Анотація до роботи:

Морочковський Р.С. Клінічна характеристика кліщового енцефаліту на Волині та оптимізація лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

Проведено клініко-лабораторне, епідеміологічне та інструментальне (ЕЕГ, АКТ головного мозку) обстеження 150 хворих на КЕ.

Встановлено, що КЕ реєструвався на Волині у весняно-літній період з одним піком захворюваності у липні-серпні. Частіше зараження відбувалось трансмісивним шляхом. Виникали переважно гарячкова і менінгеальна форми захворювання. Рідкими були поліомієлітоподібна форма та розвиток прогредієнтного перебігу. Клінічна картина близька до західного варіанту інфекції, проте двохвильова гарячка, зміни гемограми виявлялись в 2 рази рідше.

Рівні ЛІІ та ГПІ у період реконвалесценції часто не досягають норми, відстають від строків клінічного одужання. Трансмісивне зараження, АВ(IV) група крові, низький рівень антитіл до вірусу КЕ у РЗК частіше супроводжується тяжкою формою захворювання. Відмічено кореляцію концентрації IgM, IgG, IgA з групою крові та шляхом інфікування.

Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на КЕ дає кращі результати у порівнянні зі специфічним імуноглобуліном як за клінічними, так й лабораторними показниками.

У дисертаційній роботі узагальнено клінічні, епідеміологічні та імунологічні дослідження кліщового енцефаліту на Волині й обґрунтовано нове рішення наукової задачі, що може поліпшити діагностику та прогнозування перебігу цієї нейроінфекції в умовах Полісся, а також комплексну терапію хворих за допомогою вітчизняного препарату рекомбінантного -2b- інтерферону – лаферону.

1. Захворювання людей на кліщовий енцефаліт на Волині викликаються західним варіантом вірусу кліщового енцефаліту. Виявлені природні осередки інфекції в області: найактивніше – у Ратнівському районі, менш активні – у Луцькому та трьох інших районах (Ковельському, Ківерцівському, Рожищенському).

2. Кліщовий енцефаліт реєструється на Волині у весняно-літній період з піком захворюваності в липні-серпні. Найчастіше (68 %) реалізується трансмісивний шлях передачі збудника, рідше (32 %) – аліментарний внаслідок вживання сирого коров’ячого молока.

3. Найчастіше розвиваються гарячкова і менінгеальна форми кліщового енцефаліту (40,0 і 40,7 % відповідно), рідше – менінгоенцефалітна (13,3 %) та енцефалітна (4,7 %) , в поодиноких випадках – поліомієлітоподібна форма (1,3 %). Клінічні прояви близькі до західного варіанту цієї інфекції, але двохвильовий тип гарячки та зміни гемограми виявляються в два рази рідше.

4. Ступінь ендогенної інтоксикації на першому тижні захворювання відображається високими рівнями лейкоцитарного індексу та гематологічного показника інтоксикації, які дещо знижуються з наростанням неврологічної симптоматики. У період реконвалесценції нормалізація цих показників відстає від строків клінічного одужання.

5. У хворих з АВ(IV) групою крові та нульовим або низьким титром антитіл до вірусу кліщового енцефаліту у РЗК частіше виявляється тяжка форма інфекції з ушкодженням нервової системи. У них спостерігається швидке зниження підвищеного вмісту IgМ у крові на третьому тижні захворювання, низький рівень IgG протягом всього періоду хвороби.

6. Кліщовий енцефаліт, що виник після аліментарного зараження, супроводжується вищим, ніж при трансмісивному інфікуванні, вмістом IgA i IgG у сироватці крові протягом хвороби та в наступному повільнішою нормалізацією рівня IgM.

7. Застосування у комплексній терапії хворих на кліщовий енцефаліт лаферону сприяє швидшому регресу неврологічної симптоматики, частішому повному одужанню. За ефективністю таке лікування не поступається результатам лікування хворих специфічним імуноглобуліном, а за деякими показниками (нормалізація температури тіла, неврологічного статусу та зниження лейкоцитарного індексу і гематологічного показника інтоксикації) перевищує його.

Публікації автора:

1. Морочковський Р.С. Особливості клініки кліщового енцефаліту на Волині // Науковий вісник ВДУ. – 1997. – № 1. – С. 74-76.

2. Виноград І.А., Морочковський Р.С., Андрейчин М.А. Варіанти клінічного перебігу кліщового енцефаліту на Волині // Інфекційні хвороби. – 1999. – № 4. – С. 72-74. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

3. Морочковський Р.С. Епідеміологічні ознаки кліщового енцефаліту на Волині // Інфекційні хвороби. – 2001. – № 3. – С. 85-86.

4. Андрейчин М.А., Морочковський Р.С. Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на КЕ // Інфекційні хвороби. – 2002. – № 2. – С. 47-50. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

5. Виноград І.А., Морочковський Р.С., Кобись Л.П., Січук В.С., Бегаль М.Г. Клініка кліщового енцефаліту на Волині // Матеріали V з’їзду інфекціоністів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – С. 369-371. (Здобувач самостійно виконав клінічне обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

6. Морочковський Р.С. Клінічна ефективність лаферону в терапії кліщового енцефаліту // Нове в діаґностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (18-19 травня 2000 р., м. Львів). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 182-183.

7. Андрейчин М.А., Морочковський Р.С. Наслідки кліщового енцефаліту у Волинському Поліссі // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани. Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (16-17 травня 2002 року, м. Дніпропетровськ) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 149-151. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

8. Білецька Г.В., Лозинський І.М., Семенишин О.Б., Друль О.С., Морочковський Р.С. Диференційна діагностика змішаних кліщових інфекцій в Україні // Клінічні проблеми

боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 97-98. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку).

9. Морочковський Р.С. Ефективність лаферону в комплексній терапії хворих на кліщовий енцефаліт // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 332-333.