Анотація до роботи:

Прокопенко Б.Б. Клінічне значення динамічного поверхневого натягу і показників реометрії сироватки крові у хворих з гострою нирковою недостатністю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2006 р.

В дисертаційній роботі науково обґрунтовано раннє прогнозування розвитку поліорганної недостатності у хворих з важкою формою гострої ниркової недостатності шляхом застосування показників тензіометрії і реометрії сироватки крові.

Уперше було вивчено зміни фізико-хімічних властивостей сироватки крові в хворих з гострим порушенням функції нирок, а також при подальшому розвитку поліорганної недостатності. Установлено вплив порушення клінічного стану і гомеостазу на показники тензіометрії і реометрії. Було запропоновано математичну модель раннього прогнозування розвитку синдрому поліорганної недостатності, що враховує кількість органів з порушеною функцією й оцінку ваги клінічного стану по шкалі SAPS перед початком діалізного лікування, показники поверхневого натягу, а також відношення креатиніну до сечовини крові, концентрацію натрію, рівень фібриногену, осмолярність крові. Раннє прогнозування поліорганної недостатності дозволяє застосовувати диференційоване лікування основного захворювання.

При ранньому прогнозуванні розвитку поліорганної недостатності хворих на важку форму гострої ниркової недостатності (ГНН) на підставі показників тензіометрії і реометрії сироватки крові оптимізація терапії досягається шляхом добору адекватних режимів гемодіалізу, діалізаторів з мембранами поліпшеної біосумісністю, збільшення КТ/V, застосування деескалаційної антибактеріальної терапії.

1. У хворих з важкою формою ГНН у переддіалізному періоді виявлено достовірні зміни показників тензіометрії і реометрії сироватки крові в порівнянні з контрольною групою: зниження ПН1 (71,66±0,23 і 72,94±0,34 мН/м відповідно, p<0,05), ПН2 (67,41±0,23 і 68,35±0,33 мН/м відповідно, p<0,05), ПН3 (54,81±0,48 і 58,72±0,49 мН/м відповідно, p<0,05), КНК2 (122,46±6,80 і 193,68±15,45 мНм^-1с^1/2 відповідно, p<0,001), Е (18,26±0,90 і 29,54±1,23 мН/м відповідно, p<0,001) і підвищення КНК1 (21,31±1,05 і 17,12±0,96 мНм^-1с^1/2 відповідно, p<0,005).

2. Установлено кореляційні зв'язки між показниками тензіометрії і реометрії сироватки крові з рівнем креатиніну (ПН2 =0,264, Е =0,339, Т =0,246), лейкоцитарним індексом інтоксикації (ПН3 =-0,327), швидкістю осідання еритроцитів (ПН3 =0,302), кількістю тромбоцитів (ПН4 =0,328), рівнем фібриногену за Рутбергом (ПН4 =0,303), фібриногеном «В» (ПН1 =0,429), рівнем калію (ПН4 =0,281), оцінкою тяжкості стану в балах за шкалою SAPS (ПН3 =0,267, УНК1 =-0,269). Виявлені численні кореляційні зв'язки дозволяють вважати показники тензіометрії і реометрії інтегральними маркерами ендогенної інтоксикації, системної запальної відповіді, а їхнє визначення - способом комплексної оцінки клінічного перебігу ГНН.

3. Поліпшення клінічного стану в процесі лікування супроводжується достовірним збільшенням показників тензіометрії і реометрії сироватки крові хворих з ізольованою нирковою недостатністю (1 група): КНК2 з 121,67±10,28 до 168,80±12,45 мНм^-1с^1/2 (p<0,05), Е с 19,02±1,17 до 25,67±2,63 мН/м (p<0,01); а також хворих з поліорганною недостатністю з позитивною динамікою перебігу захворювання (2А підгрупа): КНК2 з 121,9±9,2 до 167,2±19,8 мНм^-1с^1/2 і Е с 17,35±1,75 до 25,14±1,55 мН/м (p<0,05) у порівнянні з вихідними даними. У зв'язку зі збільшенням ПН3 у цих групах вірогідно не відрізняється від контрольної групи (p>0,05).

При прогресуванні поліорганної недостатності (2Б підгрупа) поверхневий натяг сироватки крові залишається низьким, у зв'язку з чим показники ПН2 (66,42±0,68 і 68,88±0,32 мН/м, p<0,05), ПН3 (53,84±1,48 і 57,95±0,72 мН/м, p<0,05), Е (15,93±1,95 і 25,14±1,55 мН/м, p<0,05) вірогідно відрізняються від аналогічних показників хворих з поліорганною недостатністю з позитивною динамікою перебігу захворювання (2А підгрупа).

4. Раннє прогнозування розвитку поліорганної недостатності в хворих на важку форму ГНН можливе при використанні розробленої математичної моделі:

де: X1–кількість органів у стадії недостатності чи неспроможності; X2 – бали за шкалою SAPS; X3–концентрація натрію крові (ммоль/л); X4–осмолярність сироватки крові (мОсм/л); X5-фібриноген крові (г/л); X6-ПН3, рівноважний поверхневий натяг сироватки методом МРТ (мН/м); X7–КНК2, кут нахилу кривої динамічного поверхневого натягу сироватки крові за методом ADSA (мНм^-1с^1/2); X8-Е, модуль вязкоеластичності моношару сироватки крові (мН/м); Х9 – відношення концентрації сечовини (ммоль/л) до концентрації креатиніну (ммоль/л).

При К0,34 прогнозується розвиток чи прогресування поліорганних порушень, при К<0,34 розвиток чи прогресування поліорганних порушень малоймовірні. Чутливість побудованої моделі склала 76,9% (ДІ 58,2%–91,3%), специфічність моделі дорівнює 75,4% (ДІ 63,7%–85,5%).

5. Оптимізації терапії хворих з ризиком розвитку поліорганної недостатності досягнуто за рахунок раннього прогнозування шляхом добору адекватних режимів гемодіалізу, діалізаторів з мембранами поліпшеної біосумісності, збільшення КТ/V, застосування деескалаційної антибактеріальної терапії, що дозволяє знизити летальність на 15,5%.

Публікації автора:

1. Черний В.И., Прокопенко Б.Б., Кузнецова И.В., Шраменко Е.К. Особенности поверхностного натяжения сыворотки крови у больных острой почечной недостаточностью // В сб. трудов международной конференции: Межфазные явления в медицине и биологии.- Донецк, 2000.- С.132. (Особисто дисертант брав участь у лікуванні та обстеженні хворих, обчислив одержані результати лабораторного обстеження)

2. Черний В.И., Шраменко Е.К., Степанюк В.А., Прокопенко Б.Б., Логвиненко Л.В. Применение тензиометрии и реометрии для оценки эффективности эфферентных методов при критических состояниях // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2001.-№2(д).- С.116-117. (Особисто здобувач брав участь у лікуванні та обстеженні хворих з гострою нирковою недостатністю, обчислив одержані результати лабораторного обстеження, зробив та обґрунтував висновки)

3. Черний В.И., Прокопенко Б.Б., Шраменко Е.К., Логвиненко Л.В. Динамическое поверхностное натяжение сыворотки крови у больных с острой почечной недостаточностью // В сб. трудов IX ежегодного международного Санкт-Петербургского нефрологического семинара. - Санкт-Петербург, 2001.- С.304-306. (Особисто здобувачем проведено обстеження й лікування хворих, надано оцінку отриманих результатів дослідження)

4. Черний В.И., Шраменко Е.К., Прокопенко Б.Б., Степанюк В.А., Логвиненко Л.В. Новое в оценке эффективности ультрафиолетового облучения крови и гемодиализа при критических состояниях // В сб. материалов VI международной конференции по квантовой медицине «Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины». – К.: «МП Леся», 2001.- С.165-168. (Особисто здобувач брав участь у лікуванні та обстеженні хворих з гострою нирковою недостатністю, зробив та обґрунтував висновки)

5. Черний В.И., Шраменко Е.К., Прокопенко Б.Б., Кузнецова И.В.,
Логвиненко Л.В. Антибактериальная терапия при острой почечной недостаточности // В сб. трудов X ежегодного международного Санкт-Петербургского нефрологического семинара.- Санкт-Петербург, 2002.- С.223-226. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз даних міжфазної тензіометрії, він брав участь у лікуванні хворих)

6. Черний В.И., Прокопенко Б.Б., Шраменко Е.К., Логвиненко Л.В. Бактериальные осложнения у больных острой почечной недостаточностью // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2003.-№2(д).- С.250-252. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих, він брав участь у їх лікуванні, також надано оцінку отриманих результатів дослідження)

7. Черний В.И., Шраменко Е.К., Прокопенко Б.Б., Логвиненко Л.В.
К вопросу прогнозирования исхода у больных с острой почечной недостаточностью // В сб. трудов XI ежегодного международного Санкт-Петербургского нефрологического семинара.- Санкт-Петербург, 2003.- С.30. (Особисто здобувач брав участь у лікуванні хворих, зробив та обґрунтував висновки)

8. Черний В.И., Кузнецова И.В., Кабанько Т.П., Колесников А.Н., Коваленко В.Л., Тюменцева С.Г., Шраменко Е.К., Колесникова Т.И., Логвиненко Л.В., Прокопенко Б.Б. Принципы интенсивной терапии болезни критических состояний в акушерстве // Медико-социальные проблемы семьи.- 2004.- Т.9, №1.- С.25-34. (Особисто здобувач брав участь у лікуванні та обстеженні хворих з гострою нирковою недостатністю, провів обчислення одержаних результатів тензіометрії та реометрії сироватки крові)

9. Шраменко Е.К., Прокопенко Б.Б., Логвиненко Л.В. Клиническая значимость показателей тензиометрии и реометрии у больных с острой почечной недостаточностью // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2004.-№2(д).- С.18-20. (Особисто здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, обчислення одержаних результатів міжфазної тензіометрії, зроблено та обґрунтовано висновки)

10. Черний В.И., Прокопенко Б.Б. Клиническое значение показателей динамической межфазной тензиометрии и реометрии сыворотки крови у больных с острой почечной недостаточностью // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва.- 2006.- Т.7, №1.- С.25-30. (Особисто здобувачем узагальнено матеріал та зроблено висновки)