко-римська міфологія та культура є фундаментом загальнолюдської освіченості й культури, тому її вивчення як спеціального предмета в системі шкільної історичної освіти важливе й доцільне. Класичну греко-римську міфологію в системі класичної гімназійної освіти як спеціальний предмет вивчали з ХVІІІ століття в межах дисципліни “класичні старожитності” до початку ХХ століття. Як шкільна історична дисципліна класична греко-римська міфологія має свої давні традиції і її вивчають у всьому світі і нині. Проаналізувавши генезу цього історико-педагогічного й методичного феномену, ми виділили такі періоди його розвитку. І (ХVІІІ — перша половина ХІХ ст.) — становлення системи шкільної історичної та класичної освіти; ІІ (друга половина ХІХ ст. — 1916 р.) — період найінтенсивнішого розвитку у вивченні антикознавства і разом з цим і шкільної історичної освіти; ІІІ (1917 р. – 20-ті рр. ХХ ст.) – ліквідація класичної освіти і розбудова нової, радянської; ІV (30-ті — перша половина 80-х рр. ХХ ст.) — відновлення викладання всесвітньої та вітчизняної історії в школах, розроблення нових навчальних програм і підручників на принципах марксизму-ленінізму. Класичну греко-римську міфологію та культуру спеціально не вивчали; V (90-ті рр. — початок ХХІ ст.) — період докорінних змін у роки перебудови системи шкільної історичної освіти і розроблення нової концепції розвитку історичної освіти в Українській незалежній державі. 2. Основними дефініціями, пов’язаними з досліджуваним питанням, є історико-міфологічні поняття, визначення. Концептуальні засади, що розкривають специфіку вивчення феномена класичної греко-римської міфології та культури в педагогічній науці, такі: — античний міф — це слово, розповідь про реальні доісторичні, стародавні події й природні явища, які дуже часто мали фантастичну форму в уявленні стародавньої людини; — міф — справжня, стародавня історія в уявленнях людей античної й сучасної епох; — сучасна світова наука про порівняльну міфологію та міфологію взагалі налічує декілька сотень визначень міфа; — міфологія — це один з основних засобів світорозуміння та світовідчуття, який допомагає виразити розуміння історичної епохи; — міфологія — це наука про найдавніші, ще донаукові уявлення людей про розвиток релігії, філософії, культури, побуту, мистецтва тощо; — міфотворчість – найважливіше явище в історії й культурі кожного народу і людства загалом; — антична міфологія дає повний опис моделі світу, розповідає й пояснює причини виникнення найважливіших його складових — природних і культурних об’єктів, а також розповідає про богів та героїв; — сучасний світ є наслідком подій стародавніх часів та справ міфічних героїв, пращурів, богів, відображених десятки тисяч років тому в найдавніших міфах; — міфічний час — це час “першопочатку”, “прачас”, “праісторія”; — найважливіша функція міфу, міфічного часу — відтворення моделей світу, суспільства, прикладу, взірця; — класична греко-римська міфологія та культура – це конкретно-історичне явище, історико-педагогічний феномен, система знань, цінностей, відображає світогляд давньогрецького народу, його погляди на освіту, виховання, формування особистості і підготовку її до життя; — класична греко-римська міфологія та культура формують цілісне уявлення про феномен “давньогрецького дива”: неперевершені й досі дослідження стародавніх греків в науці, освіті, вихованні, мистецтві та культурі. 3. Класична греко-римська міфологія, починаючи з ХVІІІ століття і до початку ХХ ст., була складовою історичної освіти в системі освіти класичної. У ХVІІІ столітті цей предмет вивчався як самостійна дисципліна, а з ХІХ століття – у структурі дисципліни “Класичні старожитності” двічі: в молодших класах на початковому рівні та в старших більш поглиблено. “Класичні старожитності” в сучасному розумінні – предмет “історія стародавнього світу”. В деяких гімназіях і ліцеях у ХІХ столітті окремо вивчали спеціальні курси з античної міфології та історії античної культури і мистецтва. Увесь досліджуваний період класичну греко-римську міфологію та культуру також вивчали за навчальними текстами мовою оригіналу в курсі таких предметів, як давньогрецька та латинська мови. Результатом такої освіти було вільне володіння 4-5 іноземними мовами — стародавніми та новими; глибокі пізнання в європейській, світовій та вітчизняній історії, філософії, літературі, культурі, мистецтві, що максимально наближало особистість до ідеалу всебічно розвинутої й дійової людини — Homo universale, якою в ХIX столітті вважали людину античної доби, що розвивала свої здібності за законами калокагатії й досягла в тому й досі неперевершених результатів. 4. Передумови вивчення класичної греко-римської міфології та культури можемо простежити з VІ століття до н. е., в час, коли вперше міфи почали систематизувати, описувати й вивчати логографи. Найважливішими джерелами в системі вивчення класичної греко-римської міфології та культури як навчальної історичної дисципліни є епічні твори Гомера, морально-дидактичні Гесіода, історико-міфологічні твори Акусілая, Гелланіка, всесвітньо відома міфологічна бібліотека Аполлодора, трагелії Есхіла, Софокла, Еврипіда, комедії Аристофана, байки Езопа, твори Сократа, Платона, Ксенофонта та багатьох інших; матеріали археологічних експедицій, наукові праці Г. Шлімана, А. Еванса, О. Штакельберга, праці відомих науковців у світовому антикознавстві. 5. Теперішнє відродження класичної освіти на всьому пострадянському просторі і передусім в Україні створює умови для оновлення і вдосконалення змісту сучасної шкільної історичної освіти. Великий масив історичної, історико-філологічної, культурологічної наукової й навчально-методичної літератури зі стародавньої античної історії, міфології та культури, створеної у ХVІІІ—ХІХ століттях, і нині не втратив своєї наукової, теоретичної, практичної та історико-педагогічної цінності й може бути використаний у шкільній історичній і гуманітарній освіті, тому що ця література містить в собі яскраві і науково важливі факти, події, свідчення, інформацію про різні сфери життя античної цивілізації, ще й досі не використані, не досліджені сучасними педагогами-методистами, дидактами. 6. Класичні дисципліни — стародавня історія, антична міфологія та культура – на різних етапах розвитку суспільства мали велике значення. У ХVІІІ—ХІХ століттях у вітчизняних навчальних закладах, гімназіях, ліцеях та університетах активно утверджувалися й розвивалися традиції античної системи освіченості. Це був час глибокого й усебічного вивчення класичної античної літератури, міфології і культури в середніх і вищих вітчизняних навчальних закладах загалом. У результаті повної відмови від системи класичної освіти після 1917 року в шкільній історичній освіті сталися докорінні зміни, що призвели до вилучення історичних дисциплін взагалі зі структури шкільних навчальних планів, новостворені педагогічні організації країни у 20–40-х роках ХХ століття були змушені повністю відмовитися від віками накопиченого унікального за своїм змістом педагогічного досвіду вивчення й викладання історичних, класичних дисциплін. Через це національній історичній, педагогічній і методичній наукам було завдано колосальної, непоправної шкоди. Виросли покоління радянських громадян, серед них і наші сучасники, яким належить жити й творити у ХХІ столітті, які позбавлені освітнього фундаменту загальнолюдської культури — знань про античність, що формують світогляд, демократичне мислення, представляють цілісну картину світу, удосконалюють систему загальнолюдських моральних цінностей і понять, виховують людину-гуманіста. 7. Персоналізоване вивчення життєдіяльності й науково-педагогічної спадщини професорів та академіків С. Волконського, Ф. Зелінського, М. Кареєва, Ф. Лосєва, П. Мілюкова, М. Ростовцева та багатьох інших науковців дало можливість розкрити їхню роль у розвитку вітчизняного антикознавства, заснуванні власних наукових шкіл та напрямів у педагогічній діяльності, створенні навчальної літератури з антикознавства, стародавньої історії та культури. Кожен з учених у своїх підручниках та наукових працях подав особисте бачення проблеми і тлумачення доцільності й важливості класичної освіти. Своїми науковими працями вони заклали фундамент вітчизняної наукової першості. Їхні імена і праці — це наша наукова гордість “забута”, “розстріляна”, знищена або просто не відома, але затребувана Європою і цілим світом. Подальший розшук, дослідження, публікація й використання їхніх праць та підручників, які в Європі визнані класичними в сучасній шкільній історичній освіті, могли б стати найкращою пам’яткою нашим всесвітньо відомим співвітчизникам. 8. Сучасний стан і перспективи розвитку історичної науки дають підстави для висновоку про певні досягнення в галузі дослідження проблем антикознавства та потребу трансформації цих досягнень у систему шкільної історичної освіти України. Все це створює умови для вивчення класичної греко-римської міфології та культури системно як окремої дисципліни. Її можна викладати у початковій школі в межах шкільного компонента як предмета, який знайомить молодших школярів з усесвітньо відомими античними міфами про життя й подвиги Геракла, Персея, Тесея, похід аргонавтів за золотим руном, про походження світу і справи дивовижних олімпійських богів; у старших класах – з цими самими темами тільки більш поглиблено, як спецдисципліну “класична греко-римська міфологія” профільної школи, а також як спецдисципліна на історичних, філологічних, мистецтвознавчих факультетах вищої школи за спеціально розробленими навчальними програмами та комплектом навчальних посібників. 9. Досвід викладання розробленої дисципліни “Класична греко-римська міфологія”, набутий автором протягом майже 15 років в молодших і старших класах середньої школи, ліцею та на гуманітарних факультетах Херсонського державного університету, свідчить, що сучасне знання класичної греко-римської міфології, культури та мистецтва античного світу в учнів, які не вивчали цей предмет, безсистемні. Навпаки, в учнів, які системно вивчали цей предмет, формується стійкий інтерес до подальшого вивчення дисципліни, поглиблюються наукові уявлення про цілісну картину світу, виробляється наукове бачення історичного й культурного минулого людства. Учні демонструють свою здатність розуміти та аналізувати складні, історичні, філософські питання, які розв’язуються в античних міфах; самі міфи також мають глибокий і багатий за змістом аналітичний історичний матеріал. Це дає змогу зробити висновок про отримання учнями і студентами важливих історико-міфологічних знань і досягнення високого рівня загальної культури, широкої можливості скористатися здобутими знаннями в повсякденному житті — вживати в активній мові крилаті вислови, приказки та прислів’я, брати за приклад життя античних героїв, які можуть бути взірцем для памолоді (в німецьких школах у ХІХ столітті висіло гасло “Виховуй з себе грека”), здобуті знання в шкільних театральних виставах, у вивченні інших гуманітарних дисциплін. Усе це актуалізує потребу в застосуванні системної розробки курсів з антикознавства, які б змогли підготувати учнів і студентів до глибокого наукового сприйняття й розуміння всесвітньої та вітчизняної історії, міфології, досягнень загальнолюдської культури; виховати й розвинути стійкий інтерес до розуміння античної культури та сформувати стійку життєву потребу постійного спілкування зі світом прекрасного, розвити їхнє гуманістичне мислення. Цей процес і зумовлює необхідність внесення суттєвих змін у зміст та організацію традиційної шкільної історичної освіти і створення в ній системи вивчення класичної греко-римської міфології. Спостереження за викладанням створеної системи вивчення класичної міфології в початковій і середній школі дали позитивні результати і уможливили практичну реалізацію цієї системи в умовах сучасного навчального процесу. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з проблемою вивчення і викладання класичної греко-римської міфології та культури. Потребують вивчення питання: розробки теорії та практики вивчення міфології (порівняльної, слов’янської та міфологій інших народів в системі шкільної історичної, гуманітарної освіти); розробки критеріїв відбору навчального матеріалу до шкільних підручників з розділів історії з урахуваннямм типу конкретної історичної дисципліни; розробки курсів античної культури та мистецтва, спеціальних курсів історії світового мистецтва й міфології в шкільній історичній освіті, розбудови сучасної класичної освіти в Україні. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ
ВИКЛАДЕНО АВТОРОМ У ПУБЛІКАЦІЯХ Монографії 1. Куликова Л. Б. Классическое гуманитарное образование. История, опыт, традиции: Монография.— К.: Університетське вид-во Пульсари, 2002.— 168 с. 2. Куликова Л. Б. Классическая греко-римская мифология в структуре школьного исторического образования.— К.: Університетське вид-во Пульсари, 2004.— 376 с. Навчальні посібники 3. Куликова Л. Б. История начиналась с мифов. В 4 ч. Часть І: Учебное пособие.— Симферополь: НАТА, 2001.— 156 с. (Гриф МОН України). 4. Куликова Л. Б. История начиналась с мифов. В 4 ч. Часть ІІ: Учебное пособие.— Симферополь: НАТА, 2001.— 220 с. (Гриф МОН України). 5. Куликова Л. Б. История начиналась с мифов. В 4 ч. Часть ІІІ: Учебное пособие.— Симферополь: НАТА, 2001.— 248 с. (Гриф МОН України). 6. Куликова Л. Б. История начиналась с мифов. Античная мифология в тестах, схемах и задачах: Учебное пособие. В 4 ч. Часть ІV:— Симферополь: НАТА, 2003.— 168 с. 7. Куликова Л. Б Античная история и мифология. Исторический словарь школьника.— М.: Советский спорт, 2002.— 240 с. (Гриф МОН України). Наукові фахові статті 8. Кулікова Л. Б. Сучасні засоби візуальної інформації і наочності в історичній освіті // Педагогічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 1999.— Вип. 10.— С. 97–105. 9. Кулікова Л. Б. Педагогические воззрения В. В. Розанова о настоящем и будущем классического образования // Наукові записки. Зб. наук. праць.— Кіровоград: КДПУ, 2000.— Вип. 27.— С. 129–138. 10. Кулікова Л. Б. Духовний світ давніх греків як приклад виховання сучасних моральних цінностей // Педагогіка і психологія.— 2000.— № 4 — С. 125–134. 11. Кулікова Л. Б. Экология древнегреческого города // Педагогічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 2000.— Вип. 12.— С. 23–30. 12. Кулікова Л. Б. Н. И. Кареев — выдающийся историк и педагог // Науковий вісник. Зб. наук. праць.— Одеса.— 2000.— Вип. 5–6.— С. 76–83. 13. Кулікова Л. Б. Развитие гуманистической направленности личности школьника в процессе изучения классической греко-римской мифологии в Херсонской средней школе гуманитарного труда // Наукові записки. Зб. наук. праць.— Кіровоград: КДПУ, 2000.— Вип. 24.— С. 25–35. 14. Кулікова Л. Б. Антична міфологія — предмет освіти // Мистецтво та освіта.— 2000.— №2 — С. 2–7. 15. Кулікова Л. Б. Про сучасне і майбутнє національної шкільної історичної освіти // Педагогіка і психологія.— 2001.— №1.— С. 111–119. 16. Кулікова Л. Б. Ідеали освіти в педагогічних поглядах Ф. Ф. Зелінського // Шлях освіти.— 2001.– №2.— С. 45–48. 17. Кулікова Б. Л. Нова якість історичної освіти, або з якими підручниками ми виходимо у ХХІ ст. // Педагогіка і психологія.— 2001.— №№ 3–4 — С. 151–158. 18. Кулікова Л. Б. Педагогічні основи викладання класичної греко–римської міфології // Педагогіка і психологія.— 2001.— № 3 — С. 111–119. 19. Кулікова Л. Б. Видатні особистості української історії та педагогіки (М. Н. Петров та П. І. Аландський) // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. — Херсон: ХДПУ, 2001.— Вип. 25 — С. 119–127. 20. Кулікова Л. Б. Сучасна класична освіта ХХ століття. Європейський досвід і традиції // Шлях освіти.— 2002.— №3.— С. 25–30. 21. Кулікова Л. Б. Невідомі сторінки з історії народної освіти в землях Німеччини // Педагогіка і психологія — 2002.— №1–2.— С. 237–240. 22. Кулікова Л. Б. Стародавні греки — наші родичі чи друзі? // Рідні джерела.— 2002.— №3.— С. 1–5. 23. Кулікова Л. Б. Антична міфологія як основа та джерело формування естетичної культури учнів // Педагогічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 2002.— Вип. 27.— С. 180–186. 24. Куликова Л. Б. О значении иностранных языков в развитии исторической науки // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. — Херсон: ХДПУ, 2002.— Вип. 26.— С. 260–265. 25. Кулікова Л. Б. Інтегрований урок “Овочі й фрукти у традиції і міфах стародавніх народів // Біологія і хімія в школі.— 2003.— №1.— С. 18–23. 26. Кулікова Л. Б. Античні міфи про зародження медицини // Біологія і хімія в школі.— 2003.— №3.— С. 50–52. 27. Кулікова Л. Б. Античні міфи у початковій школі // Педагогіка і психологія.— 2003.— №2.— С. 88–98. 28. Кулікова Л. Б. Класична греко-римська міфологія як предмет історичної освіти в сучасній школі // Рідна школа.— 2004.— №10.— С. 39–41. 29. Кулікова Л. Б. Образ Афродіти в античних міфах і в мистецтві // Мистецтво та освіта.— 2004.— № 4.— С. 47–51. 30. Кулікова Л. Б. Забуті імена російських і вітчизняних вчених та педагогів-візантіністів // Педагогіка і психологія.— 2005.— №1.— С. 139–150. Наукові статті 31. Кулікова Л. Б. Викладання історії — яким йому бути? // Педагогічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 1998.— Вип. 1.— С. 138–145. 32. Кулікова Л. Б. Інноваційні підходи до вивчення стародавньої історії міфології. Символізм флори у міфах давніх греків і римлян // Педагогічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 1998.— Вип. 2 — С. 64–75. 33. Кулікова Л. Б. Витоки валеологічних вчень. Стародавня Греція // Метода.— 1997.— Вип. 1.— С. 47–53. 34. Кулікова Л. Б. Класична греко-римська міфологія як предмет історичної освіти // Історія в школі: 1998.— № 10.— С. 22–25. 35. Кулікова Л. Б. Феномен грецьких загально-національних свят. Методична розробка до уроку // Південний архів. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 1999.— Вип. ІІІ–ІV.— С. 97–112. 36. Кулікова Л. Б. Гімназія в вітчизняній освіті // Вісник НАН України.— 2000.— №9.— С. 45–52. 37. Кулікова Л. Б. Исторические уроки Е. В. Тарле // Філологічні науки. Історичні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: Айлант, 2000.— Вип. VІІ / ІV.— С. 115–121. 38. Кулікова Л. Б. Польська класична школа: досвід і традиції // Південний архів. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДПУ, 2001.— С. 191–205. . 39. Куликова Л. Б. Зарубежные исторические руководства в отечественных классических гимназиях. Анализ идей и содержания // Південний архів. Зб. наук. праць. Херсон: ХДПУ, 2002.— №9.— С. 13–26. 40. Кулікова Л. Б. Вітчизняна наука: уроки втрат. Михайло Ростовцев // Вісник НАН України.— 2002.— №1.— С. 53–57. 41. Кулікова Л. Б. Проект антропологічно зорієнтованої історії. Історико-педагогічна спадщина М. В. Гоголя // Вісник НАН України.— 2002.— №9.— С. 49–54. 42. Кулікова Л. Б. Сучасний погляд на історико-педагогічні праці М. Гоголя // Відкритий урок.— 2002.— №21–22.— С. 40–45. 43. Кулікова Л. Б. Класична греко-римська міфологія. Навчальна програма для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти.— Херсон: Персей, 1999.— 24 с. (Гриф МОН України). 44. Кулікова Л. Б. Програма з курсу “Екологічна культура античності” для системи профільного навчання у ліцеях, гімназіях та секціях Малої академії наук.— Київ, Університетське вид-во Пульсари, 2005.— 24 с. (Гриф МОН України). 45. Кулікова Л. Б. Програма з класичної греко-римської міфології (для початкової школи) // Бібліотека вчителя початкової школи.— 2003.— №11.— С. 15–66. 46. Кулікова Л. Б. М. Гоголь як історик, філософ історії та викладач. Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Т. 2: Г–Д. — К.: Наукова думка, 2004.— 528 с. 47. Кулікова Л. Б. Урок з класичної греко-римської міфології // Пути совершенствования эстетического воспитания в современной школе: Методическое пособие — Херсон: Айлант, 2004.— С. 62–83. 48. Кулікова Л. Б. Краса, здоров’я та досконалість по–давньогрецьки // Історія та правознавство.— Харків, 2004.— № 20.— С. 4–8. 49. Кулікова Л. Б. Програма з класичної греко-римської міфології для середніх шкіл, гімназій, ліцеїв та секцій Малої академії наук.— Київ, Університетське вид-во Пульсари, 2005 — 24 с. (Гриф МОН України). Тези доповідей у збірниках наукових конференцій 50. Куликова Л. Б. “Мифы Древней Греции — новый предмет в начальной школе // Материалы первой научно-практической конференции.— Херсон: ХДПУ, 1993. – С. 43–45. 51. Куликова Л. Б. Древние греки — наши родственники или друзья? // Матеріали міжнародної конференції “Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку”.— Херсон: ХДПУ, 1997.— С. 13–16. 52. Куликова Л. Б. К вопросу о преемственности и новом качестве дисциплин исторического цикла в современном образовании // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вдосконалення викладання гуманітарних дисциплін у вищому технічному навчальному закладі”.— Херсон: ХДПУ, 1998.— С. 129–133. 53. Куликова Л. Б. Педагогические воззрения и деятельность Гегеля // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманітарна освіта у контексті регіональних проблем: досвід і перспективи.” — Київ-Херсон, 2000.— С. 259–275. 54. Кулікова Л. Б. Вічність міфологічних сюжетів в античному мистецтві. (Навчальний аспект) // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” — Київ-Запоріжжя, 2000.— С. 157–169. 55. Кулікова Л. Б. Морально-етичні ідеали античності на уроках історії. Морально-духовий розвиток особистості в сучасних умовах // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Теоретико- методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді.” — Кн. ІІ.— Київ,— 2000.— С. 329–335. 56. Куликова Л. Б. “Классическая греко-римская мифология — новый предмет в современной начальной школе // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. “Актуальні проблеми розбудови національної освіти.” — Ч. І.— Київ — Херсон: ХДПУ, 1997.— С. 115–119. 57. Кулікова Л. Б. Древнегреческая цивилизация на юге Украины // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Краєзнавство і туризм: Освіта, виховання, стиль життя”. Зб. наук.-метод. праць.— Київ, 1998.— С. 215–218. 58. Куликова Л. Б. Древнегреческий культ плодородия. Матеріали міжнародної наукової конференції “Фальцфейнівські читання” // Зб. наук. праць.— Херсон, ХДПУ: 1999.— С. 102–108. 59. Куликова Л. Б. Овощи и фрукты в античных и славянских мифах и легендах. Методическая разработка интегрированного урока // Матеріали міжнародної наукової конференції “Фальцфейнівські читання”. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДУ, 2001. С. 84–91. 60. Куликова Л. Б. Об утраченном украинском первенстве // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “ХХ століття у дзеркалі літератури та культури”, присвячена 100-річчю запровадження Нобелівської премії у галузі літератури. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДУ, 2001.— С. 112–117. 61. Куликова Л. Б. Красота, здоровье и совершенство по-древнегречески // Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції. “Культура здоров’я як предмет освіти.” — Херсон: ХДУ, 2002.— С. 129–142. 62. Куликова Л. Б. О значении иностранных языков в развитии исторической науки // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Підготовка сучасного вчителя англійської мови початкової школи.— Херсон: ХДУ, 2002.— С. 260–265. 63. Кулікова Л. Б. Програма спецкурсу “Екологічна культура античності” // Матеріали третьої міжнародної наукової конференції “Фальцфейнівські читання”.— Херсон: ХДУ, 2003.— С. 180–186. 64. Кулікова Л. Б. Античні міфи у початковій школі. (Результати наукового дослідження) // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” // Зб. наук. праць. Педагогічні науки.— Херсон: ХДУ, 2003.— С. 95–103. 65. Куликова Л. Б. Античная традиция в системе византийской образованности в трудах Ф. И. Успенского // Матеріали міжнародної конференції “Християнство і література. Проблема взаємодії у загально культурному контексті”.— Південний архів. Філологічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДУ, 2004.— № 22.— С. 80–95. 66. Куликова Л. Б. Портреты отечественных ученых и педагогов-византинистов. Забытые имена. //Матеріали міжнародної конференції. “Християнство і література: Проблема взаємодії у загально культурному контексті” // Південний архів. Філологічні науки. Зб. наук. праць.— Херсон: ХДУ, 2004.— № 23.— С. 245–255. | 